Діатез у малюків. Симптоми, причини та лікування

Схильність організму надмірно реагувати на харчові продукти, хімічні речовини або навіть на іграшки проявляється у немовлят як атопічний (алергічний) дерматит, тобто діатез. ^[1]“National Library of Medicine. «Atopic dermatitis»“ Діатез часто збиває з пантелику батьків. У побуті ним зазвичай називають висипи чи подразнення на шкірі немовлят, але в медицині цей термін ширший. Діатезом можуть називати різні стани – від шкірних проявів (атопічний дерматит) до схильності організму до кровоточивості чи відкладення солей у нирках. Тобто це не завжди хвороба як така, а радше схильність тіла реагувати певним чином. У нашому матеріалі ми пояснимо деякі види діатезу й розберемось, чим вони відрізняються.

ШКІРНИЙ ДІАТЕЗ У ДІТЕЙ

Дослідники поки не знають точно, чому діатез проявляється на шкірі дитини. Коли якийсь зовнішній фактор активує імунну систему, клітини шкіри починають реагувати неправильно, що призводить до загострень. Зазвичай він з’являється в період від перших шести місяців до п’яти років життя дитини.

Діатез буває різним і проявляється через специфічні симптоми та механізми розвитку.

АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ У НЕМОВЛЯТ

Це найпоширеніша форма шкірного діатезу, за якої уражена шкіра має дефіцит білків (або порушуються їх функції, зокрема, філагрину), що підтримують її захисний бар’єр. Захворювання проявляється висипом, почервонінням, свербінням, сухістю, іноді з мокнучими ділянками. У немовлят висип найчастіше з’являється на щічках, підборідді, на згинах ліктів і колін, рідше на руках та сідницях. Атопічний дерматит має хронічний перебіг: періоди загострень змінюються ремісіями, а свербіж може провокувати розчісування, що посилює пошкодження шкіри.

Що робити?

• Уникати алергенних продуктів у харчуванні мами (якщо дитина на грудному вигодовуванні) або дитини.
• Користуватися емолієнтами (зволожуючі креми, мазі без ароматизаторів).
• Підтримувати вологість у кімнаті, уникати перегріву. ^[2]“МОЗ України. «Атопічний дерматит: симптоми, профілактика та догляд»“

ЧОМУ ВИНИКАЄ ДІАТЕЗ У ДИТИНИ?

1. Генетичні фактори. Спадкова схильність – найпоширеніша причина. Якщо один з батьків страждав на діатез або має алергії (астму, сінну лихоманку, алергічний риніт), ймовірність того, що дитина теж матиме схильність, дорівнює близько 50 %. Якщо обидва батьки мають подібні проблеми, ризик стає більшим.

2. Незрілість кишківника та імунної системи. У немовлят ферментів для повного перетравлення білків виробляється недостатньо. Стінки кишківника більш проникні, через що частинки білка можуть потрапляти в кров і провокувати алергічні реакції. Імунна система ще вчиться розпізнавати, що є чужорідним, а що своїм, тому легко реагує на нешкідливі подразники.

3. Вплив зовнішніх факторів. Переохолодження або перегрів може спровокувати висип і загострення діатезу. Хімічні речовини у побутових засобах, милі, шампунях, пральних порошках легко подразнюють шкіру. Сухе повітря погіршує бар’єрну функцію шкіри, роблячи її більш схильною до запалення.

4. Порушення бар’єрної функції шкіри. Шкіра немовлят тонша, ніж у дорослих, тому швидше втрачає вологу. Алергени (пил, пилок, харчові продукти) легко всмоктуються, запускаючи запальні процеси. Свербіж змушує дитину розчісувати шкіру, що може викликати додаткове подразнення та бактеріальні ускладнення.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ У ВИПАДКУ ДІАТЕЗУ

1. Генетична схильність

• Слідкуй за першими ознаками свербежу чи висипу у дитини.
• Веди щоденник спостережень, щоб швидко визначити провокаторів.
• Обговори сімейну історію алергій із педіатром для профілактичних заходів.

2. Незрілість кишківника та імунної системи

• Дотримуйся правильного раціону, якщо дитина на грудному вигодовуванні.
• Вводь прикорм поступово та з обачністю, спостерігай за реакцією шкіри дитини.
• Проконсультуйся з лікарем щодо пробіотиків або ферментних препаратів для немовлят.

3. Вплив зовнішніх факторів

• Підтримуй оптимальну температуру (20-22 °C) і вологість (50-60 %) у дитячій.
• Використовуй гіпоалергенні засоби для прання та догляду за шкірою маляти.
• Уникай перегріву та переохолодження дитини.

4. Порушення бар’єрної функції шкіри

• Регулярно зволожуй шкіру малюка емолієнтами або дитячими кремами без ароматизаторів.
• Обрізай дитині коротко нігті, щоб вона не травмувала шкіру під час свербежу.
• Одягай дитину в натуральні тканини, уникай синтетики, що подразнює шкіру.

ДІАТЕЗ ТА АЛЕРГІЯ: У ЧОМУ РІЗНИЦЯ

Діатез часто називають дитячою алергією, і він відрізняється від дорослої алергії.

Справжня алергічна реакція супроводжується виробленням імуноглобулінів E (IgE), що викликає виділення гістаміну – речовини, яка провокує набряк, свербіж і почервоніння.

У малюків гістамін може виділятися не лише через антигени. Підвищення його рівня провокують переохолодження, перегрівання, а чутливість тканин немовлят до гістаміну значно вища. Недорозщеплені білки легко всмоктуються у кров через підвищену проникність кишкової стінки, що запускає ланцюг алергічних реакцій. З часом ці фактори нормалізуються, і прогноз стає більш радісним.

СТАДІЇ РОЗВИТКУ ДІАТЕЗУ У ДІТЕЙ

Немовлята (0-6 міс.)

Локалізація: щічки, підборіддя, лоб, іноді волосиста частина голови. Шкіра червона, часто мокнуча.

Діти (6-12 міс.)

Локалізація: згини ліктів і колін, ділянки, що контактують з одягом. Можливе утворення дрібних гнійничків або жовтого нальоту за наявності інфекції.

Дошкільнята (2-5 років)

Локалізація: згини ліктів та колін, зап’ястя, щоки, повіки, ділянки навколо рота. Шкіра суха, лущиться, потовщена (ліхеніфікація) – стан, коли шкіра стає грубою, із глибокими лініями.

Діти 5+ років

Локалізація: згини ліктів, колін, руки, іноді стопи та ділянки за вухами. Шкіра суха, свербляча, іноді прояви подібні до себорейного дерматиту (зокрема, ділянки шкіри, вкриті білими або жовтими лусочками).

ПРОФІЛАКТИКА ДІАТЕЗУ У НЕМОВЛЯТ ТА ДІТЕЙ

1. Консультація лікаря – педіатра або дитячого дерматолога.
2. Виявлення та уникнення алергенів – харчові, контактні, респіраторні.
3. Дієта – здорове харчування з обмеженням цитрусових, полуниці, шоколаду, молока, злаків та уникнення надлишку продуктів.
4. Зволоження та догляд за шкірою – щоденне купання з м’якими засобами, креми, вазелін, олійки.
5. Одяг з натуральних матеріалів – прати його потрібно окремо від дорослого. Потрібно використовувати дитячі засоби, бажано для чутливої шкіри.
6. Контроль перегрівання та пітливості – у такий спосіб уникаємо подразнення шкіри.
7. Загартовування – повітряні ванни, контрастний душ. Обов’язково проконсультуйся з педіатром, як правильно загартовувати малюка, щоб не нашкодити його здоров’ю.
8. Медикаментозне лікування – антигістамінні, мазі, креми лише за призначенням лікаря.
9. Раннє виявлення спадкової схильності та консультація фахівця.
10. Дотримання медичного протоколу – при загостреннях діатезу обов’язково проконсультуйся з педіатром або дерматологом, щоб правильно підібрати лікування, дієту та заходи догляду за шкірою малюка.

Щоби проблема не спричинила серйозних ускладнень, необхідно здати аналізи й напевно визначити провокатора, який запускає алергічний ланцюжок. Це допоможе прицільно підібрати лікування. Не варто займатися самолікуванням і прописувати своєму малюкові препарати від алергії (антигістамінні).

ІНШІ ВИДИ ДІАТЕЗУ У ДІТЕЙ

Існують форми, пов’язані з порушеннями кровотворення та обміну солей, які впливають на організм дитини. Розгляньмо основні з них, їхні симптоми та способи контролю.

ГЕМОРАГІЧНИЙ ДІАТЕЗ

Рідкісна форма, яка пов’язана з порушенням згортання крові. ^[3]“Еmpendium. «Геморагічні діатези, пов’язані з порушеннями судинної стінки (вазопатії)»“ Основні прояви – підвищена

кровоточивість, часті синці навіть після незначних ударів, можливі носові кровотечі. Цей вид діатезу вимагає ретельної діагностики й спостереження.

Що робити?

• Обов’язково звернутися до педіатра чи гематолога.
• Уникати травм, активних ігор, де дитина може вдаритися.
• Повідомляти лікаря перед будь-яким медичним втручанням (наприклад, видалення зуба).

СОЛЬОВИЙ ДІАТЕЗ

Це стан, коли в організмі дитини порушується обмін солей. Це не зовсім хвороба, а радше схильність, через яку в сечі можуть утворюватися кристали або пісок. Слід зауважити, що у більшості людей ознаки сольового діатезу за допомогою УЗД можна визначити починаючи із 20 років. ^[4]“УАБМ. «Сольовий діатез – причини, симптоми, діагностика»“ Сольовий діатез часто проявляється болем у попереку, утворенням піску чи дрібних камінців у сечі. Може супроводжуватися змінами в аналізі сечі: солі у великій кількості.

Що робити?

• контролювати споживання солі та білкової їжі;
• давати дитині пити достатньо води;
• регулярно робити аналіз сечі та УЗД нирок для контролю.

СЕЧОСОЛЬОВИЙ ДІАТЕЗ

Пов’язаний із накопиченням та кристалізацією солей у сечовивідних шляхах. ^[5]“Репозитарій ДДМУ. «Комплексне лікування і профілактика сечового діатезу»“ Хоча переважно він виявляється у дорослих – найчастіше зустрічається у чоловіків, до того ж 70-90 % усіх випадків захворювання пов’язані з порушеннями кальцієвого обміну в організмі. У малюків ознаками сечосольового діатезу можуть бути часте або утруднене сечовипускання, біль чи дискомфорт в

животику, поява осаду або кристалів у сечі, зміна її кольору. У деяких випадках батьки помічають підвищену збудливість чи плаксивість дитини під час сечовипускання. Найчастіше стан виявляють під час аналізу сечі, коли у ній знаходять підвищену кількість солей.

Що робити?

• Узгодити з лікарем дієту (менше продуктів, що містять щавлеву кислоту – шоколад, шпинат, буряк).
• Обмежувати солоні та багаті на хімічні добавки продукти.
• Давати дитині пити достатньо води.
• Обмежити газовані напої.

СЕЧОКИСЛИЙ ДІАТЕЗ (ГІПЕРУРИКЕМІЯ)

Форма, що пов’язана з підвищенням рівня сечової кислоти в сироватці крові. ^[6]“National Library of Medicine. «Hyperuricemia»“ Виникає через порушення обміну пуринів – речовин, які надходять із продуктами (м’ясо, риба, бобові, какао). Для гіперурикемії характерні кристали сечової кислоти в сечі (її колір може ставати червонуватим), утворення уратних каменів у нирках. Симптоми цього діатезу у дітей схожі з симптомами сечосольового: зміни в аналізі сечі, плаксивість та дискомфорт під час сечовипускання. Іноді уражаються суглоби чи спостерігається підвищена дратівливість дитини. Як і інші типи діатезу, сечокислий виявляють лабораторно, що дозволяє своєчасно скоригувати харчування та обмежити фактори ризику.

Що робити?

• Зменшити у раціоні їжу, що містить пурини: міцні бульйони, страви із субпродуктів, копченості.
• Давати більше овочів і лужної мінеральної води (за рекомендацією лікаря).
• Пройти обстеження у нефролога, щоб запобігти утворенню каменів.