Радість статевої близькості часом затьмарюється у жінок відсутністю збудження, оргазму або навіть болем. Чому так може статися, та що на це впливає.
Лібідо – це статевий потяг, прагнення до сексуальної активності. Воно у кожної людини індивідуальне, як пристрасть до кави з вершками або любов до довгих розмов перед сном. Універсальної норми не існує: у когось лібідо вмикається як Wi-Fi – автоматично в присутності партнера, а в інших вимагає довгої зарядки, настрою та ще й вихідного без стресу
КОЛИ ЗНИЖЕННЯ ЛІБІДО – СИМПТОМ, А НЕ ОСОБЛИВІСТЬ
Одна й та сама жінка може переживати періоди підвищення або зниження статевого потягу – залежно від рівня гормонів, стану здоров’я, способу життя чи банальної втоми. Тобто коли лібідо «пішло в сплячку», не варто терміново бити на сполох, але… Не зайве у деяких випадках звернути увагу: можливо це вказує на те, що щось не так.
Іноді зниження лібідо стає постійним або супроводжується відразою до близькості, тривожністю, болем чи відсутністю збудження. Тоді мова вже може йти не просто про тимчасову байдужість, а про один із видів сексуальної дисфункції. Сучасна медицина у таких випадках говорить не про фригідність (термін уже трохи з нафталіном), а про гіпоактивний сексуальний розлад (ГСР), дисфункцію збудження або аноргазмію – усе це реальні медичні стани, а не примхи або характер. За даними масштабного дослідження, ГСР зустрічається у 8,9% жінок у віці від 18 до 44 років, у 12,3% – у віці від 45 до 64 років і у 7,4% – у віці старше 65 років. Хоча низький сексуальний потяг зростає з віком, дистрес зменшується, тому поширеність ГСР залишається відносно постійною з віком.[1]“National Library of Medicine. «Hypoactive Sexual Desire Disorder: A Review of Epidemiology, Biopsychology, Diagnosis, and Treatment»“
ТЕСТ: ЯК У ТЕБЕ СПРАВИ З СЕКСУАЛЬНИМ БАЖАННЯМ?
1. Чи відчуваєш ти зацікавленість у сексі, коли про нього думаєш?
а) Так, завжди!
б) Іноді, залежно від настрою.
в) Та не дуже, можна й без нього.
2. Чи виникає у тебе збудження, коли ти починаєш інтимну близькість?
а) Зазвичай так, усе добре.
б) Іноді буває, іноді ні.
в) Часто ні, хочеться просто швидше завершити.
3. Чи отримуєш ти задоволення від сексу?
а) Так, майже завжди.
б) Рідко, але буває.
в) Майже ніколи або ніколи.
4. Чи турбує тебе біль або дискомфорт під час сексу?
а) Ні, все комфортно.
б) Іноді щось є, але несерйозно.
в) Так, часто або постійно.
5. Як ти ставишся до сексу загалом?
а) Це приємна частина життя.
б) Нейтрально, можна і без нього.
в) Це більше тягар, ніж радість.
6. Чи відчуваєш ти страх або занепокоєння перед інтимною близькістю?
а) Ні, взагалі ні.
б) Іноді буває.
в) Так, часто або завжди.
ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ТВОЇ ВІДПОВІДІ?
Якщо більшість відповідей «а», то у тебе все гаразд із бажанням і задоволенням.
Якщо більшість відповідей «б», то іноді є труднощі, але це не трагедія.
Якщо більшість відповідей «в», то це сигнал звернути увагу на свої почуття і, можливо, проконсультуватися з фахівцем.
ГОРМОНИ ТА СТАТЕВА ФУНКЦІЯ
Жіноча статева функція – складна система. Велику роль у її регуляції відіграють гормони. Так, сексуальний потяг безпосередньо залежить від фази менструального циклу: в першій його половині він може посилюватися, а потім затухати. З віком гормональний фон зазнає змін і бажання теж – у період постменопаузи воно може зійти нанівець. Керують цими тонкими процесами як жіночі гормони (естроген, прогестерон), так і чоловічі (андрогени); залучені також нейротрансмітери (дофамін, норадреналін, серотонін тощо).
ТОНКІ НАЛАШТУВАННЯ ЖІНОЧОЇ ПСИХІКИ
Окрім гормонів, велике значення має і емоційний стан жінки, її відносини з партнером. Вона може погоджуватися на близькість і навіть ініціювати її заради користі для здоров’я, бажаючи підтвердити свою привабливість чи утримати партнера, але насолоди від таких контактів небагато.
Також блокувати потяг можуть особисті проблеми (з самооцінкою, рівнем тривожності), проблеми загального характеру (на роботі, з дітьми), психологічні травми, перенесені раніше (в дитинстві чи юності), проблеми зі здоров’ям: системні захворювання, порушення гормонального балансу. Словом, причин, які можуть призвести до сексуальних розладів (дисфункцій), чимало, як і самих розладів.
НЕ ХОЧЕТЬСЯ І НЕ МОЖЕТЬСЯ
Іноді під час сексу збудження просто не з’являється – ніби тіло каже: «Дякую, але сьогодні без мене». Як результат, змазки замало, і весь процес перетворюється з задоволення на «ой, обережно». Причини можуть бути різні: від стресу і настрою до того, що партнер прелюдію сприймає як додаткову опцію, а не як обов’язкову частину сценарію. Але ж без ніжного погладжування навіть котик не муркотить – що вже казати про жіноче тіло
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ДИСПАРЕУНІЮ
Інтимність має бути про задоволення, тепло і близькість. Але що робити, коли замість приємних відчуттів – біль, дискомфорт і бажання все швидко закінчити? Це не каприз і не вигадка – це може бути диспареунія, тобто болісний статевий акт. Цей медичний термін означає біль у ділянці геніталій або в малому тазі, що виникає до, під час або після сексу. Біль може бути гострим, колючим, пекучим або глибоким, тягнучим. І хоча ця проблема досить поширена, про неї часто мовчать – через сором, страх або переконання, що так буває у всіх.
ЧОМУ ЦЕ ТРАПЛЯЄТЬСЯ?
Причин диспареунії може бути безліч – від цілком фізіологічних до психологічних:
1. Фізичні
- запалення (вагініт, інфекції сечовивідних шляхів);
- ендометріоз або кісти яєчників;
- сухість піхви (наприклад, у менопаузі або після пологів);
- алергії або подразнення (на латекс, лубриканти);
- анатомічні особливості або травми тазового дна.
2. Психоемоційні:
- тривожність, депресія або стрес;
- негативний сексуальний досвід або насильство;
- проблеми у стосунках, страхи, відсутність довіри.
ЯК ПОЗБУТИСЬ ВАГІНІЗМУ?
Насамперед не терпіти й не соромитися. Біль через мимовільний спазм м’язів вагіни під час сексу – це сигнал, а не жіноча слабкість. Ось кілька кроків, з яких можна почати:
1. Звернись до лікаря. Гінеколог або сімейний лікар допоможе визначити причину болю й призначить обстеження.
2. Не забувай про зволоження. Інколи хороший лубрикант – це справжній рятівник.
3. Відвідай психолога. Якщо причина в емоційних травмах або стресі, терапія може суттєво допомогти.
4. Поговори з партнером. Відкрита й чесна розмова – половина справи. Розмова без тиску, з емпатією.
Секс не має боліти. І якщо це відбувається – це не «така доля», а привід звернутись по допомогу. Диспареунія – реальна, але вирішувана проблема. І перший крок до покращення – не терпіти мовчки, а дати собі право на турботу та задоволення.
АНОРГАЗМІЯ В ЖІНОК: КОЛИ ТІЛО КАЖЕ «ТАК», А ОРГАЗМ ТАКИЙ «НІ, ДЯКУЮ»
За сучасними уявленнями, враховуючи суб’єктивні відчуття жінок, виділяють три основні типи оргазмів, згідно з думкою Singer I. у праці «The goals of human sexuality»:
1. Вагінальний оргазм – характеризується ритмічними скороченнями м’язів піхви, зазвичай викликається стимуляцією клітора або виникає під час статевого акту.
2. Матковий оргазм – відбувається без скорочень піхви, але супроводжується задишкою та затримкою дихання, що виникають у момент контакту статевого члена з шийкою матки.
3. Змішаний оргазм – поєднує ознаки як вагінального, так і маткового оргазму, зазвичай ініціюється статевим актом і супроводжується задишкою та затримкою дихання.[2]“ДУ «Інститут урології імені академіка О.Ф.Возіанова НАМН України». Ромащенко О.В. «ПОРУШЕННЯ ОРГАЗМУ У ЖІНОК»“
Аноргазмія – це коли ти не можеш досягти оргазму. Хоча, наче й було все: романтична атмосфера, свічки, настрій, а в голові вже навіть грає саундтрек із «Титаніка». Але… тиша. Нічого не відбувається. І це не лінь – це проблема, про яку говорять мало, але відчувають достатньо жінок.
ЧОМУ ТАК БУВАЄ? ПРИЧИНИ
1. Стрес, втома, перевантажений мозок. Якщо ти під час сексу міркуєш, чи ти встигнеш здати звіт, купити корм коту й записатися на манікюр – тіло не дуже-то розслабляється.
2. Гормональні гойдалки. Це як шестерні в годиннику: якщо одна заїла – усе йде не за планом. Особливо під час менопаузи, після пологів або на фоні ПМС.
3. Ліки, які гальмують задоволення. Деякі антидепресанти, контрацептиви або інші пігулки – допомагають здоров’ю, але гальмують потяг.
4. Психологічні чинники. Страх, сором, дитячі установки типу «пристойні дівчата цим не займаються» або навіть негативний досвід – усе це може заблокувати насолоду.
5. Медичні причини. Іноді причина – не в голові, а в тілі: захворювання нервової системи, гінекологічні проблеми, діабет – усе це може впливати.
6. Партнер, з яким «не йде». Якщо він думає, що твоє тіло – це як гральна приставка: натиснув кнопку, отримав результат, – то… ні. Просто ні.
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ЦЕ АНОРГАЗМІЯ?
- Оргазму немає. Ні з партнером, ні наодинці.
- Є збудження, але щось постійно «не доходить до фіналу».
- Від сексу більше втома й розчарування, ніж блиск в очах.
- Іноді ловиш себе на думці: «Може, зі мною щось не так?»
Спойлер: з тобою все нормально. Просто треба знайти причину, чому організм не відповідає так, як треба.
ЯК ЦЕ ЛІКУЄТЬСЯ?
- Говори з партнером! Не мовчи, бо він не екстрасенс. Скажи, що тобі подобається. Покажи. Натякни. Намалюй схему, якщо треба!
- Сексолог або психотерапевт – це не соромно. Це нормально – хотіти задоволення від свого ж тіла. Іноді фахівець допоможе розв’язати психологічні вузли, які тягнуться ще зі шкільного уроку етики.
- Тренуй тіло: йога, спорт, дихальні практики. Оргазм любить, коли тіло гнучке, розслаблене й не думає про неоплачену комуналку.
- Досліджуй себе. Мастурбація – не гріх, а спосіб зрозуміти, що саме тобі приносить задоволення. Бо якщо ти сама не знаєш, як партнеру здогадатися?
- Менше «треба», більше «хочу». Секс – не обов’язок, а задоволення. І він не обов’язково має закінчуватися феєрверком. Іноді просто лежати в обіймах – це вже оргазм… для душі.
ВАГІНІЗМ: ЩО ЦЕ ТАКЕ?
Вагінізм – це коли м’язи навколо входу у піхву мимоволі сильно скорочуються або напружуються, і через це проникнення (наприклад, статевого члена, тампона чи навіть гінекологічного дзеркала) стає болючим або взагалі неможливим. Це не свідомий контроль – м’язи просто відмовляються працювати так, як треба.[3]“NHS. «Vaginismus“
СИМПТОМИ ВАГІНІЗМУ:
- Біль або сильний дискомфорт при спробі проникнення у піхву.
- Відчуття «закритості» або неможливості розслабити м’язи.
- Страх перед сексуальним контактом через біль.
- Уникнення статевого життя або гінекологічних оглядів через дискомфорт.
- Часто з’являється напруга в тазових м’язах і загальна тривожність.
ЯК ПОЗБУТИСЬ ВАГІНІЗМУ?
1. Релаксація та поступове звикання. Вчися розслабляти тазові м’язи – це основа. Допомагають спеціальні вправи, дихальні техніки, а іноді і використання вагінальних дилататорів (спеціальних розширювачів), щоб поступово звикати до відчуття проникнення.
2. Психотерапія. Часто вагінізм пов’язаний зі страхами, травмами або психологічними бар’єрами. Робота з сексологом або психотерапевтом допоможе розібратися в причинах і поступово подолати їх.
3. Комунікація з партнером. Важливо, щоб партнер розумів ситуацію і підтримував, не тиснув і не поспішав.
4. Медична допомога. Якщо є фізичні причини (запалення, травми тощо), обов’язково проконсультуйся з лікарем.
Пам’ятай: вагінізм – це не твоя провина, і з ним можна успішно впоратись! Головне – не боятися шукати допомогу і дати собі час.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ СЕКСУАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ У ЖІНОК
Те й інше – прерогатива лікаря-сексолога. Діагноз ставлять на підставі збору анамнезу і загального огляду, іноді залучають і партнера, адже часто виникнення сексуальних розладів у жінки – це спільна проблема. Для виключення ряду причин може знадобитися також гінекологічне обстеження, лабораторні тести на ЗПСШ чи аналіз на гормони, УЗД
Після призначається лікування, зазвичай немедикаментозне. Іноді пацієнтці потрібна корекція сексуальної поведінки, застосування засобів, що підвищують збудження (еротичних фільмів, секс-іграшок, мастурбації), зміна техніки сексу, використання нових поз. Щоб позбутися дискомфорту під час статевого контакту, якщо органічні захворювання виключені, можуть бути задіяні як техніки розслаблення, так і лубриканти.
Крім того, велика увага приділяється поліпшенню несексуальних відносин з партнером – допомога чоловіка у домашніх справах, вихованні дітей, спільні прогулянки і подорожі, створення атмосфери поваги, взаєморозуміння і довіри безпосередньо позначаються і на якості інтиму.
