Що вважається незахищеним сексом?
Незахищений статевий акт – це будь-який сексуальний контакт без презерватива або іншого надійного бар’єрного методу. Ризики виникають не лише під час вагінального, але й під час орального чи анального сексу. Навіть якщо ви з партнером використовували контрацепцію, але вона пошкодилася або була застосована неправильно, ситуація вважається ризикованою.
Найголовніше в такому випадку – зберігати спокій. У житті трапляються різні непередбачувані ситуації, і майже завжди можна все виправити.
Які можуть бути наслідки?
Перше, чим загрожує небезпечний секс, – незапланована вагітність. Є кілька способів її уникнути:
- Препарат з «ударною дозою гормонів» – якщо прийняти його протягом 72 годин після контакту, вагітність не настане з вірогідністю до 95%. Чим швидше буде вжитий препарат, тим вище його ефективність. Таблетка запобігає виходу яйцеклітини з яєчників, її заплідненню або закріпленню в матці. Такий метод може мати наслідки: порушення гормонального фону, аменорея, кровотечі в середині циклу, тож лікарі радять використовувати його не частіше ніж раз на пів року.
- Метод Юзпе (названий на честь канадського лікаря, який його запропонував) – передбачає одночасний певної кількості звичайних оральних контрацептивів (ОК), що містять естроген і прогестин. Для екстреної контрацепції необхідно не менше 100 мкг етинілестрадіолу (аналог естрогену) і 500 мкг левоноргестрелу (аналог прогестерону). Ефективність – 75-80%. Побічні ефекти: нудота, блювання, кров’янисті виділення, порушення менструального циклу.
- Внутрішньоматкова спіраль (ВМС) – встановлення протягом 5 днів після незахищеного сексу також запобігає розвитку вагітності. Додатково вона забезпечує тривалий контрацептивний ефект. Ефективність – до 98%, але підходить не всім, а також може спричиняти кровотечі та інфекційні ускладнення.
Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) – ще один можливий і дуже неприємний наслідок незахищеного сексу. Тому насамперед варто звернутись до лікаря, адже може знадобитись медикаментозна профілактика, особливо, якщо немає впевненості у партнері. При цьому під час наступних статевих контактів обов’язково потрібно користуватися презервативом.
Лікар може призначити:
- Емпіричну антибактеріальну терапію – для профілактики гонореї, хламідіозу та сифілісу. Постконтактну профілактику ВІЛ (ПЕП) – курс антиретровірусних препаратів, який потрібно розпочати не пізніше ніж через 72 години після контакту (ідеально – у перші 24 години). Курс триває 28 днів, ефективність сягає понад 80-90 %, якщо почати вчасно та приймати без пропусків.
- Вакцинацію – якщо ти не вакцинований(-а) від гепатиту B або ВПЛ, лікар може розпочати курс щеплень одразу після ризикового контакту.
Спринцювання, антисептики чи обробка статевих органів (наприклад, розчином хлоргексидину або мірамістину) можуть зменшити кількість бактерій на поверхні, але не здатні повністю захистити від інфекцій, особливо вірусних. Також варто пам’ятати, що деякі інфекції можуть не проявлятися одразу. Саме тому лікар зазвичай призначає повторне тестування через 3–12 тижнів після контакту, щоб виключити ВІЛ, гепатити та інші інфекції з довгим інкубаційним періодом.
Емоційні наслідки
Після незахищеного сексу багато хто відчуває хвилю емоцій: страх, тривогу та відчуття провини. Всі ці почуття можуть проявлятися не лише у голові, але і в тілі, порушуючи сон, викликаючи невпевненість і сумніви. Та головне – не дозволяти емоціям захопити кермо. Натомість слід вдихнути глибше і пам’ятати: від «небезпечного» сексу ніхто не застрахований. Існують відчутні й ефективні кроки, що повертають контроль над ситуацією. Також не варто залишатися зі своїми думками сам на сам, навіть проста розмова з близькою людиною допоможе. Але якщо відчуваєш, що зациклюєшся на негативних думках, краще звернутись до спеціаліста.
Як уникнути повторення ситуації?
Єдиний спосіб надійно захиститися від більшості ІПСШ і небажаної вагітності під час випадкового (та й не випадкового) контакту – це користуватися презервативами. Для довготривалих стосунків варто разом з партнером пройти тестування на інфекції, а для додаткового захисту – вибрати відповідний метод контрацепції (гормональні таблетки, ВМС тощо). Також рекомендовано пройти тестування на гепатити.
Для людей із підвищеним ризиком зараження ВІЛ існує доконтактна профілактика (PrEP) – щоденне вживання спеціальних препаратів, що знижує ризик інфікування майже до нуля.
І, звісно, найкраща профілактика – це сексуальна грамотність, чесне спілкування з партнером та усвідомлене ставлення до свого здоров’я.
