Аденоміоз. Яку небезпеку несе жіночому здоров’ю

Якщо менструації супроводжуються сильним болем внизу живота (дисменорея) – із рясними кровотечами (менорагія) або без них, – причиною може бути доброякісне гінекологічне захворювання під назвою аденоміоз. ^[1]“Obstetrical & Gynecological Survey «The Impact of Adenomyosis on Women’s Fertility»“

Аденоміоз часто залишається непоміченим, оскільки його симптоми роками списують на болісні менструації (місячні) або вікові зміни. Насправді ж йдеться про хронічний процес, що впливає на матку, гормональний баланс та загалом на якість життя жінки. Тож розберімося, що таке аденоміоз, як він розвивається та чому його не варто ігнорувати.

ЧИМ АДЕНОМІОЗ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ЕНДОМЕТРІОЗУ?

Аденоміоз – це стан, за якого клітини ендометрію (внутрішнього шару матки) проникають у міометрій – м’язовий шар стінки матки. У відповідь на це матка реагує як на постійне мікрозапалення, що підтримується кожним менструальним циклом.

Аденоміоз часто порівнюють з ендометріозом, оскільки обидва захворювання є гормонозалежними та пов’язаними з естрогенами. Водночас це різні стани: за аденоміозу процес обмежений стінкою матки, тоді як за ендометріозу вогнища можуть розташовуватися поза нею.

АДЕНОМІОЗ І ЕНДОМЕТРІОЗ: ПОРІВНЮЄМО

ЩО САМЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА АДЕНОМІОЗУ?

Аденоміоз розвивається в межах матки й пов’язаний із порушенням природної межі між її шарами. У нормі ендометрій – внутрішній шар матки – чітко відокремлений від міометрію (м’язового шару, який забезпечує скорочення матки).

У випадку аденоміозу клітини ендометрію проникають у товщу міометрію. Попри зміну локалізації, вони продовжують реагувати на гормональні коливання менструального циклу так само як нормальний ендометрій. ^[2]“frontiers «The role of the junctional zone in the management of adenomyosis with infertility»“ Тобто – реагують на гормони, потовщуються, руйнуються та кровоточать під час менструації.

ВІД ГОРМОНІВ ДО ЗАПАЛЕННЯ

Отже, під впливом гормонів, насамперед естрогенів, вогнища ендометрію в товщі м’язового шару (де їм насправді не місце) щомісяця зазнають циклічних змін. А оскільки крові важко одразу вийти з міометрію (на відміну, коли вона виходить з порожнини матки), поступово утворюються мікрогематоми. Поступово такий стан справ призводить до локального подразнення, набряку та запалення в стінці матки.

З часом такі повторювані процеси формують хронічний запальний фон, що супроводжується болем, порушенням кровотоку та ряснішими менструальними кровотечами. Саме цим пояснюється поєднання дисменореї та менорагії, характерне для аденоміозу.

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК АДЕНОМІОЗУ

Причини аденоміозу досі залишаються предметом наукових дискусій. Водночас вважається, що серед них найголовніша – пошкодження або порушення цілісності внутрішнього шару матки.

Ризик розвитку аденоміозу зростає за наявності чинників, як-то:

• хоча б одна вагітність або викидень в анамнезі;
• хірургічні втручання в порожнині матки;
• пологи шляхом кесаревого розтину;
• виражені гормональні коливання;
• спадкова схильність.

Такі фактори можуть полегшувати проникнення клітин ендометрію в м’язовий шар матки. Наявність одного або кількох факторів ризику не означає обов’язковий розвиток хвороби, але є приводом для уважнішого ставлення до симптомів.

Найчастіше аденоміоз діагностують у жінок віком 40-50 років, однак це пов’язано з тим, що раніше захворювання виявляли переважно під час гістеректомії. Насправді аденоміоз може виникати і в молодших жінок та навіть у дівчат-підлітків. ^[3]“МОЗ України «Настанова 00997. Аденоміоз»“

У молодому віці «тривожним дзвіночком» можуть бути надзвичайно болісні менструації, які не реагують на стандартні методи полегшення болю.

ФОРМИ АДЕНОМІОЗУ ТА ГЛИБИНА УРАЖЕННЯ

За формою може бути аденоміоз:

• дифузний: коли клітини ендометрію рівномірно поширюються по всій стінці матки;
• вузловий (вогнищевий): коли ураження локалізоване в окремій ділянці.

Часто ураження поєднує ознаки дифузного та вузлового аденоміозу. За будь-якого аденоміозу матка може збільшуватися в розмірах і набувати округлої, кулястої форми, за вузлового – мати нерівномірну поверхню та бугристість. Що глибше клітини ендометрію проникають у міометрій, то вираженішими зазвичай стають симптоми аденоміозу. ^[4]“Springer Nature Links «Management of uterine adenomyosis: current trends and uterine artery embolization as a potential alternative to hysterectomy»“

СИМПТОМИ ТА ОЗНАКИ АДЕНОМІОЗУ

Прояви аденоміозу можуть бути різними, але з роками часто посилюються. Серед них найпоширеніші:

• дисменорея – болісні менструації, біль може наростати з кожним циклом;
• менорагія – рясні та тривалі менструальні кровотечі;
• біль у нижній частині живота поза менструацією;
• відчуття тиску або важкості в ділянці таза;
• симптоми анемії: слабкість, запаморочення, зниження працездатності.

На ранніх етапах аденоміоз може мати малосимптомний перебіг, що ускладнює своєчасну діагностику.

ЯК АДЕНОМІОЗ ВПЛИВАЄ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНКИ?

Зміни менструального циклу – одна з головних причин, через які аденоміоз суттєво знижує якість життя. Рясні кровотечі та біль змушують жінку планувати повсякденні справи з огляду на цикл, обмежувати фізичну активність і соціальне життя. Постійна втрата крові може призводити до анемії, а хронічний біль – до емоційного виснаження. У підсумку аденоміоз стає не лише гінекологічною, а й психоемоційною проблемою.

Без контролю аденоміоз може призводити до:

• хронічного болю;
• стійкої анемії;
• формування спайок;
• зниження фертильності;
• тривалого погіршення якості життя.

Одна з головних небезпек аденоміозу полягає не в гострих ускладненнях, а в повільному, накопичувальному впливі на організм.

АДЕНОМІОЗ І ВАГІТНІСТЬ: ЩО ВАРТО ЗНАТИ ТА ЧОГО ОЧІКУВАТИ

Аденоміоз і вагітність – поєднання можливе, і для багатьох жінок цей діагноз не стає перешкодою для материнства. Водночас дослідження показують, що аденоміоз може бути пов’язаний з певним підвищенням ризиків. Про них важливо знати заздалегідь, щоб мати реалістичні очікування та своєчасну підтримку.

За даними наукових оглядів, у жінок з аденоміозом порівняно з тими, хто не має цього стану:

• ризик викидня в окремих дослідженнях був вищим і сягав до 30 % (порівняно приблизно з 10-15 % у загальній популяції); ^[5]“NIH «Fertility and Pregnancy Outcomes in Patients With Adenomyosis: Is Adenomyosis Synonymous With Infertility?»“
• ризик передчасних пологів може бути у 2-3 рази вищим, а в деяких вибірках передчасні пологи траплялися приблизно у 25-27 % жінок з аденоміозом проти 7-10 % без нього; ^[6]“International Journal of Reproduction, Contraception, Obstetrics and Gynecology «Impact of adenomyosis on fertility and obstetric outcomes among women in tertiary care center»“
• частіше спостерігалися порушення плацентації, гіпертензивні розлади вагітності та низька маса тіла новонародженого. ^[7]“Springer Nature Links «MRI for adenomyosis: a pictorial review»“

Зауважимо: ці цифри не означають, що ускладнення виникають у кожної жінки з аденоміозом. У багатьох з них вагітність перебігає без серйозних ускладнень. Ризики залежать від форми захворювання, глибини ураження міометрію, віку, гормонального фону та наявності супутніх станів.

Наявність аденоміозу – це не ознака небезпеки, а поштовх вчасно помітити можливі зміни й підтримати нормальний перебіг вагітності. Індивідуальне спостереження, регулярні обстеження та співпраця з лікарями дозволяють суттєво зменшити ризики та підвищити шанси на успішне виношування та пологи.

ДІАГНОСТИКА АДЕНОМІОЗУ: ОГЛЯД, УЗД, МРТ ТА ІНШІ МЕТОДИ

Діагностика аденоміозу базується на поєднанні клінічних симптомів і результатів інструментальних досліджень. Якщо за скаргами та перебігом менструального циклу є підозра на аденоміоз, наступним кроком зазвичай стають методи візуалізації.

Найчастіше застосовують:

• гінекологічний огляд, під час якого лікар може виявити збільшену або болючу матку;
• УЗД органів малого таза, зокрема трансвагінальне УЗД, яке дозволяє оцінити структуру стінки матки та виявити характерні зміни;
• МРТ, яке використовують для уточнення діагнозу у складних або сумнівних випадках, а також для диференціації аденоміозу з іншими захворюваннями матки.

У більшості випадків саме УЗД або МРТ дають достатньо інформації для підтвердження діагнозу. Ці методи добре відображають глибину ураження міометрію та форму захворювання. ^[7]“Springer Nature Links «MRI for adenomyosis: a pictorial review»“

У поодиноких ситуаціях може розглядатися:

• біопсія стінки матки: цей метод не є рутинним і застосовується рідко, оскільки зазвичай не потрібен для встановлення діагнозу аденоміозу. ^[8]“Wiley Online Library «The Role of Hysteroscopy in the Diagnosis and Treatment of Adenomyosis»“
• лапароскопія: може використовуватися за потреби диференціації з іншими гінекологічними станами, зокрема з ендометріозом.

ЯК ЛІКУЮТЬ АДЕНОМІОЗ: КОНСЕРВАТИВНІ ТА ХІРУРГІЧНІ МЕТОДИ

Питання, як лікувати аденоміоз, вирішується індивідуально. Тактика залежить від віку жінки, вираженості симптомів, планів щодо вагітності та наявності супутніх гінекологічних станів. Основна мета лікування – зменшити біль і рясні кровотечі, сповільнити прогресування захворювання та покращити якість життя. ^[9]“Wiley Online Library «The Investigation and Management of Adenomyosis in Women Who Wish to Improve or Preserve Fertility»“

1. Консервативне лікування. У більшості випадків починають із медикаментозних методів, спрямованих на контроль симптомів. Можуть застосовуватися:

• нестероїдні протизапальні засоби – для зменшення болю;
• оральні контрацептиви – для стабілізації гормонального фону;
• препарати, що пригнічують гормональну активність – у вибраних випадках;
• внутрішньоматкова система з прогестином (ВМС, або гормональна спіраль), яка у багатьох жінок зменшує біль та менструальні кровотечі.

Ефективність медикаментозного лікування може відрізнятися, але в багатьох випадках воно дозволяє суттєво полегшити перебіг захворювання.

2. Хірургічні методи. Якщо консервативні методи не дають бажаного результату, розглядають хірургічне лікування. Воно може включати:

• за локальних форм, зокрема за вузлового аденоміозу матки, органозберігаючі втручання;
• у разі тяжкого перебігу та за відсутності репродуктивних планів – радикальні методи.

ВИСНОВОК

Аденоміоз – це стан, з яким багато жінок живуть активним і повноцінним життям. За умови своєчасної діагностики та регулярного контролю симптоми можна тримати під наглядом та підібрати комфортну стратегію спостереження або лікування. Уважність до сигналів тіла, розуміння можливих проявів і факторів ризику допомагають вчасно звернутися по допомогу й приймати зважені рішення разом із лікарем.