
Чи знаєш ти, що артеріальну гіпертензію часто називають тихим вбивцею? Адже багато людей навіть не підозрюють про її наявність, але, попри відсутність скарг, вона вже може поступово впливати на роботу серця, судин, нирок та інших органів.
Тривале підвищення артеріального тиску здатне роками залишатися непоміченим, підвищуючи ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту, серцевої недостатності та хронічної хвороби нирок (стан, коли нирки погано справляються зі своєю функцією).
У цій статті розглянемо, чому виникає артеріальна гіпертензія, що може на неї вказувати та які лабораторні дослідження допомагають оцінити стан здоров’я.
Що таке артеріальна гіпертензія?
Артеріальна гіпертензія (АГ) – це одна з найпоширеніших проблем сучасної медицини, яка належить провідних факторів серцево-судинного ризику. Підвищений артеріальний тиск без належного контролю може сприяти розвитку ішемічної хвороби серця, інсульту, серцевої недостатності, фібриляції передсердь і хронічної хвороби нирок.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, ішемічна хвороба серця залишається провідною окремою причиною смерті у світі [1]“Всесвітня організація охорони здоров’я. Global Health Estimates: Leading causes of death, 2021“. В Україні, як свідчать дані ВООЗ, у 2023 році показник смертності від ішемічної хвороби серця становив 698,1 випадку на 100 тисяч населення [2]“Всесвітня організація охорони здоров’я. Ukraine – leading causes of death, 2023″.
Контроль факторів серцево-судинного ризику, зокрема артеріального тиску, має принципове значення. Автори дослідження, опублікованого в журналі JAMA Cardiology, стверджують, що майже 90% смертей від ішемічної хвороби серця – однієї з головних летальних причин у світі – пов’язані з факторами ризику, яким можна запобігти або які можна контролювати [3]“Modifiable risk factors and attributable ischemic heart disease mortality in US states, 1990-2023. JAMA Cardiology“.
Водночас діагностика та лікування артеріальної гіпертензії – це не лише контроль цифр на тонометрі. Важливо визначити ступінь підвищення артеріального тиску, оцінити загальний серцево-судинний ризик, знайти можливе ураження органів-мішеней, виявити супутні захворювання та визначити оптимальну тактику лікування. Для цього надзвичайно важливою є ефективна взаємодія лікаря та пацієнта.
Причини розвитку гіпертонії
Артеріальна гіпертензія (АГ) може бути первинною або вторинною.
Первинна АГ становить більшість випадків і розвивається внаслідок поєднання спадкової схильності та факторів способу життя (надлишкова маса тіла, низька фізична активність, надмірне споживання солі, куріння, зловживання алкоголем, стрес і порушення сну). Вторинна АГ є наслідком захворювань або патологічних станів, таких як хвороби нирок, ендокринні порушення чи прийому окремих лікарських засобів. Незалежно від причини, тривале підвищення артеріального тиску збільшує ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, тому важливо виявляти фактори ризику та причини для профілактики та контролю.

Симптоми артеріальної гіпертензії
Артеріальна гіпертензія може тривалий час перебігати без виражених симптомів, тому її називають тихим вбивцею. Більшість людей не відчувають симптомів поки ступінь гіпертонічної хвороби не є надто високим, тому важливо регулярно вимірювати рівень артеріального тиску.
Залежно від рівня тиску розрізняють [4]“Міністерство охорони здоров’я України. Наказ від 12.09.2024 №1581 “Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при гіпертонічній хворобі (артеріальній гіпертензії)”“ :
| Систолічний артеріальний тиск | Діастолічний артеріальний тиск | ||
|---|---|---|---|
| Оптимальний АТ | < 120 | та | < 80 |
| Нормальний АТ | 120 – 129 | та/або | 80-84 |
| Високий нормальний АТ | 130-139 | та/або | 85-89 |
| гіпертензія 1 ступеня | 140-159 | та/або | 90-99 |
| гіпертензія 2 ступеня | 160-179 | та/або | 100-109 |
| гіпертонія 3 ступеня | ≥ 180 | та/або | ≥ 110 |
У випадку значного підвищення артеріального тиску, можуть з’являтися прояви, що потребують негайної медичної оцінки: біль у грудях, задишка, порушення зору, слабкість або оніміння кінцівок, біль у спині, утруднення мовлення чи інші ознаки ураження органів. Такі прояви можуть свідчити про гіпертензивний криз або розвиток гострих серцево-судинних ускладнень.
До якого лікаря потрібно звернутися при АГ
Сьогодні пацієнт може за кілька секунд отримати від пошукової системи або штучного інтелекту довгий перелік лабораторних досліджень. Але проблема такого підходу полягає в тому, що універсального набору аналізів, однаково необхідного кожній людині з артеріальною гіпертензією, не існує.
Сімейний лікар оцінює стан здоров’я пацієнта комплексно. Для нього важливим є не лише показник артеріального тиску, а сукупність даних:
- скарги та анамнез;
- вік;
- маса тіла;
- фактори серцево-судинного ризику;
- супутні захворювання;
- медикаментозна терапія;
- результати попередніх обстежень;
- можливе ураження органів-мішеней;
- інші клінічно важливі фактори.
Саме тому одному пацієнту може бути достатньо базового обстеження, тоді як іншому можуть знадобитися додаткові лабораторні чи інструментальні дослідження або консультація кардіолога, нефролога, ендокринолога, невролога чи іншого спеціаліста.
Пацієнтам варто розуміти: мета обстеження – не здати якомога більше аналізів, а отримати саме ті дані, які допоможуть лікарю правильно оцінити ризики та визначити подальшу тактику.
Що оцінює сімейний лікар при артеріальній гіпертензії?
Первинна оцінка пацієнта включає не лише лабораторну діагностику. Під час консультації лікар обирає скарги та анамнез, оцінює фактори серцево-судинного ризику та вимірює артеріальний тиск. Під час первинної оцінки артеріальної гіпертензії вимірювання проводять на обох руках, і надалі для контролю використовують руку, де під час первинного вимірювання було зафіксовано вищий показник.
Також для оцінки важливими є маса тіла, зріст, окружність талії та індекс маси тіла. Крім того, сімейний лікар проводить фізикальне та неврологічне обстеження, а за відповідних показань – оцінює когнітивні функції. Все це дозволяє визначити загальний серцево-судинний ризик. А за наявності показань для уточнення рівня артеріального тиску можуть застосовуватися домашній контроль або амбулаторне моніторування артеріального тиску.
Базові лабораторні аналізи
Чинний клінічний протокол передбачає ряд лабораторних досліджень для первинної оцінки пацієнта з АГ.
1. Глюкоза натще допомагає виявити порушення вуглеводного обміну та цукровий діабет – один із важливих факторів серцево-судинного ризику.
2. Ліпідний профіль (до базової оцінки належать загальний холестерин і тригліцериди). Показники ліпідного обміну необхідні для оцінки загального серцево-судинного ризику та визначення подальшої тактики профілактики.
3. Креатинін і розрахункова швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) дозволяють оцінити функцію нирок. Це особливо важливо при АГ, оскільки нирки можуть бути як органом-мішенню тривалого підвищення артеріального тиску, так і фактором, що впливає на його контроль.
4. Загальний аналіз крові дає можливість оцінити основні гематологічні показники та виявити зміни, які можуть мати значення для загального стану пацієнта.
5. Загальний аналіз сечі допомагає виявити зміни з боку сечовидільної системи та може бути важливим компонентом оцінки можливого ураження нирок.
Базове лабораторне обстеження при АГ не є формальністю. Кожен показник допомагає лікарю скласти цілісну картину стану пацієнта.
Які додаткові аналізи можуть знадобитися?
За клінічними показаннями лікар може призначити додаткові лабораторні дослідження, зокрема:
- глікований гемоглобін (HbA1c);
- холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ);
- холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ);
- сечову кислоту;
- тиреотропний гормон (ТТГ) – якщо є підозра на порушення функції щитоподібної залози;
- білірубін та АЛТ – зокрема перед призначенням статинів;
- NT-proBNP та електроліти (калій, натрій) – за наявності підозри на серцеву недостатність;
- співвідношення альбумін/креатинін у сечі – для більш детальної оцінки ураження нирок.
Важливо: додаткові дослідження потрібні не всім пацієнтам. Їх призначають відповідно до клінічної ситуації, а не просто тому, що пацієнт має діагноз “артеріальна гіпертензія”.
Наприклад, якщо у пацієнта є ознаки порушення вуглеводного обміну, лікар може доповнити обстеження глікованим гемоглобіном. Якщо є фактори ризику або підозра на захворювання щитоподібної залози – попросить визначити ТТГ.
Якщо планується певна терапія — необхідність додаткових лабораторних показників може бути пов’язана саме з безпекою її призначення.
Які інструментальні обстеження можуть стати в нагоді?
Базовим інструментальним дослідженням при первинній оцінці пацієнта з АГ є електрокардіографія у 12 відведеннях (ЕКГ).
Інші дослідження призначаються залежно від клінічної ситуації. Це:
- ехокардіографія;
- ультразвукове дослідження нирок;
- дуплексне сканування судин голови та шиї;
- визначення гомілково-плечового індексу;
- дослідження очного дна (за наявності відповідних офтальмологічних або неврологічних симптомів).
Їхнє призначення має бути обґрунтованим: лікар визначає, яке саме питання необхідно вирішити за допомогою конкретного дослідження.
Чому важливо оцінювати не лише артеріальний тиск?
Артеріальна гіпертензія може тривалий час перебігати без виражених симптомів, при цьому підвищений артеріальний тиск поступово збільшує навантаження на серце, судини, головний мозок і нирки. Тому сімейний лікар оцінює не тільки сам рівень АТ, а й можливе ураження органів-мішеней і загальний серцево-судинний ризик.
Коли сімейний лікар може направити пацієнта до іншого спеціаліста?
На первинному рівні медичної допомоги важливо виявити, лікувати та спостерігати за станом пацієнтів з АГ у довготривалій перспективі. Однак у певних ситуаціях необхідна спеціалізована медична допомога.
Зокрема, направлення може бути необхідним, якщо є:
- Підозра на вторинну артеріальну гіпертензію.
- Резистентна АГ.
- Неможливість досягти контролю артеріального тиску попри проведене лікування.
- Потреба у поглибленій оцінці органів-мішеней, яку неможливо провести на первинному рівні.
- АГ 2-3 ступеня у пацієнта віком до 40 років.
- Ускладнення або значущі супутні захворювання.
Направлення до профільного спеціаліста не означає, що сімейний лікар не впорався, навпаки – це частина правильної маршрутизації пацієнта та комплексного ведення його стану.

Лікування артеріальної гіпертензії
Лікування артеріальної гіпертензії поєднує зміну способу життя та, за потреби, медикаментозну терапію. Важливою складовою є контроль факторів ризику.
До немедикаментозних заходів належать:
- Зниження маси тіла за наявності надлишкової ваги або ожиріння.
- Раціон харчування з перевагою овочів, фруктів, бобових, горіхів, цільнозернових продуктів, риби та птиці.
- Обмеження споживання жирного червоного м’яса, солодких напоїв, кондитерських виробів і продуктів із високим вмістом солі.
- Зменшення споживання натрію та, за рекомендацією лікаря, використання замінників кухонної солі.
- Регулярна фізична активність і аеробні навантаження.
- Відмова від куріння та обмеження вживання алкоголю.
- Зниження рівня стресу за допомогою дихальних вправ, медитації та інших методів релаксації.
За потреби лікар призначає антигіпертензивні препарати з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта та супутніх захворювань.
Пацієнту з артеріальною гіпертензією не потрібно самостійно складати список із десятків аналізів і проходити всі можливі обстеження. Починати варто з консультації сімейного лікаря.
Медик оцінює стан пацієнта комплексно, тому перелік необхідних обстежень може відрізнятися у різних пацієнтів. Комусь достатньо базової лабораторної оцінки, а комусь необхідні додаткові аналізи, інструментальні дослідження або консультація іншого спеціаліста.
Не кількість зданих аналізів визначає якість медичної допомоги. Важливо, щоб кожне дослідження мало клінічну мету, а отримані результати використовувалися для прийняття обґрунтованого рішення щодо лікування та профілактики ускладнень.
Питання та відопвіді
Чи може артеріальна гіпертензія протікати без симптомів?
Так, артеріальну гіпертензію часто називають «тихим вбивцею» через відсутність симптомів. Багато людей роками не знають про підвищений артеріальний тиск, але в цей час вже можуть пошкоджуватись серце, судини, нирки та головний мозок
Які ускладнення може спричинити тривале підвищення артеріального тиску?
Тривале неконтрольоване підвищення артеріального тиску призводить до поступового ушкодження кровоносних судин і певних органів: серця, головного мозку, нирок, очей.
Які лабораторні аналізи потрібно здати при артеріальній гіпертензії?
Лабораторне обстеження за артеріальної гіпертензії має на меті виявити фактори серцево-судинного ризику та виключити можливі причини вторинної АГ.
Для первинної оцінки артеріальної гіпертензії лікар може призначити глюкозу крові, ліпідний профіль загальний аналіз крові та сечі, креатинін та розрахунок ШКФ, інші обстеження лікар може порадити в залежності від додаткової зібраної інформації.



