Збільшені лімфовузли на шиї: причини, ознаки та коли потрібно обстеження

Збільшені лімфатичні вузли на шиї завжди викликають занепокоєння як у дорослих, так і у батьків дітей. Їх можна нащупати випадково, помітити під час застуди або звернути на них увагу через біль чи дискомфорт. У більшості випадків збільшення лімфовузлів (лімфаденопатія) – це нормальна реакція імунної системи на інфекцію чи запалення. Але в деяких випадках такі зміни можуть вимагати додаткового обстеження.

У цій статті розберемося, яку функцію виконують лімфовузли, де вони знаходяться на шиї, як виглядають у нормі, чому можуть збільшуватися або викликати біль, коли час звернутися до лікаря.

ДЕ ЗНАХОДЯТЬСЯ ТА ЯК ВИГЛЯДАЮТЬ ЛІМФОВУЗЛИ?

Лімфовузли – це невеликі, бобоподібні утворення, які є частиною лімфатичної та імунної системи.

Лімфатична система – це не лише лімфовузли. До неї також належать:

• лімфатичні судини;
• лімфатична рідина (лімфа);
• тимус (вилочкова залоза);
• мигдалики;
• селезінка;
• кістковий мозок.

Усі ці структури разом забезпечують імунний захист, беруть участь у боротьбі з інфекціями та підтримують баланс рідини в організмі.

Всього в тілі людини налічується близько 600 лімфовузлів. Багато з них зосереджені групами – у ділянках, де організм найчастіше контактує з інфекціями: на шиї, у пахвах і в паху. У нормі лімфовузли мають розмір від кількох міліметрів до приблизно 1 см у діаметрі. Працюють вони як біологічні фільтри: затримують віруси, бактерії, продукти запалення та інші чужорідні агенти, які можуть нашкодити організму. ^[1]“Medline Plus «Lymph system»“

Дані узагальнено за: Verma R., Khera S. Cervical lymphadenopathy: a review. Int J Health Sci Res. 2020.

ЛІМФОВУЗЛИ НА ШИЇ

Анатомія лімфатичної системи шиї досить складна.

Насправді кількість підгруп, на які поділяються шийні лімфовузли, велика. Частина з них розташована глибоко і оцінюється лише за допомогою УЗД, КТ або МРТ. У клінічних ілюстраціях зазвичай зображають тільки основні групи лімфовузлів: ті, що лікар може пропальпувати під час огляду, та які найчастіше допомагають орієнтуватися в причинах збільшення.

ОСНОВНІ ГРУПИ ЛІМФОВУЗЛІВ У ПОДРОБИЦЯХ

Суто шийні лімфовузли найчастіше реагують на:

• інфекції горла та мигдаликів;
• захворювання носа та придаткових пазух;
• отити;
• запалення ротової порожнини та зубів;
• інфекції шкіри голови й обличчя.

Тому локалізація збільшеного лімфовузла часто підказує лікарю, де саме в організмі відбувається запальний або інфекційний процес.

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНІ ЛІМФОВУЗЛИ ТА ЯК ВОНИ ПРАЦЮЮТЬ?

Основна функція лімфовузлів – фільтрувати лімфу та знешкоджувати чужорідні агенти, які можуть викликати інфекцію або захворювання. Щоб виконувати цю роль, лімфовузли містять спеціалізовані клітини імунної системи – лімфоцити. ^[2]“NIH «Lymphocyte»“ Існує два основні типи лімфоцитів, які працюють по-різному:

• B-лімфоцити (B-клітини) виробляють антитіла, які «ставлять мітку» на віруси, бактерії та інші чужорідні частинки, допомагаючи імунній системі їх знешкодити;
• T-лімфоцити (T-клітини) знищують клітини організму, які вже були уражені інфекцією або зазнали злоякісних змін.

Коли імунна система активується, запускається захисна реакція, яка називається запаленням. Під час цього процесу: ^[3]“Pathology and Oncology Research «Inflammation in Focus»“

• кровоносні судини розширюються, щоб до проблемної зони могли швидше потрапити імунні клітини;
• підвищується місцева температура, що створює несприятливі умови для збудників інфекції;
• активується інтенсивна імунна відповідь.

У результаті цих змін лімфовузли можуть:

• збільшуватися в розмірі;
• ставати щільнішими або болючими;
• бути теплішими на дотик.

Такий стан називають лімфаденопатією – це не хвороба сама по собі, а ознака того, що імунна система працює. Після того як організм впорається з інфекцією або запальним процесом, лімфовузол зазвичай поступово повертається до свого нормального розміру. ^[4]“Portland Press «The immune system»“

ЯК ВИГЛЯДАЮТЬ ЗБІЛЬШЕНІ ЛІМФОВУЗЛИ НА ШИЇ У НОРМІ?

Якщо все гаразд, лімфовузли на шиї:

• не помітні візуально;
• не пальпуються або ледь відчутні;
• м’які, рухомі, безболісні;
• зазвичай розміром до 1 см у діаметрі.

Такі лімфовузли виконують свою звичайну захисну функцію й не потребують жодного лікування чи втручання.

Збільшені лімфовузли можуть:

• ставати більшими за розміром (іноді це помітно на око) з одного або з обох боків шиї;
• ущільнюватися;
• дещо боліти або бути чутливими при натисканні;
• віддавати теплом на дотик, іноді це супроводжується почервонінням шкіри над ними.

Проте:

• Не всі збільшені лімфовузли болючі й навіть не мають інших симптомів. Ба більше! За легкого або локального запалення збільшений вузол можна виявити тільки випадково, наприклад, під час умивання чи прийняття душу;
• Окремі лімфовузли, зокрема позаду вуха, можуть спричиняти сильний, виражений біль. Це пов’язано з тим, що збільшений вузол може тиснути на прилеглі структури, зокрема зону слухової труби, що також супроводжується дискомфортом у вусі або відчуттям тиску.

РУХОМІСТЬ І БОЛЮЧІСТЬ – ЦЕ ПРО ЩО

Рухомі збільшені лімфовузли, які легко зміщуються під шкірою, частіше мають доброякісну, реактивну природу – наприклад, у відповідь на інфекцію. Болючість зазвичай пов’язана із запальним процесом.

А ось тверді, нерухомі та безболісні лімфовузли трапляються рідше й потребують обов’язкової оцінки лікаря. ^[5]“NIH «Peripheral Lymphadenopathy: Approach and Diagnostic Tools»“

ІНФЕКЦІЇ – НАЙПОШИРЕНІША ПРИЧИНА ЗБІЛЬШЕНИХ ЛІМФОВУЗЛІВ НА ШИЇ

У більшості випадків запалені лімфовузли на шиї пов’язані з інфекційними захворюваннями. ^[6]“NIH «Childhood cervical lymphadenopathy»“

Запалені лімфовузли на шиї можуть бути:

1. Гострими – зі швидким початком і вираженими симптомами;
2. Хронічними – з менш помітними, але тривалими змінами.

Найчастіше до збільшення лімфовузлів на шиї призводять:

• застуда та ГРВІ;
• ангіна, фарингіт, тонзиліт;
• отит (запалення вуха);
• інфекції зубів і ясен (зокрема абсцес);
• інфекційний мононуклеоз;
• кір, краснуха (рідше, але можливо);
• деякі бактеріальні інфекції дихальних шляхів.

У таких ситуаціях лімфовузол зазвичай:

• болючий під час натискання;
• рухомий;
• збільшується на тлі інших симптомів, як-от болю в горлі, температури, нежитю, болю у вусі.

Після одужання він поступово зменшується – іноді цей процес може зайняти кілька тижнів.

З ЧИМ ЩЕ МОЖЕ БУТИ ПОВ’ЯЗАНО ЗБІЛЬШЕННЯ ЛІМФОВУЗЛІВ?

1. За тривалих або повторних інфекцій лімфовузли можуть залишатися помірно збільшеними, без різкого болю. Це можливо, наприклад, після перенесених вірусних захворювань або за наявності хронічних запальних процесів у носоглотці.

2. Рідше збільшення лімфовузлів може витікати з онкологічних процесів, що відбуваються в організмі. У таких випадках лімфовузол частіше:

• безболісний;
• щільний або як камінець на дотик;
• малорухомий або фіксований;
• поступово збільшується без ознак інфекції.

Йдеться як про метастатичне ураження, так і про захворювання, що виникають безпосередньо в лімфатичній системі (лімфоми, деякі види лейкозів). Саме тому тривале, незрозуміле збільшення лімфовузла потребує лікарської оцінки. ^[7]“American Cancer Society «Lymph Nodes and Cancer»“

3. Також рідко, але збільшення шийних лімфовузлів може бути обумовлено автоімунними захворюваннями. У таких випадках лімфаденопатія зазвичай є супутнім симптомом і виникає на тлі інших проявів хвороби, а не як ізольована проблема. ^[8]“frontiers «Lymphatic Function in Autoimmune Diseases»“

Серед можливих причин:

• системний червоний вовчак;
• ревматоїдний артрит;
• синдром Шегрена;
• тиреоїдит Хашимото;
• саркоїдоз.

У таких випадках лімфовузли зазвичай не різко болючі, але можуть бути щільнішими й зберігатися тривалий час.

4. Іноді лімфовузли можуть тимчасово збільшуватися у відповідь на деякі лікарські препарати або після вакцинації. Це слідує з активації імунної системи й у більшості випадків не потребує лікування та минає самостійно.

ОСОБЛИВОСТІ ЗБІЛЬШЕННЯ ЛІМФОВУЗЛІВ У ДІТЕЙ

У дітей збільшення лімфовузлів на шиї – дуже часте явище і майже завжди пов’язане з реакцією імунної системи на інфекцію чи запалення. За вірусної інфекції вони часто бувають двобічними, невеликими та самостійно зменшуються за 2-3 тижні після одужання.

Шийні вузли у дітей переважно краще пальпуються, ніж у дорослих, і це зазвичай не є ознакою серйозної хвороби. ^[9]“NIH «Cervical Lymphadenopathy»“

Чому це так?

• Дитячий імунітет активний і частіше зустрічається з вірусами та бактеріями, тож лімфовузли реагують частіше, ніж у дорослих;
• За гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів (наприклад, застуда, грип, фарингіт) лімфовузли на шиї можуть тимчасово збільшуватися через реактивну імунну відповідь. ^[10]“American Family Physician «Unexplained Lymphadenopathy»“

Що вважається нормою?

У багатьох здорових дітей вузли можуть бути відчутними під час пальпації навіть без хвороби. За даними клінічних оглядів, значна частина дітей має невеликі шийні вузли в межах норми.

Після інфекції у дітей загалом реактивна лімфаденопатія найчастіше є доброякісною та самообмеженою і не потребує спеціального лікування, якщо інших тривожних ознак немає.

Звісно, є випадки, коли може знадобитися медичне обстеження. Зважаючи на це, батькам слід звертати увагу на комбінацію симптомів і динаміку змін, зокрема:

• чи є інші прояви інфекції (температура, біль у горлі, нежить);
• вузол збільшився раптово чи поступово;
• він болючий, теплий, червоний чи ні;
• чи зберігається збільшення тривалий час (довше 3-4 тижнів).

КОЛИ БАТЬКАМ ВАРТО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЛІКАРЯ, А КОЛИ ДОСТАТНЬО СПОСТЕРЕЖЕННЯ?

У більшості дітей, як і у дорослих, збільшені лімфовузли на шиї є реакцією на інфекцію і зменшуються самостійно після одужання. Але!

Обов’язково зверніться до лікаря, якщо у дитини:

• лімфовузол швидко збільшується або продовжує рости;
• вузол болючий, почервонів, гарячий на дотик;
• з’являється висока температура, яка тримається або повторюється;
• лімфовузол щільний, нерухомий;
• збільшення вузла зберігається понад 3-4 тижні без тенденції до зменшення;
• є загальні симптоми: слабкість, нічна пітливість, втрата ваги, зниження апетиту;
• дитина виглядає млявою або її стан помітно погіршується;
• збільшені надключичні лімфовузли (ця зона завжди потребує оцінки лікаря).

Спостереження буде достатньо, якщо:

• дитина почувається добре;
• лімфовузли невеликі, рухомі, не болючі;
• є ознаки нещодавньої інфекції (нежить, кашель, біль у горлі);
• розміри вузлів поступово зменшуються.

У таких випадках лікарі часто обирають тактику спостереження, без негайних аналізів чи лікування – і це нормальна, доказова практика. Збільшені лімфовузли у дітей – це не окрема хвороба, а сигнал імунної системи, що організм реагує на щось. ^[11]“NIH «Evaluation and management of neck masses in children»“

Оцінюють не лише сам лімфовузол, а загальний стан дитини: її самопочуття, поведінку та динаміку змін.

І так! Якщо щось викликає сумнів або тривогу – краще звернутися до лікаря, ніж залишатися зі своїми хвилюваннями наодинці.

ЧАСТІ ПОМИЛКИ БАТЬКІВ У РАЗІ ЗБІЛЬШЕНИХ ЛІМФОВУЗЛІВ У ДІТЕЙ

Коли батьки помічають збільшений лімфовузол на шиї, перша реакція – щось зробити негайно. Це зрозуміло. Але саме тут найчастіше виникають помилки, які можуть нашкодити або ускладнити ситуацію.

У жодному разі не можна:

1. 1. Гріти лімфовузол. Одна з найпоширеніших помилок – теплі компреси, грілки, прогрівання. Чому це небезпечно? Якщо збільшення пов’язане з бактеріальним запаленням, тепло може посилити інфекцію, сприяти утворенню гною або погіршити стан дитини.

      Лімфовузли не гріють. Ніколи.

   2. Масажувати або активно розминати місце, де виявлено вузол. Іноді здається, що масаж допоможе розігнати вузол. Насправді механічний тиск може: посилити запалення, спричинити поширення інфекції, зробити вузол більш болючим.

Лімфовузол – це не м’яз і не застій, який потрібно розганяти.

1. Самостійно давати антибіотики. Антибіотики «про всяк випадок» – ще одна типова помилка. Важливо знати:
   • більшість збільшених лімфовузлів у дітей мають вірусне походження, а як відомо, антибіотики не діють на віруси;
   • безконтрольний прийом може нашкодити імунітету та ускладнити подальше лікування.

   Антибіотики призначає лише лікар і лише за показаннями.

2. Постійно перевіряти і тиснути вузол. Часте промацування, щоденні перевірки по кілька разів на день – ще одна пастка тривоги. Такі дії можуть:
   • підтримувати місцеве подразнення;
   • заважати загоєнню;
   • підсилювати тривогу і у батьків, і у дитини.

   Краще оцінювати стан раз на кілька днів, зважаючи на динаміку, а не на кожен міліметр.

3. Ігнорувати загальний стан дитини. Фокус лише на лімфовузлі – ігнорування інших симптомів не припустимо. Надважливо звернути увагу на:
   • температуру;
   • апетит;
   • активність дитини;
   • біль у горлі, вусі, зубах;
   • тривалість симптомів.

   Іноді лімфовузол – це свідок, а не головна проблема.

4. Лякатися одразу найгіршого. У дітей переважна більшість випадків пов’язані з інфекціями та нормальною роботою імунної системи.

ЗБІЛЬШЕНІ ЛІМФОВУЗЛИ: БЕЗ ДОДАТКОВИХ ОБСТЕЖЕНЬ

Сучасні рекомендації базуються на принципі від простого до складного – без зайвих втручань, але з увагою до тривожних ознак. Лімфовузли – це індикатори, а не діагноз. Вони реагують на те, що відбувається в організмі, і найчастіше – цілком безпечно. Інфекції, вакцинація, стрес, активна робота імунітету – усе це може тимчасово змінювати їх розмір.

Завдання лікаря під час огляду – відрізнити нормальну реакцію від ситуацій, які потребують додаткової уваги, і зробити це спокійно та без зайвого страху для пацієнта. У разі тривалого або незрозумілого збільшення лімфовузлів лікар первинної ланки може направити пацієнта до гематолога для подальшого оцінювання. Направлення до онколога розглядають лише за наявності обґрунтованих підозр або підтверджених змін за результатами обстежень.

Обмежитися спостереженням можна, якщо:

• лімфовузол менше ніж 1 см;
• він м’який або еластичний, рухомий;
• дещо болючий або чутливий;
• з’явився на фоні або після інфекції;
• зменшується з часом;
• немає інших симптомів, що насторожують.

У таких випадках лікар може порадити:

• контроль у динаміці через 2-4 тижні;
• лікування або завершення лікування основної інфекції;
• візуальне спостереження без додаткових обстежень.

ЗБІЛЬШЕНІ ЛІМФОВУЗЛИ НА ШИЇ У ДОРОСЛИХ: КОЛИ ПОТРІБНЕ УЗД

УЗД – це перший інструментальний метод, який дозволяє оцінити структуру лімфовузла, а не лише його розмір.

УЗД рекомендоване, якщо:

• лімфовузол більше ніж 1,5-2 см;
• не зменшується протягом 4-6 тижнів;
• є щільним або з обмеженою рухомістю;
• збільшення однобічне;
• немає очевидної інфекційної причини.

За даними оглядових клінічних публікацій, розмір понад 2 см, втрата нормальної структури вузла та відсутність воріт (гілюса) на УЗД підвищують ймовірність серйозної патології й потребують подальшого обстеження.

КОЛИ ПОТРІБНА БІОПСІЯ ЛІМФОВУЗЛА?

Біопсія – це не перший і не рутинний крок, а метод діагностики у ситуації, коли прості пояснення вже малоймовірні.

Біопсію можуть рекомендувати, якщо:

• лімфовузол зберігається понад 6-8 тижнів без тенденції до зменшення;
• він твердий, нерухомий, безболісний;
• швидко збільшується;
• лімфовузол надключичний;
• з’являються системні симптоми: нічна пітливість, немотивована втрата ваги, тривала субфебрильна температура;
• УЗД виявляє підозрілі структурні зміни.

Згідно з клінічними оглядами, близько 90 % випадків шийної лімфаденопатії мають доброякісну або реактивну природу, але саме біопсія дозволяє точно виключити або підтвердити серйозні захворювання. Ризик злоякісної причини збільшення лімфовузлів загалом невисокий, однак зростає з віком: у людей до 40 років він становить менше як 1 %, після 40 – близько 4 %. ^[12]“NIH «Lymphadenopathy: differential diagnosis and evaluation»“

ЛІКУВАННЯ ЗБІЛЬШЕНИХ ЛІМФОВУЗЛІВ НА ШИЇ

Лікують не сам лімфовузол, а причину його збільшення. Стратегія залежить від того, що саме викликало реакцію лімфатичної системи, тобто лікують:

• інфекцію (вірусну або бактеріальну);
• запальний процес;
• основне захворювання, на тлі якого виникла лімфаденопатія.

Для уточнення причини лікар може призначити лабораторні дослідження, зокрема:

• загальний аналіз крові – для оцінки запалення та реакції імунної системи;
• аналіз на С-реактивний білок (CRP) або ШОЕ – як маркери запального процесу;
• за показаннями – вірусологічні або серологічні тести (наприклад, на вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус, токсоплазмоз;
• інші аналізи – залежно від клінічної картини та супутніх симптомів.

Антибіотики призначаються лише за підтвердженої або високої ймовірності бактеріальної інфекції. За вірусних захворювань вони неефективні й не показані. Самолікування, прогрівання лімфовузлів або використання мазей без рекомендації лікаря можуть бути небажаними й іноді навіть шкідливими. Найкраща стратегія – з’ясувати причину змін разом зі спеціалістом і діяти відповідно до неї.

АЛГОРИТМ ДІЙ: ЩО РОБИТИ, КОЛИ БОЛЯТЬ ЛІМФОВУЗЛИ НА ШИЇ

1. Не панікувати – у більшості випадків причина безпечна;
2. Оцінити супутні симптоми;
3. Звернутися до сімейного лікаря або педіатра;
4. За призначенням лікаря пройти додаткові обстеження у разі потреби.

Збільшені лімфовузли на шиї – це сигнал, що імунна система реагує на певний процес в організмі. Найчастіше це тимчасовий і безпечний стан, пов’язаний з інфекцією або запаленням. Хвороби, стреси – усе це випробування для організму, і звертатися до лікаря варто у разі будь-яких сумнівів, а не лише тоді, коли вже стало дуже погано. Уважність до себе, спокій і своєчасна консультація – найкраща стратегія.