Набряк Квінке (ангіоневротичний набряк) – це раптовий набряк глибоких шарів шкіри (дерми) та підшкірної клітковини, який найчастіше є наслідком специфічної імунної відповіді організму на дію алергену.
Алергічна реакція розвивається швидко: протягом кількох хвилин або годин з’являється виражена припухлість тканин, найчастіше на обличчі, повіках, руках, ногах або слизових оболонках. Багато людей вперше помічають проблему саме через раптове набрякання губ або повік. [1]“JAMA Network «Angioedema»“
У більшості випадків набряк Квінке минає після лікування, але іноді він може призвести до серйозних ускладнень – зокрема до утрудненого дихання або анафілактичного шоку, що потребує невідкладної медичної допомоги.
Що таке набряк Квінке?
Набряк Квінке – це гостра реакція організму, при якій відбувається різке розширення судин і накопичення рідини в тканинах. У результаті виникає помітна припухлість, яка може поширюватися на різні ділянки тіла. Найчастіше набряк виникає як реакція імунної системи на алерген. Після контакту з подразником в організмі вивільняються біологічно активні речовини – гістамін або брадикінін.
Ці медіатори зумовлюють розширення кровоносних судин і підвищують їхню проникність, через що рідина виходить у навколишні тканини та формується набряк. У більшості випадків реакція пов’язана саме з вивільненням гістаміну, однак у деяких формах захворювання ключову роль відіграє брадикінін.
У міжнародній класифікації хвороб ангіоневротичний набряк виділений як окремий діагноз. Він може бути:
- алергічним;
- медикаментозним;
- спадковим;
- ідіопатичним (без встановленої причини).
Враховуючи це, історія хвороби пацієнта та контекст появи симптомів є надзвичайно важливими під час візиту до лікаря.
Набряк Квінке – причини виникнення
Причини розвитку цього стану можуть бути різними. Найчастіше набряк виникає через алергічну реакцію організму – наприклад, на харчові продукти, лікарські препарати або укуси комах.
Іноді набряк може з’являтися після медичних процедур. Наприклад, у стоматології він іноді виникає після введення місцевих анестетиків або інших медикаментів. У таких випадках реакція пов’язана з індивідуальною чутливістю організму до певних препаратів.
Набряк Квінке є досить поширеним явищем: за різними оцінками, до 20 % людей у світі хоча б раз у житті можуть стикатися з такими епізодами. [2]“Springer Nature Link «Angioedema in the emergency department: a practical guide to differential diagnosis and management»“
Поширені тригери:
- харчові продукти (горіхи, морепродукти, яйця);
- лікарські препарати;
- укуси комах;
- косметика або побутова хімія;
- латекс (медичні рукавички, катетери, презервативи);
- інфекційні захворювання (вірусні інфекції, паразитарні ураження).
Спадковий ангіоневротичний набряк
Спадковий ангіоневротичний набряк пов’язаний із дефіцитом або порушенням функції білка C1-інгібітора, який регулює імунну відповідь організму. Це генетичне порушення зазвичай передається за аутосомно-домінантним типом, тобто дитина може успадкувати мутацію навіть від одного з батьків. [3]“MedLinePlus «Hereditary angioedema»“
Напади такого набряку можуть провокуватися стресом, травмами або хірургічними втручаннями, однак у багатьох випадках виникають без очевидної причини. Вони можуть повторюватися та тривати від двох до п’яти днів.
Деякі лікарські засоби, зокрема інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) або гормональні контрацептиви з естрогенами, можуть підвищувати частоту та тяжкість таких нападів.
Спадковий ангіоневротичний набряк можуть запідозрити, якщо стандартне лікування – антигістамінні препарати або кортикостероїди – не дає очікуваного ефекту.
Як виглядає набряк Квінке?
Нижче наведено ілюстрацію, яка допомагає зрозуміти, як може виглядати набряк Квінке. У медичних довідниках такі приклади часто подають разом із фото набряку Квінке, щоб показати характерні прояви захворювання.
Найхарактерніша ознака набряку Квінке – раптове, швидке та виражене набрякання м’яких тканин. [4]“МОЗ України «Настанова 01146. Ангіоневротичний набряк»“
Набряк при цьому зазвичай щільний і не супроводжується утворенням ямки при натисканні, що відрізняє його від деяких інших видів набряків, пов’язаних із порушенням кровообігу або затримкою рідини.
Найчастіше уражаються такі частини тіла (у порядку поширеності):
- повіки – одна з найтиповіших локалізацій, через що очі можуть виглядати частково або повністю припухлими;
- губи – вони різко збільшуються в об’ємі та можуть втрачати звичну форму;
- щоки та обличчя – набряк може робити обличчя асиметричним;
- язик і слизова оболонка ротової порожнини – у деяких випадках це може ускладнювати ковтання або мовлення;
- руки та стопи – з’являється помітна припухлість пальців або кистей;
- ноги – набряк може поширюватися на гомілки або стопи;
- слизові оболонки дихальних шляхів або шлунково-кишкового тракту.
У виняткових випадках набряк може локалізуватися в зоні статевих органів чи внутрішніх органів. Ураження слизової оболонки горла або гортані призводить до дихальних ускладнень і потребує негайної медичної допомоги.
Найпоширеніші симптоми набряку Квінке
Часто симптоми ангіоневротичного набряку з’являються разом з іншими проявами алергії, наприклад кропив’янкою. Це може відбуватися після контакту з алергеном – харчовими продуктами, лікарськими препаратами, косметичними засобами або після укусу комахи. У випадках алергічної реакції набряк Квінке зазвичай розвивається швидко і може зникати так само швидко після усунення алергену або відповідного лікування.
При спадковому ангіоневротичному набряку симптоми можуть розвиватися повільніше і тривати кілька днів.
Найпоширеніші симптоми:
- раптове набрякання шкіри – найхарактерніший прояв, який зазвичай уражає повіки, губи, руки або ноги;
- припухлість губ або повік – часто стає першою помітною ознакою набряку;
- почервоніння шкіри – може з’являтися навколо набряклої ділянки або по її краях;
- висип або кропив’янка – невеликі червоні або рожеві підвищення на шкірі;
- запаморочення – іноді виникає разом зі шкірними проявами;
- дискомфорт у шлунку або нудота – можуть бути пов’язані з набряком слизової травного тракту.
Менш поширені прояви:
- свербіж шкіри – іноді супроводжує почервоніння або висип;
- поколювання або печіння шкіри – може з’являтися у ділянці набряку;
- труднощі під час жування або ковтання – виникають, якщо набряк охоплює язик або слизову ротової порожнини;
- діарея – рідкісний симптом, пов’язаний із набряком органів травної системи.
Можливі ускладнення набряку Квінке
У більшості випадків набряк Квінке минає самостійно або після лікування. Проте іноді він може призводити до серйозних, а інколи й небезпечних для життя ускладнень. Найчастіше вони пов’язані з ураженням дихальних шляхів.
Можливі ускладнення включають:
- обструкцію дихальних шляхів – якщо набряк поширюється на язик або горло, це може перекривати просвіт дихальних шляхів і перешкоджати нормальному проходженню повітря;
- задишку – у деяких випадках набряк може викликати відчуття нестачі повітря або утруднення дихання;
- зупинку дихання – у дуже рідкісних випадках надмірна реакція імунної системи може призвести до раптового припинення дихання, що становить безпосередню загрозу для життя.
Саме тому за появи симптомів, пов’язаних із диханням, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.
Невідкладна допомога за набряку Квінке
За підозри на набряк Квінке важливо діяти швидко.
Перша допомога включає:
- Припинити контакт із можливим алергеном (якщо це можливо) – наприклад, припинити прийом препарату, прибрати продукт, що викликав реакцію, або відійти від місця, де є комахи.
- Негайно викликати швидку медичну допомогу.
- Забезпечити доступ свіжого повітря – відкрити вікно, розстібнути тісний одяг.
- Дати антигістамінний препарат, якщо людина може ковтати та раніше не мала тяжких реакцій на такі ліки.
У медичних закладах застосовують спеціальний протокол лікування, який може включати:
- антигістамінні засоби;
- глюкокортикостероїди (наприклад дексаметазон);
- адреналін при тяжкій реакції.
Такі препарати при набряку Квінке допомагають швидко зменшити запалення, стабілізувати судини та запобігти ускладненням.
Подальше лікування та профілактика набряку Квінке
Після усунення гострого стану лікар може рекомендувати додаткове обстеження, щоб встановити причину розвитку набряку та запобігти повторним епізодам. Діагностика ангіоневротичного набряку зазвичай починається з клінічного огляду та аналізу симптомів. Лікар оцінює локалізацію набряку, швидкість його розвитку та можливий зв’язок з алергенами або медикаментами. [5]“JACI «Differentiating histaminergic and nonhistaminergic angioedema with or without urticaria“
Для уточнення причини можуть застосовуватися такі методи:
- огляд лікаря – оцінка зовнішніх проявів набряку та загального стану пацієнта;
- аналіз історії хвороби – лікар з’ясовує, чи були подібні реакції раніше, які ліки або продукти могли їх спровокувати, а також чи є подібні випадки в родині;
- алергологічні тести – шкірні проби або лабораторні аналізи, що допомагають визначити алерген, який міг викликати реакцію;
- лабораторні аналізи крові – можуть включати загальний аналіз крові, визначення рівня імуноглобуліну Е (IgE), а також інші показники, що допомагають оцінити активність імунної системи.
Якщо є підозра на спадковий ангіоневротичний набряк, можуть проводитися спеціалізовані лабораторні дослідження, зокрема визначення рівня компонентів системи комплементу (наприклад, компонента С4) та білка C1-інгібітора. У деяких випадках лікар може призначити генетичне тестування, щоб підтвердити або виключити спадкову форму захворювання.
Профілактика спрямована на зменшення ризику повторних епізодів набряку Квінке.
Основні рекомендації можуть включати:
- уникнення відомих алергенів – продуктів, ліків або інших факторів, що раніше викликали реакцію;
- обережний контроль прийому медикаментів – деякі препарати (наприклад, інгібітори АПФ) можуть провокувати напади ангіоневротичного набряку;
- лікування супутніх захворювань – інфекційні або запальні процеси іноді можуть підвищувати ризик повторних реакцій;
- регулярні консультації з алергологом або імунологом – це допомагає контролювати перебіг захворювання та своєчасно коригувати лікування.
У разі підозри на ангіоневротичний набряк лабораторні дослідження допомагають уточнити механізм реакції та обрати правильну тактику лікування.
Набряк Квінке – це серйозна алергічна реакція, яка виникає раптово і потребує швидкого реагування. У більшості випадків симптоми зникають після лікування, але іноді набряк Квінке може призвести до небезпечних ускладнень, зокрема порушення дихання або анафілактичного шоку. Саме тому важливо знати основні симптоми та правила надання першої допомоги.
Питання та відповіді
Від чого виникає набряк Квінке?
Найчастіше його викликає алергічна реакція на харчові продукти, лікарські препарати, укуси комах або косметичні засоби. У деяких випадках набряк може бути пов’язаний зі спадковими порушеннями роботи імунної системи або виникати без очевидної причини.
Чи небезпечний набряк Квінке?
У більшості випадків набряк минає після лікування або усунення алергену. Однак іноді він може призводити до ускладнень, зокрема до утруднення дихання, якщо набряк охоплює язик, горло або гортань. У таких ситуаціях потрібна негайна медична допомога.
Які препарати застосовують при набряку Квінке?
Для лікування можуть застосовуватися антигістамінні препарати, глюкокортикостероїди (наприклад, дексаметазон), а також інші ліки відповідно до медичного протоколу. У тяжких випадках лікарі можуть використовувати адреналін для швидкого усунення алергічної реакції.
Що робити за появи симптомів нападу Квінке?
Потрібно негайно викликати швидку медичну допомогу, особливо якщо з’являється утруднене дихання, сильний набряк обличчя, язика або горла. До приїзду лікарів важливо припинити контакт із можливим алергеном та забезпечити доступ свіжого повітря.
У якому віці може виникнути перший епізод набряку Квінке?
Набряк Квінке може виникнути в будь-якому віці. Спадковий ангіоневротичний набряк зазвичай проявляється у дитячому або підлітковому віці, хоча перші симптоми можуть виникнути й пізніше.
Що варто мати в домашній аптечці, якщо вже були епізоди набряку Квінке?
Лікар може рекомендувати мати під рукою антигістамінні препарати, а також інші ліки, призначені індивідуально. Людям із тяжкими алергічними реакціями іноді рекомендують мати автоін’єктор адреналіну (Епіпен). Усі препарати слід використовувати лише за рекомендацією лікаря.
До якого лікаря звертатися при підозрі на набряк Квінке?
Спочатку необхідно звернутися до лікаря первинної ланки або викликати швидку допомогу, якщо симптоми з’явилися раптово. Для подальшого обстеження та профілактики повторних епізодів людину зазвичай направляють до алерголога або імунолога.
