Що таке колостома та навіщо її формують

Що таке колостома кишечника, навіщо потрібна та як за нею доглядати

Після деяких операцій на кишківнику може знадобитися формування колостоми – тимчасової або постійної. Необхідність такого втручання може бути пов’язана з різними захворюваннями або травмами. Життя з колостомою потребує певної адаптації та навичок догляду. У статті розглянемо, як формують колостому, як доглядати за стомою, які зміни можуть виникати після операції та в яких випадках можливе її закриття.

Що таке колостома?

Колостома – це штучно створений отвір на передній черевній стінці, через який частина товстої кишки виводиться назовні. Сам отвір називають стомою. Через нього з кишківника виходять калові маси та гази, які збираються у спеціальний калоприймач, прикріплений до шкіри навколо стоми. Калоприймач використовують тому, що, на відміну від природної дефекації, людина не може довільно контролювати вихід кишкового вмісту через стому так, як під час природного випорожнення.

Коли потрібна колостома

Колостому формують, коли необхідно змінити природний шлях проходження кишкового вмісту. Це може бути потрібно через захворювання, травму або після операції, якщо частину товстої кишки, пряму кишку чи анальний канал необхідно видалити або тимчасово виключити з проходження кишкового вмісту, щоб створити умови для загоєння. ^[1]“NHS «Why a colostomy is done»“

Колостомія може бути необхідна за наявності:

раку товстої або прямої кишки та деяких інших новоутвореннях;
кишкової непрохідності;
травм товстої або прямої кишки;
перфорації кишки;
дивертикуліту та його ускладнень;
запальних захворювань кишківника, зокрема хвороби Крона та виразкового коліту;
порушення кровопостачання товстої кишки;
значного розширення товстої кишки;
деяких випадків тяжкого нетримання калу;
окремих вроджених вад розвитку товстої кишки або анального отвору.

Колостома – не єдиний вид кишкової стоми. Якщо для відведення кишкового вмісту на передню черевну стінку виводять не товсту, а кінцеву частину тонкої кишки – клубову кишку, таку операцію називають ілеостомією. У цьому випадку товста кишка виключається з проходження кишкового вмісту або видаляється. Який вид операції потрібен, залежить від захворювання, ураженої ділянки кишківника та мети хірургічного лікування. ^[2]“NIH «Types of Ostomy Surgery of the Bowel»“

Які бувають види колостоми

Колостоми можна розрізняти за тривалістю їхнього використання, способом формування та ділянкою товстої кишки, яку виводять на передню черевну стінку.

За тривалістю колостома може бути:

Тимчасовою – формується на період лікування та відновлення кишківника. Якщо його стан дозволяє відновити природний шлях проходження калових мас, стому надалі можна закрити хірургічним шляхом.
Постійною – залишається пожиттєво, якщо відновити природний шлях випорожнення неможливо або необхідну для цього частину кишківника видалено.

Колостоми також розрізняють залежно від того, яку ділянку товстої кишки використовують для формування стоми: висхідну, поперечну, низхідну або сигмоподібну. Від її розташування залежить, зокрема, консистенція кишкового вмісту: що більшу частину товстої кишки він проходить, то більше води встигає всмоктатися і тим більш оформленими стають випорожнення.

Як формують колостому кишківника?

Під час операції хірург виводить частину товстої кишки через отвір у передній черевній стінці та формує стому. Залежно від мети операції вона може бути кінцевою або петлевою.

За кінцевої колостоми на поверхню живота виводять кінець товстої кишки. У разі петлевої колостоми через черевну стінку виводять петлю кишки, не розділяючи її повністю, та формують стому з двома отворами. Через один із них переважно виходить кишковий вміст, а другий веде до нижньої частини кишківника, тимчасово виключеної з пасажу. Ця частина кишки залишається в організмі та продовжує виробляти слиз, який може виділятися через стому або природним шляхом через анальний отвір. Петлеву колостому часто використовують як тимчасову.

Як виглядає стома

Стома має округлу або овальну форму. Зазвичай хірург формує стому так, щоб вона дещо виступала над поверхнею шкіри. Таке розташування допомагає кишковому вмісту потрапляти безпосередньо в калоприймач і може зменшувати ризик деяких ускладнень стоми після операції. Вона волога, а її колір може бути від рожевого до червоного, оскільки стома сформована з тканини кишківника та має добре кровопостачання.

Після операції стома зазвичай набрякла, але впродовж наступних тижнів набряк поступово зменшується і її розмір змінюється. Невелика кровоточивість під час очищення або дотику може виникати через значну кількість дрібних кровоносних судин у слизовій оболонці.

Як підготуватися до стомування кишківника

Підготовка до планового формування колостоми починається ще до госпіталізації. Перед операцією лікар оцінює загальний стан пацієнта, супутні захворювання та результати необхідних обстежень. Також потрібно повідомити лікареві про всі лікарські засоби, вітаміни й добавки, які людина приймає: деякі з них перед хірургічним втручанням може знадобитися тимчасово скасувати або змінити схему їхнього приймання.

Важлива частина підготовки – вибір місця для майбутньої стоми. Зазвичай його визначають разом із медичним працівником, який спеціалізується на догляді за стомою. При цьому оцінюють живіт у різних положеннях тіла – стоячи, сидячи та лежачи. Місце обирають так, щоб людині було зручно бачити стому та доглядати за нею, а калоприймач якомога менше заважав рухам і носінню одягу. Перед операцією вибрану ділянку позначають на шкірі.

До операції пацієнта також можуть ознайомити з різними видами калоприймачів і показати, як ними користуватися. У деяких центрах рекомендують заздалегідь потренуватися прикріплювати та змінювати калоприймач – це допомагає опанувати нові навички ще до появи стоми.

Безпосередня підготовка кишківника залежить від виду запланованої операції. Лікар може рекомендувати спеціальний режим харчування та, за необхідності, препарати для очищення кишківника. Також пацієнт отримує інструкції щодо того, коли перед операцією потрібно припинити їсти та пити. Самостійно застосовувати проносні засоби або змінювати харчування перед операцією не слід – необхідно дотримуватися саме рекомендацій хірургічної команди. У випадку екстренної операції провести таку підготовку заздалегідь може бути неможливо.

Яким має бути життя з колостомою

Після періоду відновлення колостома зазвичай не заважає людині вести активне життя, працювати, подорожувати та займатися багатьма звичними справами. Певний час потрібен для того, щоб навчитися доглядати за стомою, користуватися калоприймачем і зрозуміти, як організм реагує на різні продукти та фізичні навантаження.

Харчування. Після операції харчування відновлюють поступово, відповідно до рекомендацій лікаря: спочатку це можуть бути прозорі рідини, після чого до раціону поступово додають легкозасвоювані продукти. У період відновлення можуть рекомендувати тимчасово обмежити продукти з високим вмістом клітковини та жирну їжу, щоб зменшити навантаження на кишківник і ризик діареї. Важливо також вживати достатньо рідини, особливо якщо випорожнення стали рідшими або частішими. У міру відновлення раціон поступово розширюють, і багато людей із колостомою можуть повернутися до звичного різноманітного харчування. Варто звертати увагу на індивідуальну реакцію організму, оскільки деякі продукти можуть посилювати газоутворення, змінювати консистенцію випорожнень або їхній запах. ^[3]“NHS «How a colostomy is done»“
Газоутворення та запах. Сучасний правильно підібраний калоприймач герметичний, тому постійного запаху бути не повинно. Якщо він з’являється, варто перевірити наповнення калоприймача та щільність його прилягання до шкіри. На кількість газів і запах кишкового вмісту також можуть впливати продукти харчування. ^[4]“American Cancer Society «Caring for a Colostomy»“
Фізична активність. Після відновлення можна поступово повертатися до більшості звичних видів фізичної активності, зокрема плавання. Терміни повернення до навантажень визначає лікар. Піднімання значної ваги та контактні види спорту можуть потребувати додаткових обмежень або захисту стоми.
Робота, подорожі та повсякденні справи. Наявність колостоми сама по собі не означає відмови від роботи чи подорожей. Після відновлення людина може повернутися до звичного способу життя, враховуючи рекомендації лікаря та необхідність мати із собою засоби для догляду за стомою.
Виділення з прямої кишки. Якщо пряма кишка після операції збережена, вона продовжує виробляти слиз, тому його періодичне виділення через анальний отвір може бути нормальним. Поява крові, неприємного запаху або інших незвичних змін потребує консультації лікаря. ^[5]“NIH «Ostomy Surgery of the Bowel»“

Перший час життя з колостомою потребує адаптації, однак поступово догляд за стомою стає частиною звичного повсякденного режиму. Якщо виникають проблеми з калоприймачем, подразнення шкіри або питання щодо харчування й активності, їх варто обговорити з лікарем або медичним працівником, який спеціалізується на догляді за стомою.

Як доглядати за стомою в домашніх умовах

Основне завдання догляду – підтримувати стому та шкіру навколо неї чистими й сухими та забезпечувати щільне прилягання калоприймача. Під час його заміни шкіру навколо стоми обережно очищають і оглядають, а отвір захисної пластини підбирають відповідно до актуального розміру стоми.

Невелике підкровлювання стоми під час очищення або дотику можливе через добре кровопостачання її слизової оболонки. Однак рясна, тривала або спонтанна кровотеча не вважається звичайною частиною догляду та потребує консультації медичного працівника.

Важливо також слідкувати за загальним станом організму, який можна моніторити за допомогою біохімічного тесту, та рівнем феритину у разі крововтрат.

Також варто звернутися по медичну допомогу, якщо змінюється колір стоми, з’являється виражений набряк, біль або значне подразнення шкіри навколо неї, калоприймач постійно протікає чи суттєво змінюється кількість кишкового вмісту.

Чи можна закрити колостому

Тимчасову колостому в багатьох випадках можна закрити після того, як ділянка кишківника, задля відновлення якої була сформована стома, загоїлася і може знову брати участь у проходженні кишкового вмісту. Закриття стоми – це окрема операція, під час якої хірург відновлює безперервність кишківника та закриває отвір у черевній стінці. Після цього випорожнення знову відбувається природним шляхом.

Однак закрити колостому можна не завжди. Можливість такої операції залежить від причини формування стоми, стану кишківника та прямої кишки, загального стану пацієнта, результатів попереднього лікування та того, чи безпечно відновлювати природний шлях проходження кишкового вмісту. Перед операцією лікар може призначити обстеження, щоб оцінити стан кишківника та ділянки, яку планують з’єднати. ^[6]“Blood Cancer United «Colorectal Surgery Nutrition Guidelines»“

Терміни закриття колостоми визначають індивідуально. Кишківнику та організму загалом потрібен час для відновлення після першої операції, а проведення іншого лікування, зокрема хіміотерапії, може впливати на час наступного хірургічного втручання. Тому рішення про можливість і терміни закриття стоми приймає хірург після оцінки стану пацієнта.

Відновлення після закриття стоми

Після закриття колостоми кишківнику потрібен час, щоб відновити звичну роботу. У перші дні після операції його функція поступово відновлюється, тому харчування розширюють поетапно. Тривалість перебування в лікарні та подальшого відновлення залежить від виду операції, стану кишківника та загального стану людини.

Після відновлення природного шляху випорожнення його характер може тимчасово змінитися. Можливі частіші випорожнення, діарея або закреп, підвищене газоутворення, раптові позиви до дефекації. Іноді виникають труднощі з утриманням калу. Вираженість і тривалість цих змін залежать, зокрема, від того, яка частина кишківника була видалена або тимчасово не функціонувала.

До звичної активності повертаються поступово. У період загоєння післяопераційної рани варто дотримуватися рекомендацій хірурга щодо фізичних навантажень та піднімання важких предметів.

Харчування після закриття стоми

Одразу після операції харчування відновлюють поступово, відповідно до роботи кишківника та рекомендацій медичної команди. Спочатку можуть рекомендувати легкозасвоювані продукти з невеликою кількістю клітковини, а надалі раціон поступово розширюють.

У період відновлення може бути зручніше їсти невеликими порціями кілька разів на день, ретельно пережовувати їжу та стежити за реакцією кишківника на окремі продукти. Якщо певна їжа посилює діарею, газоутворення або інші неприємні симптоми, її можна тимчасово обмежити та спробувати повернути до раціону пізніше.

Універсальної дієти після закриття стоми немає. Швидкість повернення до звичного раціону залежить від виду операції та перебігу відновлення, тому індивідуальні рекомендації щодо харчування варто узгоджувати з лікарем.

Можливі ускладнення після закриття стоми

Закриття колостоми є хірургічною операцією, тому після неї можливі загальні післяопераційні ускладнення, зокрема кровотеча, інфекція та утворення тромбів.

До специфічних ускладнень належить неспроможність анастомозу – порушення герметичності в місці, де хірург з’єднав ділянки кишківника. Потрапляння кишкового вмісту в черевну порожнину може спричинити серйозну інфекцію та потребувати додаткового лікування або повторного хірургічного втручання. ^[7]“NHS «Going home following reversal of loop ileostomy – virtual ward pathway»“

Після операції також можливі тимчасове уповільнення роботи кишківника, кишкова непрохідність, а згодом – утворення спайок або післяопераційної грижі.

У частини людей довше зберігаються зміни випорожнення, зокрема часті або термінові позиви та труднощі з утриманням калу.

Після виписки необхідно звернутися до лікаря, якщо біль у животі або набряк посилюються, з’являються підвищена температура, нудота чи блювання, виділення з післяопераційної рани, тривала діарея або закреп чи людина не може нормально їсти та пити.

Колостома змінює природний шлях випорожнення кишківника, але після відновлення та адаптації більшість людей можуть повернутися до звичних повсякденних справ. Важливо навчитися правильно користуватися калоприймачем, доглядати за стомою та шкірою навколо неї й знати, які зміни потребують консультації медичного працівника.

Колостома може бути тимчасовою або постійною. Можливість закриття тимчасової стоми та терміни такої операції визначає хірург залежно від причини її формування, стану кишківника та загального стану людини.

Питання та відповіді

Чи можна працювати після формування колостоми?

Після завершення післяопераційного відновлення більшість людей може повернутися до роботи. Терміни залежать від виду операції, перебігу відновлення та характеру роботи. Якщо робота передбачає значні фізичні навантаження або піднімання важких предметів, повернення до них варто узгодити з лікарем.

Чи можна займатися спортом?

Після відновлення можна поступово повертатися до фізичної активності. Ходьба, плавання та багато інших видів спорту доступні людям із колостомою. Значні навантаження на м’язи живота, піднімання великої ваги та контактні види спорту потребують обережності й попереднього обговорення з лікарем.

Чи можна подорожувати?

Колостома не є перешкодою для подорожей. Варто взяти достатній запас калоприймачів та інших засобів догляду, а частину запасу під час поїздки тримати при собі на випадок затримки або втрати багажу.

Чи можна приймати душ і купатися?

Зі стомою можна приймати душ, ванну та плавати. Вода не пошкоджує стому, а калоприймальні системи є водостійкими. Душ можна приймати як із калоприймачем, так і без нього. Під час приймання ванни або плавання калоприймач рекомендують залишати на місці, попередньо перевіривши надійність його фіксації.

Чи помітна колостома під одягом?

Зазвичай правильно підібраний калоприймач малопомітний під звичайним одягом. Спеціальний одяг у більшості випадків не потрібен, однак варто уникати речей, які сильно тиснуть безпосередньо на стому або заважають наповненню калоприймача.

Як часто змінювати калоприймач?

Частота заміни залежить від типу калоприймача, стану шкіри, характеру випорожнень та рекомендацій виробника конкретної системи. Однокомпонентні й двокомпонентні системи мають різні режими заміни. Калоприймач або його компонент також потрібно замінити раніше, якщо порушилася герметичність, з’явилося протікання, свербіж або печіння шкіри під пластиною. Індивідуальний режим заміни допомагає підібрати медичний працівник, який навчає догляду за стомою.