Гіперпролактинемія: причини, симптоми та лікування підвищеного пролактину

Підвищений пролактин. Чим загрожує гіперпролактинемія та як привести гормон до норми

Пролактин найчастіше пов’язують із грудним вигодовуванням, однак його вплив не обмежується лактацією. Цей гормон бере участь у регуляції репродуктивної функції, менструального циклу та статевого потягу. Коли його рівень тривалий час залишається підвищеним, у жінок і чоловіків можуть виникати порушення роботи статевої системи, зниження лібідо та проблеми із зачаттям.

Гіперпролактинемія – це стан, за якого рівень пролактину в крові перевищує референтні значення. Таке підвищення не завжди свідчить про захворювання: воно може бути тимчасовим і виникати, наприклад, через стрес, фізичне навантаження або під час вагітності та грудного вигодовування. У статті розглянемо основні причини підвищення рівня пролактину, з’ясуємо, на які симптоми варто звернути увагу та коли необхідно проконсультуватися з лікарем.

За що відповідає пролактин в організмі

Пролактин – це гормон, який виробляється переважно передньою часткою гіпофіза. Найвідоміша його функція – стимуляція утворення грудного молока після пологів. Водночас пролактин впливає на роботу репродуктивної системи як у жінок, так і у чоловіків. Його секрецію контролює переважно дофамін, який пригнічує вироблення гормону. ^[1]“Society for Endocrinology «Prolactin»“

Роль пролактину в жінок

В організмі жінки пролактин бере участь у процесах, пов’язаних із вагітністю, грудним вигодовуванням і репродуктивною функцією. Зокрема, він:

сприяє розвитку молочних залоз під час вагітності;
стимулює утворення грудного молока після пологів;
впливає на секрецію гормонів, які регулюють менструальний цикл та овуляцію;
під час грудного вигодовування може пригнічувати овуляцію.

Фізіологічне підвищення пролактину необхідне під час вагітності та лактації. Однак поза цими періодами його надлишок може порушувати менструальний цикл та здатність до зачаття.

Роль пролактину в чоловіків

Пролактин у чоловіків також пов’язаний із роботою репродуктивної системи. У фізіологічних концентраціях він бере участь у регуляції:

вироблення статевих гормонів;
статевого потягу;
репродуктивної функції.

Вплив пролактину залежить від його концентрації. Надмірне підвищення рівня гормону може пригнічувати вироблення тестостерону, спричиняти зниження лібідо, порушення ерекції та проблеми з фертильністю.

Норма пролактину в жінок і чоловіків

Рівень пролактину визначають за допомогою аналізу венозної крові. Референтні значення можуть відрізнятися залежно від статі, фізіологічного стану та методу дослідження, який використовує лабораторія.

У крові пролактин існує в кількох молекулярних формах:

мономерний пролактин – невелика та найбільш біологічно активна форма, яка забезпечує основні ефекти гормону;
«великий» пролактин – форма з більшою молекулярною масою та нижчою біологічною активністю;
макропролактин – великий комплекс, часто утворений пролактином, зв’язаним з антитілами. Він повільніше виводиться з крові та зазвичай має низьку біологічну активність.

Стандартний аналіз переважно визначає загальний пролактин, тобто сукупність його форм. Тому іноді лабораторний показник може бути підвищеним переважно через макропролактин, хоча типові симптоми гіперпролактинемії відсутні. У такій ситуації лікар може призначити окреме дослідження макропролактину та визначення рівня біологічно активного мономерного пролактину. ^[2]“MedlinePlus «Prolactin Levels»“

Орієнтовні верхні межі рівня пролактину для дорослих:

Група	Орієнтовна верхня межа
Невагітні жінки	до 25 нг/мл, або приблизно до 530 мМО/л
Чоловіки	до 20 нг/мл, або приблизно до 424 мМО/л

Показники наведено орієнтовно. Під час оцінювання результату потрібно насамперед враховувати референтний діапазон, зазначений лабораторією на бланку аналізу. Під час вагітності та грудного вигодовування рівень пролактину фізіологічно підвищується, тому наведені значення для цих періодів не застосовуються.

На який день циклу здавати аналіз на пролактин

Аналіз на пролактин можна здавати в будь-який день менструального циклу, якщо лікар не надав інших рекомендацій. Рівень гормону може дещо коливатися протягом циклу, але ці зміни зазвичай не потребують обов’язкового проведення дослідження в конкретний день.

Якщо аналіз призначили разом з іншими гормональними дослідженнями, лікар може рекомендувати певний день циклу саме з огляду на особливості визначення інших гормонів. Однак день циклу варто повідомити лікарю під час оцінювання результатів.

Як правильно готуватися до здачі аналізу

Рівень пролактину змінюється протягом доби та може тимчасово підвищуватися під впливом сну, стресу й фізичного навантаження. Щоб отримати достовірний результат, рекомендовано:

здавати кров уранці, приблизно через 2-4 години після пробудження;
напередодні уникати інтенсивних фізичних навантажень;
перед дослідженням уникати статевих контактів і стимуляції сосків, які можуть тимчасово підвищити рівень гормону;
прийти до лабораторії завчасно та спокійно посидіти 15-30 хв перед забором крові;
дотримуватися рекомендацій лабораторії щодо приймання їжі перед дослідженням;
повідомити лікаря про всі лікарські препарати та дієтичні добавки, які ти приймаєш.

Самостійно скасовувати призначені препарати перед аналізом не можна. Якщо результат незначно перевищує норму, лікар може рекомендувати повторне дослідження, оскільки навіть хвилювання або стрес під час забору крові здатні тимчасово підвищити рівень пролактину.

Причини підвищеного пролактину

Причини підвищеного пролактину можуть бути фізіологічними, патологічними або пов’язаними з прийманням певних лікарських засобів. Одноразове відхилення від норми не завжди свідчить про захворювання, оскільки секреція гормону змінюється протягом доби та реагує на зовнішні впливи. Значення мають рівень підвищення, наявність симптомів і результати повторного дослідження.

Патологічні причини – пролактинома та інші захворювання

Однією з найвідоміших причин стійкої гіперпролактинемії є пролактинома – доброякісна пухлина гіпофіза, клітини якої виробляють надмірну кількість пролактину. Залежно від розміру розрізняють мікропролактиноми діаметром до 10 мм і макропролактиноми діаметром 10 мм і більше. Точну причину виникнення пролактиноми в більшості випадків встановити не вдається. Зазвичай вона розвивається спорадично внаслідок розростання клітин гіпофіза, які виробляють пролактин. Значно рідше схильність до таких пухлин пов’язана зі спадковими генетичними синдромами, зокрема множинною ендокринною неоплазією 1-го типу.

До інших патологічних причин належать:

інші пухлини або утворення в ділянці гіпофіза та гіпоталамуса, які порушують надходження дофаміну до гіпофіза;
первинний гіпотиреоз – недостатнє вироблення гормонів щитоподібної залози;
хронічна хвороба нирок, за якої сповільнюється виведення пролактину;
тяжкі захворювання печінки (наприклад, цироз);
пошкодження або подразнення грудної клітки, зокрема після травм, операцій чи оперізувального герпесу;
деякі захворювання гіпоталамуса та гіпофіза (наприклад, гіпофізит або саркоїдоз з ураженням цієї ділянки).

Іноді встановити причину стійкого підвищення пролактину не вдається. У такому разі гіперпролактинемію називають ідіопатичною.

Фізіологічні та медикаментозні причини

Рівень пролактину закономірно підвищується під час вагітності та грудного вигодовування. Тимчасове збільшення показника також можуть спричинити:

нещодавнє пробудження – під час сну рівень пролактину природно підвищується, тому аналіз рекомендують здавати приблизно через 2-4 години після пробудження;
емоційний або фізичний стрес;
інтенсивні фізичні навантаження;
статевий контакт;
стимуляція сосків;
приймання їжі (після їди рівень пролактину може тимчасово дещо підвищуватися, особливо після білкової їжі).

Таке підвищення зазвичай нетривале й саме по собі не є ознакою захворювання.

Гіперпролактинемія також може виникати на тлі приймання препаратів, які впливають на вироблення або дію дофаміну.

До них належать деякі:

антипсихотичні препарати;
антидепресанти;
протиблювотні засоби, зокрема метоклопрамід і домперидон;
опіоїдні знеболювальні;
препарати естрогенів;
засоби для лікування артеріальної гіпертензії, зокрема верапаміл.

Якщо ти приймаєш лікарські препарати або дієтичні добавки, розкажи про них лікарю – деякі засоби можуть впливати на рівень пролактину. Не скасовуй лікування та не змінюй дозування самостійно: лікар оцінить можливий зв’язок і за потреби запропонує інший препарат або додаткове обстеження.

Симптоми гіперпролактинемії

Гіперпролактинемія не завжди має помітні прояви. Вираженість симптомів залежить від рівня пролактину, тривалості його підвищення, статі, віку та причини порушення.

Надлишок пролактину може пригнічувати секрецію гормонів гіпоталамуса й гіпофіза, які регулюють роботу яєчників і яєчок. Унаслідок цього знижується вироблення естрогенів у жінок і тестостерону в чоловіків, порушується овуляція або утворення сперматозоїдів.

Якщо причиною гіперпролактинемії є велика пухлина гіпофіза, можуть виникати головний біль і порушення зору. Ці симптоми пов’язані не безпосередньо з дією пролактину, а з тиском утворення на навколишні структури.

Прояви у жінок: порушення циклу, галакторея, безпліддя

У жінок репродуктивного віку підвищення пролактину часто впливає на менструальний цикл. Менструації можуть ставати нерегулярними, рідшими або повністю припинятися. Через порушення овуляції можуть виникати труднощі із зачаттям. ^[3]“Endocrine Society «Hyperprolactinemia»“

До можливих симптомів підвищеного пролактину у жінок належать:

нерегулярні або рідкісні менструації;
відсутність менструацій;
відсутність овуляції;
труднощі із зачаттям;
галакторея – виділення молока або молокоподібної рідини з молочних залоз поза періодом вагітності та грудного вигодовування;
зниження статевого потягу;
сухість слизової оболонки піхви;
дискомфорт або біль під час статевого контакту.

Галакторея виникає не в усіх жінок із гіперпролактинемією, а її відсутність не виключає підвищеного рівня гормону. Водночас виділення з молочних залоз не завжди спричинені саме надлишком пролактину, тому цей симптом потребує окремого оцінювання лікарем.

Після менопаузи порушення циклу вже не може слугувати підказкою. У цей період гіперпролактинемія може тривалий час не мати специфічних проявів або бути виявлена під час обстеження з іншої причини.

Прояви у чоловіків: знижене лібідо, еректильна дисфункція

У чоловіків надлишок пролактину може пригнічувати вироблення тестостерону. Симптоми нерідко розвиваються поступово, тому їх можуть пов’язувати зі стресом, перевтомою, віком або психологічними чинниками.

Можливі прояви гіперпролактинемії у чоловіків:

зниження статевого потягу;
еректильна дисфункція;
зменшення кількості або рухливості сперматозоїдів;
труднощі із зачаттям;
зменшення росту волосся на обличчі та тілі;
зниження м’язової маси;
збільшення грудних залоз;
рідше – виділення з грудних залоз.

У чоловіків немає такого раннього й помітного сигналу гіперпролактинемії, як порушення менструального циклу в жінок, тому вони можуть звертатися до лікаря пізніше. Якщо причиною підвищення пролактину є макропролактинома, приводом для обстеження можуть стати стійкий головний біль або зміни зору.

Чим загрожує підвищений пролактин без лікування

Наслідки залежать від причини, рівня пролактину та тривалості порушення. Тимчасове або незначне підвищення показника не завжди потребує лікування. Однак стійка гіперпролактинемія може пригнічувати роботу репродуктивної системи та знижувати рівень статевих гормонів.

Без належного спостереження й лікування можливі:

порушення або припинення овуляції;
нерегулярні менструації або їхня відсутність;
зниження вироблення тестостерону;
зниження лібідо та порушення статевої функції;
безпліддя у жінок і чоловіків;
поступове зменшення мінеральної щільності кісткової тканини та підвищення ризику остеопорозу;
поява сухості слизової оболонки піхви та болю під час статевого контакту;
психологічний дискомфорт і погіршення якості життя.

Якщо гіперпролактинемію спричинила пролактинома, наслідки можуть бути пов’язані також зі збільшенням пухлини. Велике утворення здатне тиснути на зорові нерви та інші структури поблизу гіпофіза, спричиняючи головний біль, звуження полів зору або зниження гостроти зору. Воно також може порушувати вироблення інших гормонів гіпофіза.

Не кожне підвищення пролактину призводить до ускладнень і не кожна пролактинома потребує негайного лікування. Тактику визначає ендокринолог з урахуванням симптомів, результатів обстежень, розміру утворення та планів щодо вагітності.

Діагностика гіперпролактинемії

Діагностика починається з оцінювання симптомів, медичної історії та результатів аналізу крові. Лікар уточнює особливості менструального циклу, наявність виділень із молочних залоз, зміни лібідо й статевої функції, перенесені захворювання та перелік препаратів, які приймає людина.

Одного підвищеного показника не завжди достатньо, щоб установити причину. Подальші обстеження допомагають відрізнити тимчасову фізіологічну реакцію від стійкої гіперпролактинемії, впливу ліків або захворювання гіпофіза.

Аналіз крові та повторні вимірювання

Основне дослідження – визначення рівня пролактину у венозній крові. Якщо зразок отримано без значного стресу під час забору, одного результату вище верхньої межі референтного діапазону може бути достатньо для підтвердження гіперпролактинемії.

За незначного підвищення або невідповідності результату симптомам лікар може призначити повторний аналіз. Це допомагає виключити тимчасове збільшення рівня гормону через стрес, фізичне навантаження, нещодавнє пробудження чи інші фізіологічні чинники.

Додатково може проводитися дослідження на макропролактин. Це велика молекулярна форма пролактину, яка має нижчу біологічну активність, але може підвищувати загальний показник у лабораторному аналізі. Виявлення макропролактину допомагає уникнути непотрібних обстежень і лікування, особливо якщо лабораторне підвищення не супроводжується типовими симптомами. ^[4]“JCEM «Diagnosis and Treatment of Hyperprolactinemia: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline»“

Щоб установити причину порушення, лікар також може призначити:

тест на вагітність;
визначення рівня тиреотропного гормону (ТТГ) та вільного тироксину (вільного Т4) для оцінювання функції щитоподібної залози;
дослідження функції нирок і печінки;
визначення рівня статевих та інших гормонів гіпофіза.

Результат аналізу оцінюють разом із симптомами та іншими даними. Саме число не дає змоги самостійно визначити причину підвищення пролактину.

МРТ гіпофіза та додаткові обстеження

Магнітно-резонансну томографію гіпофіза призначають не після кожного підвищеного результату. Вона може бути потрібна, якщо рівень пролактину залишається підвищеним, фізіологічні та медикаментозні причини виключено або є ознаки утворення в ділянці гіпофіза. ^[5]“NIH «Prolactinoma»“

МРТ дає змогу:

виявити пролактиному або інше утворення;
визначити його розмір і розташування;
оцінити близькість до зорових нервів та інших структур;
надалі контролювати зміни розміру пухлини на тлі лікування.

Якщо людина має порушення зору або пухлина розташована поблизу зорового перехрестя, додатково проводять офтальмологічне обстеження з визначенням полів зору. За потреби лікар також оцінює функцію інших гормонів гіпофіза та стан кісткової тканини.

Як знизити пролактин

Спосіб лікування залежить від причини гіперпролактинемії, вираженості симптомів і планів щодо вагітності. Мета терапії – не лише знизити лабораторний показник, а й відновити репродуктивну та статеву функції, запобігти втраті кісткової маси, а за наявності пролактиноми – зменшити або стабілізувати розмір пухлини.

Основні підходи до лікування:

Пролактинома. Найчастіше призначають агоністи дофаміну – препарати, які пригнічують вироблення пролактину та сприяють зменшенню пухлини. Перевагу зазвичай надають каберголіну через його ефективність і кращу переносимість. Також може застосовуватися бромокриптин. ^[6]“Nature reviews endocrinology «Diagnosis and management of prolactin-secreting pituitary adenomas: a Pituitary Society international Consensus Statement»“
Гіпотиреоз. Замісна терапія гормоном щитоподібної залози допомагає нормалізувати її функцію, після чого рівень пролактину зазвичай знижується.
Медикаментозна гіперпролактинемія. Лікар може скоригувати дозу, замінити препарат або запропонувати іншу тактику. Самостійно скасовувати призначене лікування не можна.
Захворювання нирок, печінки або інші порушення. Лікування спрямовують насамперед на основне захворювання.
Макропролактинемія без симптомів. Часто не потребує спеціального лікування, але рішення залежить від результатів обстеження.
Пухлина, яка не реагує на медикаментозну терапію. Операцію можуть розглядати, якщо препарати недостатньо ефективні, спричиняють неприйнятні побічні ефекти або пухлина загрожує зору. Променеву терапію застосовують рідко.

Не кожна гіперпролактинемія потребує негайного медикаментозного лікування. Якщо симптомів немає, рівень гормону підвищений незначно, а небезпечні причини виключено, лікар може рекомендувати спостереження та періодичний контроль.

Запитання «як знизити пролактин у домашніх умовах» часто виникає після отримання результатів аналізу, однак надійного домашнього способу лікування гіперпролактинемії не існує. Повноцінний сон, помірні фізичні навантаження та зменшення стресу можуть допомогти уникнути тимчасового фізіологічного підвищення показника, але не усувають пролактиному, гіпотиреоз або іншу патологічну причину.

Підвищений пролактин може бути тимчасовою фізіологічною реакцією, наслідком приймання лікарських препаратів або проявом певного захворювання. Один результат, вищий за референтну межу, ще не пояснює причини порушення, тому за потреби аналіз повторюють і доповнюють іншими дослідженнями.

Стійку гіперпролактинемію не варто залишати без уваги, особливо якщо вона супроводжується порушенням менструального циклу, виділеннями з молочних залоз, зниженням лібідо, еректильною дисфункцією, труднощами із зачаттям, головним болем або змінами зору. Правильно визначена причина дає змогу підібрати лікування, відновити гормональний баланс і зменшити ризик ускладнень.

Часті питання про підвищений пролактин

Чи можна завагітніти при підвищеному пролактині?

Так, вагітність можлива. Однак надлишок пролактину може пригнічувати овуляцію, спричиняти нерегулярні менструації та знижувати ймовірність зачаття. Після нормалізації рівня гормону овуляція часто відновлюється, іноді ще до повернення регулярних менструацій. Якщо жінка планує вагітність, тактику лікування варто заздалегідь обговорити з ендокринологом і гінекологом. Після настання вагітності схему терапії переглядає лікар.

Скільки часу потрібно, щоб пролактин знизився після початку лікування?

Термін залежить від причини гіперпролактинемії, початкового рівня гормону, обраного препарату та індивідуальної відповіді на лікування. Під час терапії агоністами дофаміну рівень пролактину може почати знижуватися вже протягом перших днів або тижнів, але для його нормалізації іноді потрібно кілька тижнів чи місяців. Лікар призначає контрольні аналізи та за їхніми результатами коригує лікування. Навіть якщо показник нормалізувався швидко, самостійно припиняти приймання препарату не можна.

Чи можна здавати аналіз на пролактин під час місячних?

Так, аналіз можна здавати під час менструації. Для визначення пролактину немає обов’язкового дня циклу, якщо лікар не рекомендував іншого. Певний день можуть призначити, якщо одночасно потрібно визначити рівень інших репродуктивних гормонів. У такому разі час проведення дослідження залежатиме від усього комплексу аналізів.

Що таке макропролактинемія і чим вона відрізняється від звичайної гіперпролактинемії?

Макропролактинемія – це стан, за якого значну частину загального пролактину в крові становить макропролактин, тобто велика й переважно малоактивна форма гормону. Через це аналіз може показувати підвищений загальний пролактин, хоча типові симптоми відсутні або виражені слабко. За звичайної гіперпролактинемії підвищується переважно біологічно активний мономерний пролактин, який впливає на репродуктивну та статеву функції. Водночас обидва стани можуть поєднуватися, тому результати оцінюють разом із рівнем мономерного пролактину та наявними симптомами.

Чи завжди підвищений пролактин пов’язаний із пухлиною гіпофіза?

Ні. Рівень пролактину може тимчасово підвищуватися через нещодавнє пробудження, стрес, інтенсивне фізичне навантаження, статевий контакт або стимуляцію сосків. Фізіологічно високий рівень гормону спостерігається під час вагітності та грудного вигодовування. Серед інших причин – приймання певних препаратів, гіпотиреоз, хронічна хвороба нирок, тяжкі захворювання печінки та макропролактинемія. Тому підвищений результат аналізу сам по собі не підтверджує наявності пролактиноми. МРТ гіпофіза призначають лише за відповідними показаннями після оцінювання можливих причин.