Біль у животі від нервів: коли до гастроентеролога, а коли до невролога

Живіт болить через нерви. До кого звертатися і коли потрібна гастроскопія

Наступний матеріал надано партнером – клінікою Odrex

Трохи емоцій і одразу – печія чи нудота, здуття, діарея або закреп. Знайомо? Не поспішай списувати все на гастрит чи нерви: так може проявлятися синдром подразненого кишечника, але схожі симптоми бувають і за інших захворювань від рефлюксу та виразки до проблем із жовчним міхуром, підшлунковою чи кишечником.

Тож замість вгадувати, що саме не так зі шлунком, розбираємось із можливими причинами разом із гастроентерологом Медичного дому Odrex Павлом Тарасовичем Андрющенком.

Чому живіт може боліти «від нервів»?

Мозок і кишечник постійно обмінюються сигналами. Тому те, що відбувається з нашим емоційним станом, може впливати й на травлення. Під час стресу змінюється робота нервової системи, моторика шлунка та кишечника, чутливість внутрішніх органів і навіть секреція травних соків.

Тому перед важливою подією може «скрутити» живіт, після конфлікту – з’явитися нудота чи печія, а на тлі тривалого напруження – здуття, діарея або закреп. І це не означає, що біль вигаданий. Він цілком реальний. Просто причиною симптомів може бути не пошкодження органа, а зміна його роботи та підвищена чутливість нервової системи.

А підшлункова може боліти від нервів?

Стрес не викликає панкреатит. Але він може впливати на роботу травного тракту, сприйняття болю та загальне самопочуття. Тому біль у верхній частині живота не варто автоматично пояснювати «підшлунковою від нервів». Якщо він повторюється, посилюється або супроводжується нудотою, блюванням, температурою чи іншими тривожними симптомами, потрібно звернутися до лікаря.

«Невроз шлунка»: що це насправді?

«Невроз шлунка» – популярний побутовий термін, але не окремий сучасний діагноз. Так іноді описують функціональні розлади травлення: симптоми є, вони можуть бути досить сильними, але обстеження не виявляє виразки, пухлини чи іншого структурного пошкодження.

Як зрозуміти, що живіт реагує на стрес?

Біль може бути різним – ниючим, пекучим, стискаючим або схожим на спазм. Разом із ним можуть з’являтися здуття, бурчання, нудота, печія або часті позиви до туалету. Одна з підказок – зв’язок симптомів із певними ситуаціями. Наприклад, у вихідні живіт заспокоюється, а перед робочою нарадою знову починає «крутити».

Але навіть чіткий зв’язок зі стресом не доводить, що причина саме в ньому. Якщо симптоми повторюються або не минають, варто звернутися до гастроентеролога й розібратися, що саме їх спричиняє.

Нервовий спазм стравоходу

Стрес може впливати не лише на шлунок чи кишечник, а й на роботу стравоходу. Через зміни його моторики може з’явитися відчуття клубка в горлі, болю або дискомфорту за грудиною, іноді – труднощі з ковтанням. Але тут важливо не поспішати звинувачувати нерви. Біль за грудиною може мати різні причини, зокрема пов’язані із серцем, тому спершу важливо їх виключити.

До якого лікаря звертатися: гастроентеролога чи невролога?

Біль у животі або нудота на тлі стресу легко наштовхують на думку: «це все через нерви». Але з’ясувати причину лише за відчуттями не завжди можливо. Тож до кого звертатися спочатку – гастроентеролога, невролога чи, можливо, психіатра? Розбираємося, за яких симптомів потрібен кожен із цих спеціалістів і чому іноді вони можуть працювати разом.

Що лікує гастроентеролог?

Гастроентеролог – лікар, який займається захворюваннями органів травлення: стравоходу, шлунка, кишечника, печінки, жовчного міхура та підшлункової залози. Простими словами, гастроентеролог допомагає з’ясувати, чому виникають біль, печія, нудота, здуття, порушення випорожнень та інші травні симптоми. Тому якщо людина не знає, як перевірити шлунок і з чого почати обстеження, логічним першим кроком часто є консультація гастроентеролога.

Лікар оцінить симптоми та визначить, чи потрібні аналізи, УЗД, гастроскопія або інші дослідження.

Коли обов’язково потрібен гастроентеролог?

Звернутися до гастроентеролога варто, якщо біль повторюється, триває протягом декількох тижнів, заважає харчуванню або сну, супроводжується постійною печією, нудотою, блюванням, змінами випорожнень чи незрозумілим схудненням. Особливо важливо не відкладати консультацію, якщо є кров у блюванні або калі, наявні чорні випорожнення, анемія, утруднене ковтання, повторні епізоди блювання та/або виражений або прогресуючий біль. У таких ситуаціях пояснення «це просто нерви» може бути небезпечним.

Хто такий невролог і що робить?

Невролог і невропатолог: яка різниця? По суті, різниці між неврологом і невропатологом немає. Це різні назви спеціаліста, який займається захворюваннями нервової системи. Тому питання «яка різниця між неврологом і невропатологом» має просту відповідь: у сучасній медичній практиці правильно говорити «невролог», хоча слово «невропатолог» досі широко використовується.

Неврологія – спеціальність, що охоплює захворювання головного та спинного мозку, периферичних нервів і деякі порушення нервово-м’язової системи. Невропатологія – це застарілий варіант назви цього напрямку.

Коли варто звернутися до невролога?

Якщо разом із травними симптомами з’являються головний біль, запаморочення, порушення чутливості, оніміння, слабкість, біль по ходу нервів або інші неврологічні прояви, може знадобитися консультація невролога або психіатра.

Втім, ані невролог, ані психіатр не замінює гастроентеролога, якщо основна скарга – біль у животі, печія, нудота чи зміни випорожнень. У деяких випадках ці спеціалісти можуть працювати паралельно.

Які ознаки вказують на неврологічну причину болю?

На функціональний, пов’язаний зі стресом характер симптомів можуть натякати їх чіткий зв’язок із тривогою або емоційним напруженням, мінливість проявів, поява симптомів у конкретних стресових ситуаціях та їх зменшення після відпочинку.

Особливо часто нервова система впливає на кишечник. Наприклад, за наявності синдрому подразненого кишківника біль у животі може поєднуватися зі здуттям, діареєю або закрепом, а вираженість симптомів – залежати від стресу.

Проте ці ознаки не дозволяють самостійно поставити діагноз. Спочатку необхідно переконатися, що за симптомами не стоїть органічне захворювання.

Гастроскопія: що це і навіщо її призначають

Гастроскопію часто сприймають як неприємну процедуру, якої хочеться уникнути до останнього. Насправді це один із найінформативніших способів перевірити, що відбувається у верхніх відділах травної системи, особливо коли є біль, печія, нудота чи інші симптоми. Розповідаємо, що саме можна побачити під час дослідження, як воно проходить і коли гастроскопія справді потрібна.

Що показує гастроскопія?

Гастроскопія дозволяє лікарю оглянути стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку зсередини. За її допомогою можна виявити запалення, ерозії, виразки, ознаки рефлюксної хвороби, джерело кровотечі та інші зміни. За потреби під час процедури лікар може взяти невеликий фрагмент слизової для біопсії. Сам факт біопсії не означає підозру на онкологічне захворювання: зразок тканини часто потрібен, щоб уточнити характер змін або перевірити наявність Helicobacter pylori. А от універсальної відповіді на питання “як часто потрібно робити гастроскопію» немає. Це дослідження призначають не просто за календарем, а з огляду на симптоми, вік, результати попередніх обстежень і фактори ризику.

Як проходить гастроскопія?

Для дослідження використовують тонкий гнучкий ендоскоп із камерою на кінці. Перед процедурою зазвичай знеболюють горло, а за бажанням або за показаннями гастроскопію можуть проводити під медикаментозною седацією. Ендоскоп обережно вводять через рот у стравохід. Пацієнта просять зробити ковтальний рух – це допомагає лікарю провести прилад далі. Самостійно проштовхувати зонд не потрібно.

Як підготуватися до гастроскопії?

Гастроскопію зазвичай проводять натще. Коли саме можна востаннє їсти, пити воду та приймати ліки, залежить від конкретного дослідження та виду анестезії, тому ці правила варто заздалегідь уточнити в клініці.

Обов’язково повідомте лікаря, якщо приймаєш препарати, що впливають на згортання крові, маєш цукровий діабет або інші хронічні захворювання. Це може вплинути на підготовку до процедури.

Як заспокоїти «нервовий шлунок» без медикаментів?

Починати варто не із заспокійливих препаратів, а з простих речей, які допомагають зменшити навантаження на організм: регулярного харчування, достатнього сну, фізичної активності та помірного вживання алкоголю й кофеїну.
Корисно поспостерігати й за власними симптомами: коли саме вони з’являються, що їм передує та що допомагає. Якщо біль, нудота або розлади кишечника регулярно виникають на тлі тривоги чи стресу, варто працювати не лише із симптомами з боку травної системи, а й із причиною напруження. Для частини людей у такій ситуації ефективною може бути психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова терапія.

Але є важливий нюанс: «нервовий шлунок» – не привід пояснювати стресом будь-який біль у животі. Спочатку потрібно виключити захворювання, які потребують специфічного лікування.

Гастроскопія – це не процедура «про всяк випадок», а спосіб розібратися з конкретними симптомами або перевірити стан травної системи, коли для цього є показання. А якщо обстеження вже призначили, правильна підготовка допоможе пройти його спокійніше й отримати максимально інформативний результат. І навіть якщо симптоми посилюються на тлі стресу, не варто одразу списувати все на «нервовий шлунок» – спершу важливо переконатися, що за ними не стоїть захворювання, яке потребує лікування.

Поширені питання

Чи справді стрес може викликати біль у животі?

Так. Стрес впливає на роботу нервової системи, моторику травного тракту та сприйняття болю. Через це можуть з’являтися спазми, нудота, здуття, діарея або закреп. Але повторний чи тривалий біль не варто автоматично списувати на нерви. Спочатку важливо виключити захворювання травної системи.

Коли при болю в животі потрібна гастроскопія, а не просто заспокійливе?

Гастроскопія потрібна не у кожному випадку болю в животі. Чи необхідне це обстеження, лікар визначає після оцінки симптомів, віку та факторів ризику. Особливо важливо не відкладати звернення по медичну допомогу у разі утрудненого ковтання, наявності крові у блюванні, чорного калу, анемії, незрозумілого схуднення, повторного блювання, а також стійких або прогресуючих симптомів.

Чим відрізняється невролог від невропатолога?

По суті, нічим. «Невролог» – сучасна назва спеціаліста, який займається захворюваннями нервової системи. Слово «невропатолог» – старіша назва тієї самої спеціальності, яка досі використовується в побуті.

Гастроскопія – це боляче? Скільки вона триває?

Гастроскопія може бути неприємною, але саме дослідження зазвичай триває недовго. У випадку місцевого знеболення горла людина залишається при свідомості, а за медикаментозної седації процедура переноситься комфортніше.

Як зрозуміти, що варто йти саме до гастроентеролога, а не до невролога?

Якщо головні скарги пов’язані з травленням – біль у животі, печія, нудота, блювання, здуття або зміни випорожнень – логічно почати з гастроентеролога. Він оцінить симптоми й визначить, чи потрібні додаткові обстеження. Якщо одночасно з’являються неврологічні симптоми – наприклад, оніміння, слабкість, порушення чутливості чи запаморочення, – може знадобитися консультація невролога.

Головне правило просте: навіть якщо здається, що живіт болить «від нервів», не варто ставити собі такий діагноз самостійно. Спочатку потрібно з’ясувати причину симптомів, а вже потім визначати, яке лікування потрібне – для травної системи, нервової системи чи обох одночасно.