Хантавірус: що це таке, як передається, симптоми та як не заразитися

Хантавірус. Що це таке, як передається, симптоми та як не заразитися

Останнім часом про хантавірус знову почали активно говорити в новинах через повідомлення про нові випадки захворювання в різних країнах світу. Це викликало занепокоєння та чимало запитань: що це за вірус, наскільки він небезпечний та чи може стати причиною нової пандемії?

Насправді хантавіруси відомі медицині вже багато десятиліть. Вони циркулюють серед диких гризунів і лише зрідка передаються людині. Проте в окремих випадках зараження може призводити до тяжкого перебігу хвороби та потребувати невідкладної медичної допомоги.

Розглянемо, що відомо про хантавірусну інфекцію, як відбувається зараження та які заходи допомагають знизити ризик захворювання.

Що таке хантавірус

Хантавірус – це група вірусів, природними носіями яких є різні види гризунів. Самі тварини зазвичай не хворіють, але можуть тривалий час виділяти вірус у навколишнє середовище разом із сечею, слиною та фекаліями.

У людей хантавіруси можуть спричиняти два основні захворювання:

геморагічну гарячку з нирковим синдромом, яка частіше трапляється в Європі та Азії та пов’язана з такими хантавірусами, як Puumala virus, Saaremaa virus, Dobrava virus, Hantaan virus і Seoul virus;
хантавірусний легеневий синдром, який переважно реєструється в Північній та Південній Америці та може бути спричинений Sin Nombre virus, New York virus, Black Creek Canal virus та Andes virus.

Тяжкість захворювання може значно відрізнятися залежно від типу вірусу, віку та стану здоров’я людини. Наприклад, віруси Puumala та Saaremaa зазвичай викликають легший перебіг інфекції, тоді як Andes virus вважається одним із найнебезпечніших через високий ризик тяжких ускладнень та смертність, яка в окремих регіонах може перевищувати 20 %. ^[1]“The New England Journal of Medicine «“Super-Spreaders” and Person-to-Person Transmission of Andes Virus in Argentina»“

Що нам відомо на даний момент про те, як почався спалах

Причиною підвищеної уваги до хантавірусу стали повідомлення про спалах захворювання, пов’язаний зі штамом Andes virus. На відміну від більшості інших хантавірусів, для цього штаму була підтверджена можливість передачі між людьми за умови тісного контакту.

Епідеміологи продовжують вивчати обставини виникнення нових випадків зараження та шляхи поширення інфекції. Тому окремі дані можуть уточнюватися в міру надходження нової інформації.

Водночас фахівці наголошують, що ситуація не свідчить про появу нового вірусу. Хантавіруси давно відомі медицині та перебувають під постійним епідеміологічним наглядом.

Як передається хантавірус і чи можна заразитися від людини?

Основним джерелом зараження залишаються гризуни. Людина найчастіше інфікується під час контакту з виділеннями інфікованих тварин.

Зараження може відбутися:

під час вдихання пилу, забрудненого сечею, слиною або фекаліями гризунів;
під час прибирання приміщень, де мешкали миші або щури (через забруднені поверхні та предмети побуту);
після укусу інфікованого гризуна (рідко).

Для більшості хантавірусів передача від людини до людини не є характерною. Саме тому ризик масового поширення інфекції значно нижчий, ніж у випадку респіраторних вірусних захворювань.

Винятком є Andes virus, для якого описані випадки передачі між людьми за тісного та тривалого контакту.

Симптоми хантавірусу: коли звертатися до лікарів

Після зараження симптоми зазвичай з’являються не одразу. Інкубаційний період може тривати від одного до восьми тижнів, залежно від виду хантавірусу та особливостей організму. Саме тому людина не завжди пов’язує погіршення самопочуття з контактом із гризунами, що відбувся кілька тижнів тому. ^[2]“CDC «About Hantavirus»“

На початкових етапах хантавірусна інфекція часто нагадує грип або інше вірусне захворювання. Небезпека полягає в тому, що після початкових симптомів, схожих на грип, стан може різко погіршитися. Найпоширенішими ранніми симптомами є:

підвищення температури тіла;
озноб;
головний біль;
біль у м’язах, особливо в ділянці стегон, спини та плечей;
виражена втома та слабкість.

У частини пацієнтів також можуть виникати:

нудота;
блювання;
діарея;
біль у животі;
запаморочення.

Подальші симптоми залежать від того, яка форма хантавірусної інфекції розвивається.

Хантавірусний легеневий синдром (HPS)

Хантавірусний легеневий синдром є найбільш небезпечною формою захворювання, оскільки вражає легені. У міру прогресування хвороби в легенях може накопичуватися рідина, що призводить до:

задишки;
кашлю;
утрудненого дихання;
відчуття нестачі повітря;
різкого погіршення загального стану.

Саме розвиток тяжкої дихальної недостатності є основною причиною високої смертності за HPS. За даними Центрів із контролю та профілактики захворювань США (CDC), хантавірусний легеневий синдром є смертельним приблизно у 38 % випадків. Водночас ризик летального наслідку залежить від конкретного штаму вірусу, своєчасності звернення за медичною допомогою та загального стану здоров’я людини.

Геморагічна гарячка з нирковим синдромом (HFRS)

Геморагічна гарячка з нирковим синдромом переважно вражає нирки та кровоносні судини.
Окрім загальних симптомів, можуть спостерігатися:

інтенсивний головний біль;
біль у попереку;
біль у животі;
затуманення зору;
почервоніння обличчя;
почервоніння очей;
висип.

У тяжких випадках можливі:

різке зниження артеріального тиску;
порушення кровообігу;
кровотечі;
гостра ниркова недостатність.

Симптоми геморагічної гарячки з нирковим синдромом зазвичай розвиваються через 1-2 тижні після зараження, хоча в окремих випадках інкубаційний період може тривати до 8 тижнів. Перші прояви хвороби часто нагадують грип і тривають від кількох днів до тижня.

Після цього у частини пацієнтів можуть розвиватися тяжчі ускладнення, пов’язані з ураженням кровоносних судин та нирок. Тяжкість перебігу значною мірою залежить від штаму вірусу. Наприклад, інфекції, спричинені вірусами Hantaan та Dobrava, можуть мати високий ризик ускладнень і летального наслідку.

Навіть після зникнення гострих симптомів відновлення організму може тривати досить довго. У деяких людей слабкість, швидка втомлюваність та інші залишкові прояви можуть зберігатися протягом кількох місяців після перенесеної інфекції. ^[3]“NIH «Hemorrhagic Fever Renal Syndrome»“

Звернутися до лікаря необхідно за появи симптомів після можливого контакту з гризунами або перебування в місцях, де могли бути їхні виділення. Особливо небезпечними є задишка, утруднене дихання, різке падіння артеріального тиску та ознаки порушення роботи нирок.

Хто перебуває в групі ризику зараження хантавірусом?

Оскільки різні види хантавірусів поширені в багатьох країнах світу, теоретично заразитися може будь-яка людина. Проте ризик інфікування значно вищий у тих, хто часто контактує з місцями проживання гризунів або їхніми виділеннями.

До груп підвищеного ризику належать:

люди, які проживають у сільській місцевості поблизу полів, лісів або фермерських господарств;
власники будинків із підвалами, сараями, гаражами, господарськими спорудами чи іншими приміщеннями, де можуть мешкати гризуни;
люди, у помешканнях яких є ознаки присутності мишей або щурів;
працівники сільського господарства, складів, зерносховищ, будівельної галузі, комунальних служб та служб боротьби зі шкідниками;
туристи, мисливці, рибалки та любителі кемпінгу, які часто перебувають у природних осередках проживання гризунів;
люди, які прибирають давно зачинені або занедбані приміщення, де могли накопичуватися виділення гризунів;
військовослужбовці та інші особи, які тривалий час перебувають у польових умовах.

Окрему увагу слід приділяти людям старшого віку. Дослідження свідчать, що після 70 років ризик тяжкого перебігу захворювання та розвитку ускладнень може бути вищим.

У деяких країнах хантавірусну інфекцію частіше реєструють серед чоловіків. Фахівці пов’язують це не з біологічними особливостями, а з тим, що чоловіки частіше займаються видами діяльності, пов’язаними з контактом із гризунами або місцями їхнього проживання. ^[4]“CDC «Reported Cases of Hantavirus Disease»“

Лікування хантавірусної інфекції

Специфічного противірусного лікування, яке б гарантовано знищувало хантавірус, наразі не існує.

Лікування переважно є підтримувальним та залежить від тяжкості стану пацієнта. Воно може включати:

контроль дихання та насичення крові киснем;
внутрішньовенне введення рідини;
корекцію артеріального тиску;
підтримку функції нирок;
лікування у відділенні інтенсивної терапії за тяжкого перебігу.

Чим раніше людина звернеться за медичною допомогою, тим вищими будуть шанси уникнути небезпечних ускладнень.

Як не заразитися – прості правила профілактики

Одним із найбільш ризикованих моментів є прибирання закритих приміщень, у яких тривалий час перебували гризуни. Під час підмітання або використання пилососа частинки висохлих виділень можуть потрапляти в повітря, а разом із ними – і вірус.

Повністю виключити ризик зараження неможливо, але його можна значно зменшити.

Для профілактики рекомендується:

уникати контакту з дикими гризунами;
не торкатися живих або мертвих мишей і щурів без захисних рукавичок;
регулярно провітрювати приміщення перед прибиранням;
використовувати рукавички та маску під час прибирання місць, де могли перебувати гризуни;
зберігати продукти харчування в закритих контейнерах;
своєчасно боротися з гризунами в житлових та господарських приміщеннях.

Особливо актуальними ці правила є для людей, які працюють у польових умовах, займаються сільським господарством або часто перебувають у місцях можливого скупчення гризунів.

Як діагностують хантавірусну інфекцію?

Рання діагностика хантавірусної інфекції має велике значення, адже своєчасне виявлення захворювання дозволяє швидше розпочати необхідне лікування та знизити ризик тяжких ускладнень.

Проте на початкових етапах встановити діагноз буває непросто. Перші симптоми часто нагадують грип, COVID-19 або інші вірусні інфекції. Саме тому важливо повідомити лікарю про можливий контакт із гризунами або перебування в місцях, де могли бути їхні виділення.

Для підтвердження діагнозу використовують лабораторні дослідження крові, які призначає лікар. Крім того, лікар може призначити додаткові обстеження для оцінки стану легень та інших органів:

рентгенографію органів грудної клітки для виявлення накопичення рідини в легенях;
загальний аналіз крові для оцінки кількості тромбоцитів та інших показників;
додаткові дослідження крові для оцінки її клітинного складу та ознак запального процесу.

Діагноз завжди встановлюють на підставі поєднання клінічних симптомів, даних обстеження та результатів лабораторних досліджень.

Яка різниця між хантавірусом та COVID-19? Чи є ризик пандемії?

Попри активне обговорення в медіа, хантавірус суттєво відрізняється від COVID-19.

COVID-19 легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, що й стало однією з причин пандемії. Для більшості хантавірусів основним джерелом зараження залишаються гризуни. Передача між людьми або не відбувається зовсім, або є вкрай рідкісною. Саме тому експерти наразі не розглядають хантавірус як загрозу нової глобальної пандемії на рівні COVID-19. Проте це не означає, що інфекцію можна недооцінювати, адже окремі форми захворювання можуть перебігати дуже тяжко.

Хантавірусна інфекція – це рідкісне, але потенційно небезпечне захворювання, пов’язане переважно з контактом із гризунами та продуктами їхньої життєдіяльності. У більшості випадків зараження можна уникнути, дотримуючись простих правил профілактики та обережності під час перебування в місцях можливого скупчення мишей і щурів. Якщо після контакту з гризунами з’явилися симптоми, схожі на грип або іншу вірусну інфекцію, важливо не займатися самолікуванням і своєчасно звернутися до лікаря.

Поширені питання про хантавірус

Де можна заразитися хантавірусом?

Найчастіше зараження відбувається в місцях, де мешкають гризуни: на складах, у підвалах, сараях, господарських будівлях, покинутих приміщеннях, польових таборах або під час роботи на природі.

Чи можна вилікувати хантавірус?

Специфічного противірусного препарату для лікування хантавірусної інфекції наразі не існує. Проте це не означає, що захворювання є невиліковним. Багато пацієнтів одужують за умови своєчасного звернення за медичною допомогою. Лікування спрямоване на підтримку роботи легень, нирок та інших життєво важливих органів, а також на запобігання небезпечним ускладненням. Чим раніше розпочато лікування, тим кращим зазвичай є прогноз.

Чи можна померти від хантавірусу?

Деякі форми хантавірусної інфекції можуть перебігати тяжко та призводити до смертельно небезпечних ускладнень. Саме тому важливо звертатися до лікаря за появи симптомів після можливого зараження.

Чи є вакцина від хантавірусної інфекції?

На сьогодні загальнодоступної вакцини, яка б широко використовувалася для профілактики всіх видів хантавірусної інфекції, немає. Основним способом захисту залишається профілактика зараження та уникнення контактів із гризунами.