Будь здорова!

Селезінка людини: де знаходиться, за що відповідає, симптоми захворювань та лікування

Селезінка людини. Де знаходиться, за що відповідає, симптоми захворювань та лікування

Селезінка – важливий орган, який допомагає підтримувати нормальну роботу імунної та кровоносної систем. Зазвичай людина не відчуває її роботи, а захворювання селезінки можуть тривалий час перебігати без виражених симптомів. Біль або дискомфорт під лівими ребрами, відчуття швидкого насичення їжею та незрозуміла слабкість іноді свідчать про порушення роботи цього органа. Проте такі прояви можуть мати й інші причини.

Розглянемо, де знаходиться селезінка, за що вона відповідає, які симптоми потребують уваги та як діагностують і лікують її захворювання.

Що таке селезінка

Селезінка – це непарний орган лімфатичної та імунної систем, який фільтрує кров, бере участь в імунному захисті та утилізації старих або пошкоджених клітин крові. Вона має м’яку структуру, темно-червоний колір і за формою нагадує видовжений овал.

Селезінка людини не належить до органів травлення, хоча й розташована в черевній порожнині. Її робота тісно пов’язана з кровоносною та імунною системами, але, на відміну від лімфатичних вузлів, які фільтрують лімфу, селезінка фільтрує кров.

Хоча селезінка не є життєво необхідним органом і після її видалення частину функцій беруть на себе інші органи та тканини (наприклад, печінка та кістковий мозок), вони не можуть повністю компенсувати її роль в імунному захисті. Тому в людей без селезінки підвищується ризик деяких тяжких інфекцій. [1]“NHS «Spleen problems and spleen removal»“

Де знаходиться селезінка у людини

Селезінка розташована у верхній лівій частині черевної порожнини, безпосередньо під діафрагмою, позаду шлунка. У нормі вона захищена нижніми ребрами, переважно на рівні IX–XI ребер.

Поруч із селезінкою знаходяться:

  • шлунок – спереду та медіально;
  • ліва нирка – позаду та нижче;
  • підшлункова залоза – її хвіст прилягає до ділянки воріт селезінки;
  • товста кишка – поблизу нижньої частини органа;
  • діафрагма – над селезінкою.

Таке розташування пояснює, чому біль у ділянці селезінки іноді складно відрізнити від симптомів захворювань сусідніх органів.

У здорової дорослої людини селезінка зазвичай не визначається під час пальпації (промацування живота). Відчути її край під лівою реберною дугою лікар може, якщо орган значно збільшився внаслідок, наприклад, травми.

Будова селезінки

Будова селезінки

Селезінка має видовжену форму, гладеньку поверхню та еластичну капсулу зі сполучної тканини. У дорослих її довжина зазвичай становить приблизно 10-12 см, ширина – 6-8 см, товщина – 3-4 см. Розміри селезінки можуть відрізнятися залежно від віку, статури та індивідуальних анатомічних особливостей.

Зовні орган вкритий капсулою, від якої всередину відходять сполучнотканинні перегородки – трабекули. Вони підтримують його структуру та містять кровоносні судини.

Основну тканину селезінки називають пульпою. Вона складається з двох частин:

  1. Біла пульпа – містить скупчення імунних клітин, зокрема лімфоцитів, які розпізнають збудників інфекцій у крові та беруть участь у формуванні імунної відповіді.
  2. Червона пульпа – містить розгалужену мережу кровоносних судин і спеціалізовані клітини, які допомагають видаляти старі, пошкоджені або аномальні еритроцити.

На внутрішній поверхні органа розташовані ворота селезінки – ділянка, через яку проходять селезінкова артерія, вена, нерви та лімфатичні судини.

Особливості будови селезінки забезпечують виконання двох основних завдань: очищення крові від непотрібних клітин та участь в імунному захисті організму. Докладніше ці процеси розглянемо в наступному розділі.

Селезінка: функції в організмі людини

Селезінка фільтрує кров, допомагає організму розпізнавати небезпечні мікроорганізми та реагувати на інфекції. Вона:

  • видаляє старі, пошкоджені або аномальні еритроцити (червоні кров’яні клітини), підтримуючи нормальний склад крові;
  • допомагає розпізнавати бактерії та інші чужорідні речовини, що потрапляють у кров, сприяючи активації імунних клітин і виробленню антитіл;
  • під час руйнування старих еритроцитів сприяє переробленню гемоглобіну та повторному використанню заліза для утворення нових клітин крові;
  • утримує частину тромбоцитів – клітинних фрагментів, необхідних для згортання крові;
  • у період внутрішньоутробного розвитку бере участь в утворенні клітин крові (у дорослих цю функцію переважно виконує кістковий мозок).

Таким чином, селезінка одночасно підтримує нормальний склад крові та бере участь в імунному захисті. Порушення її роботи може впливати на кількість клітин крові й здатність організму протистояти інфекціям.

Чому болить селезінка

Чому болить селезінка

Сама тканина селезінки малочутлива до болю. Те, як болить селезінка, залежить від причини порушення. Неприємні відчуття зазвичай виникають через розтягнення її капсули під час збільшення органа, порушення кровопостачання або травматичного ушкодження. [2]“NIH «Splenomegaly»“

Основні чинники, які можуть спричиняти біль у ділянці селезінки:

  1. Інфекції. Деякі вірусні, бактеріальні та паразитарні інфекції активують імунну систему й можуть спричиняти збільшення селезінки. Наприклад, це трапляється за інфекційного мононуклеозу або малярії.
  2. Захворювання печінки. Цироз та інші стани, що супроводжуються підвищенням тиску у ворітній вені, можуть порушувати відтік крові від селезінки та спричиняти її збільшення.
  3. Захворювання крові. Деякі види анемії, порушення утворення клітин крові та злоякісні захворювання кровотворної системи можуть змінювати розміри й роботу селезінки.
  4. Травми живота. Удари, падіння та дорожньо-транспортні пригоди можуть призвести до ушкодження органа. Особливо небезпечний розрив селезінки, який здатний спричинити внутрішню кровотечу.
  5. Порушення кровообігу. Закупорювання судин або недостатнє надходження крові до частини селезінки може спричинити ушкодження її тканин і гострий біль.

Біль у ділянці розташування селезінки не завжди пов’язаний із її захворюваннями. Подібні відчуття можуть виникати через порушення роботи шлунка, підшлункової залози, кишківника або нирок. Тому важливо звернутися до лікаря, щоб встановити справжню причину болю та визначити необхідність лікування.

Симптоми захворювань селезінки

Захворювання селезінки не завжди мають характерні прояви. Іноді зміни виявляють випадково під час ультразвукового дослідження (УЗД) черевної порожнини або обстеження з іншого приводу.

Можливі симптоми порушення роботи селезінки:

  1. Біль або дискомфорт під лівими ребрами. Може бути тупим, тягнучим або гострим залежно від першопричини. Іноді біль поширюється в ліве плече.
  2. Відчуття переповнення у верхній частині живота. Збільшена селезінка може тиснути на шлунок, через що людина швидко відчуває ситість навіть після невеликої порції їжі.
  3. Слабкість і швидка втомлюваність. Можуть виникати через анемію, яка супроводжує деякі захворювання селезінки.
  4. Часті або тяжкі інфекції. Іноді пов’язані з порушенням імунної функції селезінки.
  5. Схильність до синців і кровоточивості. Може спостерігатися в разі зниження кількості тромбоцитів у крові, зокрема через їхнє надмірне накопичення у збільшеній селезінці.
  6. Підвищення температури, нічна пітливість або незрозуміле схуднення. Можуть супроводжувати інфекційні, запальні чи злоякісні захворювання, які впливають на селезінку.

Важливо! Раптовий сильний біль у верхній лівій частині живота (особливо після травми), запаморочення, непритомність, різка слабкість або прискорене серцебиття можуть свідчити про внутрішню кровотечу. У такій ситуації необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу.

Поширені хвороби селезінки

Порушення роботи селезінки можуть бути пов’язані як із безпосереднім ураженням її тканин, так і з іншими захворюваннями організму. Найчастіше збільшення селезінки потребує встановлення основної причини.

Основні захворювання та патологічні стани селезінки:

  1. Спленомегалія (збільшення селезінки). Стан, за якого розміри органа перевищують норму. Може виникати внаслідок інфекцій, цирозу печінки, захворювань крові та деяких онкологічних процесів. Спленомегалія не є самостійним захворюванням, а свідчить про інші порушення в організмі.
  2. Гіперспленізм. Надмірне захоплення та руйнування клітин крові селезінкою, що може призводити до зменшення кількості еритроцитів, лейкоцитів або тромбоцитів. Часто супроводжує значне збільшення органа.
  3. Інфаркт селезінки. Виникає внаслідок порушення кровопостачання частини органа, наприклад, через закупорювання судини тромбом або емболом. Може спричиняти раптовий біль під лівими ребрами, нудоту та підвищення температури.
  4. Абсцес селезінки. Рідкісне гнійне ураження, за якого всередині органа утворюється обмежене скупчення гною. Зазвичай супроводжується лихоманкою, болем у верхній лівій частині живота та загальним погіршенням самопочуття.
  5. Кісти селезінки. Порожнинні утворення, заповнені рідиною. Можуть бути вродженими, виникати після травм або внаслідок паразитарних інфекцій. Невеликі кісти часто не спричиняють симптомів. [3]“NIH «Epithelial cysts of the spleen: A minireview»“
  6. Розрив селезінки. Небезпечне ушкодження, яке найчастіше виникає після травми живота. Супроводжується ризиком масивної внутрішньої кровотечі та потребує невідкладної медичної допомоги. [4]“NIH «Splenic Rupture»“
  7. Пухлини селезінки. Можуть бути доброякісними або злоякісними. Зокрема, селезінка може уражатися за деяких видів лімфом і лейкозів. Первинні пухлини самого органа трапляються рідко. [5]“NIH «Primary and secondary neoplasms of the spleen»“
  8. Блукаюча селезінка. Рідкісна анатомічна аномалія, за якої орган має надмірну рухливість через слабкість або відсутність зв’язок, що утримують його у звичайному положенні. Небезпека полягає в можливому перекручуванні судинної ніжки та порушенні кровопостачання.

До рідкісних уражень селезінки належить амілоїдоз – накопичення патологічного білка амілоїду в тканинах органа. Він може виникати за деяких системних захворювань, зокрема на тлі тривалого запалення, і спричиняти збільшення селезінки. Один із варіантів такого ураження має назву «сагова селезінка» – через характерне розташування відкладень амілоїду в її тканинах. [6]“NIH «Proteomic Identification and Clinicopathologic Characterization of Splenic Amyloidosis»“

Як перевірити селезінку

Причиною звернення до лікаря може бути біль або дискомфорт під лівими ребрами, проте захворювання селезінки нерідко перебігають без виражених симптомів. Однією з ознак патологічних змін є збільшення органа, яке можна виявити під час обстеження. Оскільки такі зміни часто пов’язані із захворюваннями інших органів і систем, діагностика спрямована не лише на оцінювання стану селезінки, а й на встановлення причини порушень.

Основні методи обстеження селезінки:

  1. Огляд і пальпація живота. Лікар оцінює наявність болю та можливого збільшення органа. Але навіть значне збільшення селезінки може бути важко визначити під час пальпації, особливо за надмірної маси тіла або напруження м’язів живота. Тому для точного оцінювання розмірів органа використовують УЗД.
  2. Загальний аналіз крові. Допомагає виявити анемію, зниження кількості тромбоцитів, зміни рівня лейкоцитів та інші порушення, які можуть супроводжувати захворювання селезінки.
  3. Біохімічний аналіз крові. Зокрема, дослідження показників роботи печінки, рівня білірубіну та лактатдегідрогенази (ЛДГ) допомагає оцінити можливі причини збільшення селезінки або руйнування клітин крові.
  4. Ультразвукове дослідження (УЗД). Один з основних методів оцінювання розмірів селезінки, її структури та наявності кіст або інших утворень. За потреби доплерографія допомагає дослідити кровотік у судинах.
  5. Комп’ютерна томографія (КТ). Дає змогу детальніше оцінити тканини органа, виявити травматичні ушкодження, інфаркт, абсцес або пухлинні утворення. Особливо важлива у разі підозри на травму селезінки у пацієнта зі стабільним кровообігом.
  6. Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Застосовується за окремими показаннями для уточнення характеру змін, виявлених під час інших досліджень.

Залежно від результатів лікар може призначити додаткові аналізи на інфекції, дослідження мазка периферичної крові, показників згортання або інші обстеження.

Універсального аналізу, який дозволяє перевірити всі функції селезінки, не існує. Тому методи діагностики підбирають індивідуально, а результати оцінюють у комплексі.

Лікування захворювань селезінки

Лікування залежить від причини порушень, вираженості симптомів і наявності ускладнень. Оскільки зміни селезінки часто виникають на тлі інших захворювань, терапію насамперед спрямовують на усунення або контроль основної причини.

За інфекційних захворювань лікар може призначити антибіотики чи протипаразитарні препарати залежно від збудника. Якщо збільшення селезінки пов’язане із захворюваннями крові, печінки або імунної системи, застосовують відповідне медикаментозне чи інше спеціалізоване лікування. У деяких випадках після контролю основного захворювання розміри селезінки поступово зменшуються.

Якщо захворювання або ушкодження безпосередньо стосуються селезінки, лікування залежить від характеру патології та її тяжкості. За невеликих безсимптомних кіст може бути достатньо регулярного медичного спостереження. Абсцеси селезінки лікують антибіотиками, а в деяких випадках додатково проводять дренування для видалення гною.

У разі травматичних ушкоджень селезінки можуть застосовувати емболізацію судин для зупинення кровотечі або хірургічне втручання. Операція також може знадобитися за наявності деяких пухлин чи ускладнених кіст. Якщо зберегти орган неможливо або його видалення необхідне для лікування основного захворювання, проводять спленектомію. [7]“Cleveland Clinic «Splenectomy»“

Самостійно визначити, чи пов’язаний біль у животі саме із селезінкою, складно, оскільки подібні симптоми можуть виникати за захворювань інших органів. Тому не варто намагатися лікувати селезінку лише на підставі припущень або порад знайомих, застосовуючи знеболювальні препарати, компреси чи народні засоби. Такі дії можуть замаскувати симптоми та затримати діагностику небезпечного захворювання.

Чи може людина жити без селезінки

Людина може жити без селезінки, оскільки частину її функцій виконують печінка, кістковий мозок та інші складові імунної системи. Проте після видалення органа підвищується ризик тяжких інфекцій, особливо спричинених бактеріями: пневмококом, менінгококом і гемофільною паличкою типу b.

Для зниження ризику ускладнень людям без селезінки рекомендують:

  • вакцинуватися проти пневмококової, менінгококової та Hib-інфекції, а також щорічно робити щеплення проти грипу;
  • негайно звертатися по медичну допомогу у разі підвищення температури, ознобу або раптового погіршення самопочуття;
  • за показаннями приймати профілактичні антибіотики відповідно до рекомендацій лікаря.

За умови дотримання профілактичних заходів більшість людей після спленектомії може вести активне життя. Однак підвищений ризик тяжких інфекцій зберігається протягом усього життя, тому важливо повідомляти медичних працівників про відсутність селезінки.

Профілактика

Профілактика

Не всі захворювання селезінки можна попередити, оскільки вони часто виникають на тлі інфекцій, спадкових порушень або захворювань крові та печінки. Проте деякі заходи допомагають знизити ризик її ушкодження та пов’язаних ускладнень.

Основні рекомендації:

  1. Своєчасно лікувати інфекційні та хронічні захворювання, особливо ті, що можуть впливати на печінку, кровотворення та імунну систему.
  2. Дотримуватися рекомендованого графіка вакцинації. Щеплення допомагають запобігати інфекціям, які можуть спричиняти ускладнення з боку різних органів.
  3. Уникати травм живота. Використовувати ремені безпеки в автомобілі та відповідне захисне спорядження під час занять спортом.
  4. Обмежувати вживання алкоголю. Надмірне споживання алкоголю підвищує ризик захворювань печінки, які можуть супроводжуватися збільшенням селезінки.
  5. Проходити медичні обстеження за показаннями. Особливо за наявності захворювань крові, печінки або симптомів, які можуть свідчити про збільшення селезінки.

У разі збільшення селезінки лікар може порадити обмежити фізичні навантаження та уникати контактних видів спорту, оскільки збільшений орган більш уразливий до травм і розриву.

Селезінка відіграє важливу роль у підтриманні нормального складу крові та імунному захисті організму, проте її патології можуть тривалий час перебігати абсолютно безсимптомно. Оскільки збільшення органа зазвичай є вторинним і розвивається на тлі інших хвороб, для встановлення точної причини порушень необхідне комплексне медичне обстеження. Саме своєчасна діагностика та правильно підібрана терапія дозволяють запобігти небезпечним ускладненням і в багатьох випадках успішно зберегти орган.

Питання та відповіді

Як зрозуміти, що болить селезінка?

Біль, пов’язаний із селезінкою, зазвичай відчувається у верхній лівій частині живота, під ребрами. Він може бути тупим, тягнучим або гострим, іноді поширюється в ліве плече. Проте за характером болю неможливо точно визначити його причину. Для діагностики потрібен огляд лікаря та за показаннями додаткові обстеження.

Що не любить селезінка?

На стан селезінки можуть негативно впливати травми живота, деякі інфекції, захворювання крові та печінки. Особливо небезпечні удари в ділянку збільшеної селезінки, оскільки вони підвищують ризик її розриву. Водночас спеціальної дієти або продуктів, яких потрібно уникати саме для захисту здорової селезінки, немає.

За що відповідає селезінка?

Селезінка фільтрує кров, видаляє старі та пошкоджені еритроцити, бере участь в імунному захисті та зберігає частину тромбоцитів. Вона також допомагає організму розпізнавати збудників інфекцій, що потрапляють у кров.

Як лікувати селезінку?

Лікування залежить від захворювання, яке спричинило порушення роботи селезінки. Оскільки такі зміни часто виникають на тлі інших патологій, терапію насамперед спрямовують на усунення або контроль основної причини. Тактику лікування визначає лікар за результатами обстеження.

Хто лікує селезінку?

Первинне обстеження зазвичай проводить сімейний лікар або терапевт. Залежно від причини порушень пацієнта можуть направити до гематолога, інфекціоніста, гастроентеролога або хірурга. У разі підозри на розрив селезінки необхідна невідкладна медична допомога.