Туберкульоз: симптоми, діагностика та лікування

Туберкульоз. Шляхи зараження, симптоми, лікування та профілактика

Туберкульоз залишається одним із найпоширеніших інфекційних захворювань у світі, хоча сьогодні його можна попереджати, діагностувати та лікувати. Особливість хвороби в тому, що її симптоми можуть бути слабко вираженими та розвиватися поступово, тому людина не завжди одразу звертається по медичну допомогу. Водночас своєчасна діагностика дає змогу розпочати лікування та зменшити ризик подальшого поширення інфекції. Важливо також розрізняти інфікування мікобактеріями туберкульозу та активне захворювання – це не одне й те саме. Розберемося, як передається туберкульоз, якими можуть бути його симптоми, як його діагностують і лікують та що допомагає знизити ризик захворювання.

Що таке туберкульоз?

Туберкульоз (ТБ) – це інфекційне захворювання, збудником якого є бактерія Mycobacterium tuberculosis. Найчастіше хвороба уражає легені, проте може розвиватися й в інших органах і тканинах, зокрема нирках, головному мозку та хребті. ^[1]“WHO «Tuberculosis»“

Збудник туберкульозу передається від людини до людини через повітря. Коли людина з легеневим туберкульозом кашляє, чхає, говорить або дихає, бактерії можуть потрапляти в повітря, а інша людина – вдихнути їх. Водночас саме інфікування Mycobacterium tuberculosis ще не означає, що людина захворіє на активний туберкульоз. Після інфікування імунна система у багатьох людей утримує бактерії під контролем. Такий стан називають латентною туберкульозною інфекцією: людина не має симптомів туберкульозу та не передає бактерії іншим. У частини інфікованих людей згодом може розвинутися активне захворювання.

Туберкульоз легень є найпоширенішою формою активного захворювання. Якщо уражені інші органи або тканини, йдеться про позалегеневий туберкульоз.

Коротка історія хвороби

Туберкульоз відомий людству з давніх часів. Раніше його часто називали «сухотами», оскільки одним із характерних проявів хвороби була значна втрата ваги. До появи ефективних протитуберкульозних препаратів можливості лікування були обмеженими: хворим рекомендували свіже повітря, повноцінне харчування та відпочинок, а в окремих випадках застосовували хірургічні методи. Ситуація почала змінюватися в середині 1940-х років із застосуванням стрептоміцину – першого ефективного антибіотика проти туберкульозу. Згодом поява інших протитуберкульозних препаратів дала змогу використовувати комбіновані схеми лікування.

Туберкульоз в Україні: статистика та тенденції

Туберкульоз залишається актуальною проблемою для системи охорони здоров’я України, хоча останні статистичні дані демонструють зниження зареєстрованої захворюваності. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у 2025 році було зареєстровано 15 564 випадки туберкульозу, включно з рецидивами, – на 14% менше, ніж у 2024 році. Тенденція збереглася й у 2026 році: за перше півріччя кількість зареєстрованих випадків активного туберкульозу зменшилася на 15,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Водночас щомісяця в Україні продовжують виявляти понад тисячу людей із туберкульозом. Наприклад, у травні 2026 року зареєстровано 1136 людей із ТБ, а в червні – 1538. У червні серед 1472 нових епізодів захворювання у 1371 людини виявили легеневу форму туберкульозу, у 101 – позалегеневу; 275 зареєстрованих пацієнтів мали лікарсько-стійку форму ТБ.

Такі дані показують, що, попри зниження зареєстрованої захворюваності, своєчасне виявлення туберкульозу залишається важливим. Особливе значення має розмежування латентної туберкульозної інфекції, за якої людина не має симптомів і не передає бактерії іншим, та активного туберкульозу, який потребує лікування.

Симптоми туберкульозу

Після інфікування Mycobacterium tuberculosis людина не обов’язково захворіє на туберкульоз. За латентної туберкульозної інфекції бактерії залишаються в організмі, але людина не має симптомів і не передає їх іншим. У більшості інфікованих активне захворювання не розвивається: за оцінками ВООЗ, протягом життя на туберкульоз хворіють приблизно 5-10% інфікованих людей. Ризик переходу латентної туберкульозної інфекції в активне захворювання вищий у людей з ослабленою імунною системою та за наявності певних інших факторів. ^[2]“CDC «Tuberculosis Risk Factors»“

Перші симптоми туберкульозу можуть бути неспецифічними та розвиватися поступово протягом кількох тижнів або навіть місяців. Серед ранніх ознак туберкульозу можуть бути слабкість, підвищена втомлюваність, зниження апетиту та маси тіла, підвищення температури й нічна пітливість. Через поступовий початок людина може певний час не надавати цим проявам значення. ^[3]“Центр громадського здоров’я МОЗ України «Про туберкульоз»“

Для туберкульозу легень характерним симптомом є кашель або покашлювання, що триває понад два тижні. Також можуть виникати:

виділення мокротиння;
біль у грудях;
слабкість і швидка втомлюваність;
зниження апетиту та маси тіла без очевидної причини;
підвищення температури;
нічна пітливість;
задишка;
за тяжких поширених форм – кровохаркання.

Наявність одного чи кількох таких симптомів ще не означає, що людина має туберкульоз, оскільки вони можуть виникати й при інших захворюваннях. Проте, якщо кашель триває понад два тижні або з’явилися інші ознаки, що викликають занепокоєння, варто звернутися до сімейного лікаря та пройти рекомендоване обстеження.

До якого лікаря звертатися за підозри на туберкульоз?

Якщо з’явилися ознаки туберкульозу або був тісний контакт із людиною, яка хворіє на активний туберкульоз, насамперед звернися до сімейного лікаря. Він оцінить симптоми та фактори ризику й визначить, які обстеження потрібні.

Для діагностики туберкульозу можуть призначити:

рентгенографію органів грудної клітки;
дослідження мокротиння та інші лабораторні методи для виявлення Mycobacterium tuberculosis;
за певних обставин – тести для виявлення туберкульозної інфекції, зокрема пробу Манту або аналіз крові IGRA. ^[4]“CDC «Testing for Tuberculosis»“

Важливо розуміти, що позитивна реакція Манту або результат IGRA свідчать про ймовірність інфікування Mycobacterium tuberculosis, але самі по собі не підтверджують активний туберкульоз. Для встановлення діагнозу лікар оцінює результати обстежень у комплексі.

За потреби сімейний лікар направить до фахівця, який займається діагностикою та лікуванням туберкульозу. Туберкульоз виліковний, але важливо своєчасно встановити діагноз і пройти призначений курс лікування.

Лікування туберкульозу

Туберкульоз лікують антибіотиками – спеціальними протитуберкульозними препаратами, які зазвичай застосовують у комбінації. Схему та тривалість лікування лікар підбирає залежно від форми захворювання, чутливості Mycobacterium tuberculosis до препаратів, віку, стану здоров’я та інших індивідуальних факторів. ^[5]“Центр громадського здоров’я МОЗ України «Керівні документи з туберкульозу»“

Для лікарсько-чутливого туберкульозу (коли збудник реагує на основні протитуберкульозні препарати) існують різні схеми лікування. Стандартний курс може тривати близько шести місяців, а для деяких пацієнтів можуть застосовувати коротші чотиримісячні режими. Для лікування лікарсько-стійкого туберкульозу (коли бактерії стійкі до одного або кількох препаратів і вони не діють належним чином) використовують інші комбінації препаратів і схеми, які також підбирають індивідуально. ^[6]“WHO «WHO consolidated guidelines on tuberculosis: module 4: treatment and care»“

Дуже важливо приймати препарати відповідно до призначеної схеми та не припиняти лікування самостійно, навіть якщо самопочуття покращилося. Порушення режиму лікування може знизити його ефективність та сприяти розвитку лікарської стійкості.
Без належного лікування туберкульоз може прогресувати, спричиняти ураження легень або інших органів та становити загрозу для життя. Водночас за правильно підібраного лікування більшість людей із туберкульозом можуть одужати. ^[7]“American Lung Association «Treating and Managing Tuberculosis»“

Профілактика туберкульозу

Одним із головних методів профілактики туберкульозу в дітей є вакцинація БЦЖ. Вакцину використовують уже понад сто років – уперше її застосували у 1921 році. БЦЖ – це жива вакцина, виготовлена з ослабленого штаму Mycobacterium bovis. Ця бактерія споріднена зі збудником туберкульозу Mycobacterium tuberculosis, але штам, який використовують для виготовлення вакцини, ослаблений і призначений для формування імунної відповіді проти туберкульозу.

Особливо важливим є щеплення БЦЖ для дітей, оскільки воно суттєво знижує ризик розвитку тяжких форм туберкульозу. За даними, узагальненими ВООЗ, ефективність БЦЖ проти міліарного туберкульозу та туберкульозного менінгіту становить близько 85%, а за вакцинації в період новонародженості – близько 90%. Саме ці форми туберкульозу є особливо небезпечними для маленьких дітей. ^[8]“WHO «Table 1 BCG efficacy and effectiveness“

БЦЖ може забезпечувати певний захист і від самого інфікування Mycobacterium tuberculosis. Метааналіз досліджень серед дітей, які контактували з людьми, хворими на легеневий туберкульоз, показав приблизно 19% зниження ризику інфікування серед вакцинованих порівняно з невакцинованими. Водночас рівень такого захисту може відрізнятися залежно від умов і популяції, тому основною перевагою БЦЖ залишається її здатність захищати дітей від тяжких форм захворювання. ^[9]“NIH «Effect of BCG vaccination against Mycobacterium tuberculosis infection in children: systematic review and meta-analysis»“

Проба Манту – діагностичний тест на туберкульоз

Проба Манту – це туберкулінова шкірна проба (TST), яку використовують для виявлення туберкульозної інфекції. Під час тесту невелику кількість туберкуліну вводять внутрішньошкірно в ділянці передпліччя. Якщо імунна система раніше контактувала з відповідними антигенами мікобактерій, у місці введення може виникнути реакція. ^[10]“WHO «3.3.4.1. Tuberculin skin testing»“

Важливо розуміти: проба Манту не виявляє самі бактерії та не є аналізом на антитіла. Вона оцінює реакцію клітинної імунної системи на введений туберкулін. Позитивний результат може свідчити про туберкульозну інфекцію, але сам по собі не означає, що людина має активний туберкульоз. Негативний результат також не завжди дає змогу повністю виключити інфекцію або захворювання.

Пробу Манту можуть використовувати, зокрема, під час обстеження людей, які мали контакт із хворим на туберкульоз, та для визначення потреби в профілактичному лікуванні в певних групах. Якщо результат тесту потребує уточнення, лікар оцінює його разом з іншими даними та за необхідності призначає додаткові обстеження.

Що варто знати батькам про пробу Манту?

Манту – не щеплення. Тест не захищає від туберкульозу, а допомагає виявити імунну відповідь, пов’язану з туберкульозною інфекцією. Для профілактики тяжких форм туберкульозу в дітей застосовують вакцинацію БЦЖ.
Результат оцінюють через 48-72 години. Медичний працівник оцінює не просто почервоніння, а насамперед розмір ущільнення – індурації – у місці введення туберкуліну.
Не намагайся самостійно трактувати результат. Значення реакції залежить не лише від розміру ущільнення, а й від клінічної ситуації та стану здоров’я дитини. Можливі як хибнопозитивні, так і хибнонегативні результати.
Щеплення БЦЖ може впливати на реакцію Манту. Туберкулін містить антигени, частина яких є спільною для M. tuberculosis і вакцинного штаму БЦЖ, тому після вакцинації можлива реакція на TST. Саме тому результат оцінює медичний працівник з урахуванням усіх обставин.
Позитивна проба Манту – не діагноз «туберкульоз». Вона свідчить про імунну реакцію на туберкулін і може бути підставою для подальшого обстеження. Для діагностики активного туберкульозу використовують інші методи.

А чи можна мочити пробу Манту? Так, місце введення туберкуліну можна мочити водою – це не впливає на результат проби. Водночас до моменту оцінювання реакції не варто терти або розчісувати шкіру в цьому місці, заклеювати її пластиром чи наносити креми, мазі та інші засоби, які можуть подразнювати шкіру. Після контакту з водою достатньо обережно промокнути ділянку рушником, не розтираючи її. ^[11]“Черкаський обласний ЦКПХ «Можна мочити манту: не можна протягом 2-3 днів терти та дряпати місце ін’єкції»“

Квантифероновий тест: аналіз крові на туберкульозну інфекцію

Квантифероновий тест (QuantiFERON-TB) – це аналіз крові з групи IGRA-тестів (тестів вивільнення гамма-інтерферону), який використовують для виявлення туберкульозної інфекції. Він визначає імунну відповідь Т-лімфоцитів на специфічні антигени Mycobacterium tuberculosis: після контакту з ними імунні клітини виділяють гамма-інтерферон (IFN-γ), рівень якого вимірюють у лабораторії. ^[12]“CDC «Testing for Tuberculosis: Blood Test»“

Порівняно з пробою Манту квантифероновий тест має кілька практичних переваг:

для дослідження потрібен забір крові, тому не потрібно повторно приходити через 48-72 години для оцінювання реакції на шкірі;
на результат не впливає попередня вакцинація БЦЖ, тому IGRA-тести особливо корисні для вакцинованих людей;
результат оцінюють у лабораторії, а не за розміром реакції на шкірі.

Позитивний результат квантиферонового тесту свідчить про туберкульозну інфекцію, але не дає змоги визначити, чи має людина латентну інфекцію, чи активний туберкульоз. Для цього потрібне подальше обстеження. Так само негативний результат не може повністю виключити туберкульоз, особливо за наявності характерних симптомів або нещодавнього контакту з хворим.

Туберкульоз – інфекційне захворювання, яке може тривалий час розвиватися з малопомітними симптомами, але сьогодні його можна своєчасно виявляти та ефективно лікувати. Важливу роль у боротьбі з хворобою відіграють вакцинація БЦЖ, рання діагностика, обстеження людей після тісного контакту з хворим та повне проходження призначеного курсу лікування. Якщо кашель триває понад два тижні, з’явилися тривала слабкість, нічна пітливість, безпричинна втрата ваги чи інші підозрілі симптоми, варто звернутися до сімейного лікаря. А проба Манту та IGRA-тести допомагають виявити туберкульозну інфекцію, проте їхній позитивний результат сам по собі ще не означає наявності активного туберкульозу.

Питання та відповіді

Чи відновлюються легені після туберкульозу?

Після успішного лікування туберкульозу стан легень може значно покращитися. Однак ступінь відновлення залежить від того, наскільки сильно була пошкоджена легенева тканина. У частини людей після перенесеного туберкульозу можуть залишатися рубцеві та інші структурні зміни, що іноді спричиняють задишку, кашель або зниження функції легень. Такий стан може належати до посттуберкульозного захворювання легень.

Який кашель при туберкульозі?

При туберкульозі легень кашель зазвичай тривалий – в Україні приводом для обстеження вважають кашель або покашлювання понад два тижні. Він може бути сухим або супроводжуватися виділенням мокротиння. При тяжчому перебігу можливе кровохаркання. Водночас лише за характером кашлю встановити туберкульоз неможливо – для цього потрібне обстеження.

Чи передається туберкульоз через поцілунок?

Туберкульоз передається насамперед через повітря, коли людина із заразною формою туберкульозу легень або дихальних шляхів виділяє бактерії під час кашлю, розмови, співу чи дихання. Він не передається через слину як таку, тому поцілунок не є окремим шляхом передачі. Проте тривалий близький контакт із людиною, яка виділяє збудник у повітря, підвищує ризик зараження саме через спільне повітря.

Як перевіритися на туберкульоз?

Якщо є симптоми туберкульозу або був тісний контакт із хворим, звернися до сімейного лікаря. Залежно від ситуації лікар може призначити рентгенографію органів грудної клітки, дослідження мокротиння, молекулярно-генетичні та інші лабораторні дослідження. Для виявлення туберкульозної інфекції можуть використовувати пробу Манту або IGRA-тест. Жоден із цих тестів самостійно не встановлює діагноз активного туберкульозу.

Чим небезпечна закрита форма туберкульозу?

Поняття «закрита форма туберкульозу» часто використовують у побуті, але воно може означати різні стани. Якщо йдеться про латентну туберкульозну інфекцію, людина не має симптомів і не передає бактерії іншим, однак у частини інфікованих надалі може розвинутися активний туберкульоз. Якщо ж у людини діагностовано активний ТБ, питання її заразності оцінює лікар за локалізацією захворювання та результатами обстежень.

Чи передається закрита форма туберкульозу?

Якщо під «закритою формою» мають на увазі латентну туберкульозну інфекцію, то ні: людина не має симптомів активного захворювання і не передає Mycobacterium tuberculosis іншим. Саме тому важливо не плутати інфікування з активним туберкульозом.

Чи передається туберкульоз через кров?

У звичайних побутових умовах туберкульоз не передається через кров. Основний шлях передачі Mycobacterium tuberculosis – через повітря від людини із заразним туберкульозом легень або дихальних шляхів. Тому спільне користування предметами, рукостискання чи контакт зі шкірою не є типовими шляхами зараження.

Чи видно туберкульоз на рентгені?

Рентгенографія грудної клітки може виявити зміни в легенях, які можуть відповідати туберкульозу, але лише за рентгенівським знімком остаточний діагноз не встановлюють. Схожі зміни можуть виникати й при інших захворюваннях, тому для підтвердження активного туберкульозу лікар використовує додаткові лабораторні та мікробіологічні дослідження.