Менструальний цикл: що варто знати про овуляцію

Менструальний цикл: що варто знати про овуляцію

Овуляція – це важливий етап природного менструального циклу. Регулярність та якість цього процесу безпосередньо впливають на фертильність.

Порушення овуляції, спричинене гормональним дисбалансом, стресом чи іншими факторами, може проявлятися труднощами із зачаттям, нерегулярними менструаціями або коливаннями настрою.

Розуміння етапів овуляції, її симптомів і способів визначення допомагає жінці краще відчувати свій організм і вчасно реагувати на зміни, що потребують уваги.

Фази та основні параметри менструального циклу

Менструальний цикл – це складний, чітко узгоджений гормональний процес, який забезпечує репродуктивну функцію жінки. Регулярний менструальний цикл свідчить про гармонійну роботу гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Його стабільність є важливим маркером загального гормонального балансу.

Кожен цикл складається з трьох основних фаз:

• Фолікулярна – починається з першого дня менструації і закінчується за день до овуляції. У цей період в яєчнику дозріває фолікул, який містить яйцеклітину.
• Овуляторна (серединна) – у середині циклу відбувається розрив дозрілого фолікула з вивільненням яйцеклітини, готової до запліднення. Цей момент і є овуляцією – центральною точкою репродуктивного циклу.
• Лютеїнова – триває від моменту овуляції до початку наступної менструації. У цей період утворюється жовте тіло, яке виробляє прогестерон – гормон, що готує організм до можливої імплантації заплідненої яйцеклітини. ^[1]“Welt C.K. Normal menstrual cycle. UpToDate. March 31, 2025“

Цікаво знати! Термін «фолікул» походить від латинського слова folliculus – «маленький мішечок, заповнений рідиною». Термін «лютеїнова» – від лат. luteus, що означає «жовтий». Corpus luteum у перекладі з латини – «жовте тіло».

Нормальні характеристики менструального циклу оцінюють за чотирма основними параметрами: частота, регулярність, тривалість і об’єм менструальної кровотечі.

• Частота – менструальна кровотеча в нормі настає кожні 24-38 днів.
• Регулярність – цикл вважається регулярним, якщо різниця між найкоротшим і найдовшим упродовж останніх шести місяців становить не більше:

-9 днів – у жінок 18-25 років,

-7 днів – у жінок 26-41 року,

-9 днів – у жінок 42-45 років.

• Тривалість – кровотеча триває не більше 8 днів. Нижня межа чітко не визначена, оскільки індивідуальні особливості можуть варіюватися.
• Об’єм – нормальна менструація не впливає на звичний ритм життя жінки, не викликає анемії, надмірної втоми чи соціального дискомфорту. У клінічних дослідженнях нормальний об’єм втрати крові становить до 80 мл за один цикл.

NB! У підлітковому (до 18 років) і перименопаузальному (понад 45 років) віці цикли можуть бути менш регулярними, що є фізіологічною нормою.

Роль яєчників у менструальному циклі

Яєчники – невеликі парні органи, розташовані по обидва боки матки.

У кожному яєчнику від народження міститься від 1 до 2 млн фолікулів, усередині яких знаходяться незрілі яйцеклітини (ооцити). Цей запас забезпечує жінці достатню кількість яйцеклітин до 40-50 років життя.

Під час статевого дозрівання під дією гормонів деякі фолікули починають дозрівати. Зазвичай лише один із них стає «домінантним» – саме з нього під час овуляції виходить зріла яйцеклітина. Решта фолікулів, які не дозріли, природно зникають.

З віком кількість активних фолікулів поступово зменшується, тому після 40-50 років яєчники втрачають здатність до овуляції і настає менопауза.

Вважається, що правий і лівий яєчники часто чергуються у випусканні яйцеклітин кожного місяця.

Гормони, які керують твоїм циклом

Овуляція відбувається завдяки злагодженій роботі кількох гормонів. Їхній баланс і зміни протягом циклу забезпечують дозрівання яйцеклітини та її вихід із яєчника.

Усе починається з гонадотропін-рилізинг-гормону, який виробляється в гіпоталамусі й стимулює гіпофіз виділяти два ключові гормони –фолікулостимулюючий (ФСГ) та лютеїнізуючий (ЛГ). ФСГ відповідає за ріст та дозрівання фолікулів у яєчниках. Під його впливом клітини, що оточують яйцеклітину, виробляють естроген, який сприяє її дозріванню. Коли рівень естрогену зростає, це стимулює пік ЛГ, який і запускає овуляцію.

ЛГ відіграє ключову роль у запуску овуляції. Під його дією дозрілий фолікул розривається, яйцеклітина виходить у маткову трубу, а на місці фолікула утворюється жовте тіло, яке синтезує прогестерон – гормон, що готує ендометрій до можливої імплантації заплідненої яйцеклітини.

Отже, взаємодія ФСГ і ЛГ забезпечує природну послідовність подій: дозрівання фолікула → овуляція → утворення жовтого тіла → підготовка ендометрію або його відторгнення (менструація).

Порушення цього гормонального ланцюга може призвести до порушення овуляції (ановуляції) або відсутність менструацій (аменореї).

Як розпізнати наближення овуляції?

Визначити, коли відбувається овуляція, можна за кількома ознаками:

• зміни виділень із шийки матки: слиз стає прозорим, еластичним і слизьким – схожим на яєчний білок, це створює сприятливі умови для руху сперматозоїдів.
• слабкий або помірний біль: деякі жінки відчувають незначний біль або спазм в нижній частині живота в період овуляції.
• зміни настрою або лібідо: у цей час може підвищуватись сексуальний потяг або спостерігатися коливання настрою.
• набухання та чутливість грудей: виникає через підвищення рівня естрогенів і прогестерону.

Ці прояви можуть значно відрізнятися в залежності від індивідуального гормонального фону, віку, тривалості менструального циклу, регулярності овуляції, наявності гормональних порушень (наприклад, синдрому полікістозних яєчників – СПКЯ), впливу стресу, інтенсивних фізичних навантажень чи різких змін маси тіла, використання гормональних контрацептивів.

Основні методи визначення овуляції.

Визначення періоду овуляції допомагає краще зрозуміти власний цикл і фертильність. Це особливо важливо для жінок, які планують вагітність або хочуть уникнути її природним шляхом.

Якщо менструації нерегулярні, надто рясні чи болючі – варто перевірити чи відбувається овуляція. В окремих випадках її відсутність (ановуляція) може бути причиною даних симптомів.

Для цього використовують різні методи, які відрізняються за точністю та складністю. Деякі з них підтверджують сам факт овуляції, інші дозволяють визначити її момент настання.

До методів належать:

• ведення календаря менструального циклу,
• контроль базальної температури тіла,
• визначення рівня прогестерону в сироватці крові,
• вимірювання розміру фолікула за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД),
• визначення піку ЛГ у сечі чи крові.

Календарний метод. Якщо тривалість циклу становить 25-35 днів, зазвичай він є овуляторним. Коротші цикли можуть бути пов’язані з укороченням фолікулярної фази (часто у жінок старшого віку), а надто короткі чи довгі – із порушенням овуляції.

Також жінка може відмічати симптоми молімінії (англ. molimina symptoms) – ознаки нормальної гормональної активності яєчників у середині циклі (збільшення кількості прозорих слизових виділень) та передменструальні симптоми (нагрубання грудей, затримка рідини, зміни апетиту чи настрою перед менструацією).

Контроль базальної температури тіла. Після овуляції жовте тіло починає виробляти прогестерон, який впливає на гіпоталамус і призводить до підвищення температури тіла. Тому регулярне вимірювання базальної температури допомагає підтвердити факт овуляції.

Для вимірювання базальної температури найкраще підходить спеціальний термометр, який фіксує навіть незначні коливання температури. Звичайний термометр можна застосовувати, але його точності може бути недостатньо для фіксації незначних змін температури, характерних для овуляції.

Вимірювання проводять вранці, одразу після пробудження, ще до вставання з ліжка, прийому їжі чи відвідування туалету. У лютеїновій фазі температура зазвичай підвищується на 0,3-0,5 °C і залишається підвищеною щонайменше 10 днів.

Зростання температури зазвичай починається через 1-2 дні після піку ЛГ. Таким чином, цей метод допомагає підтвердити, що овуляція вже відбулася, але не дає змоги точно визначити момент її настання.

Визначення рівня прогестерону

Ще один доступний спосіб оцінити овуляцію – це вимірювання рівня прогестерону в сироватці крові у середині лютеїнової фази. Зазвичай аналіз проводять на 18-24 день від початку менструації або приблизно за 7 днів до очікуваних місячних. Якщо рівень прогестерону нижчий за очікуваний для лютеїнової фази, аналіз повторюють через 2-3 дні. Відсутність підвищення рівня гормону може свідчити про лютеїнізований, але не розірваний фолікул, який продукує недостатньо прогестерону.

Також ефективним є визначення ЛГ у сечі за допомогою тест-смужок. Підвищення рівня ЛГ у сечі або сироватці крові зазвичай передує овуляції приблизно на 36 годин. Домашні тести для визначення овуляції виявляють цей пік і допомагають визначити оптимальний час для зачаття.

Проте у жінок із СПКЯ, передчасною недостатністю яєчників або в періоді менопаузи можливі хибнопозитивні результати, тому в таких випадках корисно додатково враховувати рівень естрадіолу.

Виявлення дозріваючого фолікула за допомогою УЗД – один із найінформативніших методів підтвердити настання овуляції. Застосовують трансабдомінальний (через черевну стінку) або трансвагінальний датчик – останній забезпечує кращу роздільну здатність.

Послідовні УЗД дають змогу відстежити ріст та дозрівання домінантного фолікула, його розрив і формування жовтого тіла, а також стан ендометрію, товщина та структура якого відображають гормональну активність яєчників.

Для пар, які планують вагітність, найсприятливіший час для зачаття припадає за 1-2 дні до овуляції. Визначення фертильного вікна допомагає встановити часовий проміжок, коли запліднення є найбільш імовірним.

Календарний метод і вимірювання базальної температури не завжди відображають реальний час овуляції через індивідуальні коливання тривалості циклу. Більш інформативним є спостереження за змінами цервікального слизу – перед овуляцією він стає прозорим, еластичним і слизьким, що створює сприятливе середовище для руху сперматозоїдів.

Додаткові методи:

• Слинний «папоротеподібний» тест – під час висихання слини у період овуляції на склі може утворюватися характерний візерунок, схожий на листя папороті. Метод вважають допоміжним і широко не застосовується.
• Датчики температури – у сучасних медичних джерелах описано дослідження аксилярних сенсорів, які безперервно фіксують температуру тіла та автоматично передають дані для аналізу.
• Мобільні застосунки – поєднують інформацію про температуру, результати тестів на ЛГ чи аналіз слини.

Оваріальний резерв – запас фертильності

З віком кількість і якість яйцеклітин у жінки поступово зменшується – цей запас називають оваріальним резервом. Його оцінювання має важливе значення, особливо у жінок старшого репродуктивного віку або при безплідді.

Для визначення оваріального резерву зазвичай оцінюють рівень ФСГ та естрадіолу на початку фолікулярної фази циклу. З віком рівень ФСГ у цей період поступово підвищується, а тривалість циклу скорочується – це може бути ранньою ознакою наближення менопаузи. ^[2]“Reed B.G., Carr B.R. The Normal Menstrual Cycle and the Control of Ovulation. In: Feingold K.R., Anawalt B., Boyce A., et al., ed. National Library of Medicine (NCBI Bookshelf). August 5, 2018“

Додатково враховують такі показники:

• антимюллерів гормон (АМГ)
• інгібін В
• кількість антральних фолікулів за даними УЗД.

Оцінка цих параметрів допомагає прогнозувати репродуктивний потенціал жінки та оцінити ефективність лікування безпліддя.

Важливо знати!

• Яйцеклітина живе приблизно 12-24 години, рідше до 36 годин, якщо не відбувається запліднення.
• З віком кількість овуляторних циклів зменшується: після 35 років частіше трапляються цикли без овуляції.
• Відсутність регулярної овуляції не завжди означає безпліддя, але це сигнал для консультації з лікарем.

Коли овуляція не відбувається

Однією з найпоширеніших причин жіночого безпліддя є порушення овуляції – коли через різноманітні гормональні порушення овуляція не відбувається вчасно або взагалі не настає. Такі порушення можуть виникати на різних рівнях – гіпоталамічному, гіпофізарному або безпосередньо в яєчниках.

Найпоширенішою причиною хронічних порушень овуляції є синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – ендокринне порушення, що зустрічається у 5-20% жінок репродуктивного віку та проявляється:

• ановуляцією з порушення менструального циклу,
• клінічними (оволосінням за чоловічим типом) чи біохімічними ознаками (підвищенням рівня чоловічих статевих гормонів),
• характерною структурою яєчників за даними УЗД.

Цей синдром є провідною причиною овуляторної дисфункції, проте ановуляція може виникати також при інших гормональних порушеннях.

Ще однією поширеною причиною порушення овуляції є первинна яєчникова недостатність, яка пов’язана з передчасним виснаженням запасу яйцеклітин. Причинами можуть бути: генетичні, автоімунні (автоімунний тиреоїдит), ятрогенні – після хіміотерапії чи операцій.

NB! У підлітків може спостерігатися ановуляція з нерегулярними менструаціями, що є фізіологічним явищем у перший рік після початку менструацій. Зазвичай повне дозрівання відбувається до 17-18 років. Якщо ж нерегулярні менструації зберігаються довше – це потребує подальшого обстеження у лікаря.

Коли може бути потреба звертатися до лікаря?

Менструація та овуляція – це важливі показники жіночого здоров’я. Якщо цикл стає нерегулярним або є підозра, що овуляція не відбувається, це може

свідчити про гормональний дисбаланс або інші стани, які потребують уваги лікаря.

Не зайвим буде звернутися до лікаря, якщо:

• менструація не з’явилася до 15 років або через 3 роки після початку розвитку грудей;
• з’являється надмірний ріст волосся (гірсутизм), акне чи різкі зміни маси тіла,
• кровотеча триває більше 7 днів або надто рясна,
• менструації зникли на декілька місяців або цикл став нерегулярним (коротше 21 або довше 45 днів, перерва між місячними понад 90 днів) – це може свідчити про ановуляцію,
• вагітність не настає протягом року регулярного статевого життя без контрацепції. ^[3]“American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG). Menstruation in girls and adolescents: using the menstrual cycle as a vital sign. Committee Opinion No. 651. Obstetrics & Gynecology. 2015;126(6):e143–e146“

Навіть якщо цикл здається «звичним, але незручним», не варто залишати такі зміни без уваги. Будь-які зміни його тривалості, рясності або болючості можуть бути сигналом, що організм потребує уваги.

Регулярні огляди у гінеколога допомагають своєчасно виявити й скоригувати можливі порушення.