Будь здорова!

Хвороба Лайма: симптоми, наслідки, діагностика та лікування

Хвороба Лайма. Симптоми, наслідки, діагностика та лікування

Якщо хтось з нас сьогодні вирішить провести соціальне опитування серед людей на тему Хвороби Лайма, то половина з опитуваних вже зможе відповісти про можливі наслідки для здоров’я після укусу кліща.

Хтось прочитав про це в соціальних мережах лікаря, якому довіряє. Хтось подивився ролик на YouTube або побачив рекламний банер засобів від кліщів дорогою додому. В темі також будуть ті, хто виявив кліща у себе на тілі і вирішив дізнатись у чата GPT як його позбутись.

Мабуть ти здивуєшся, проте, ще декілька років тому інформації на цю тему було обмаль.

Хвороба Лайма: чому про неї варто дізнатися?

Більшість людей асоціюють хворобу Лайма з характерною червоною плямою на шкірі. Але сучасні клінічні дані свідчать, що у значної частки пацієнтів (до 30%) еритема взагалі не виникає [1]CDC «Signs and Symptoms of Untreated Lyme Diseasea», і тоді хвороба маскується під грип або інші розлади [2]CDC «Lyme Disease Surveillance and Data». Саме тому діагностика стає складною, а ризик пропустити інфекцію високим.

Цю проблему підтверджують і висновки CDC (Центрів контролю та профілактики захворювань США): щороку офіційно реєструється близько 89 тисяч випадків хвороби Лайма, але реальна кількість пацієнтів, у яких може бути визначена хвороба Лайма, сягає приблизно 476 тисяч [3]Центр громадського здоров’я «Інфекційна захворюваність населення України». Це означає, що значна частина випадків залишається поза статистикою, а отже – недооціненою.

Підвищувати рівень поінформованості населення – важлива місія, до якої ми також хочемо долучитись.

Що таке хвороба Лайма (Бореліоз)?

  1. Хвороба Лайма – це інфекційне захворювання, що передається людині через укус іксодового кліща, інфікованого бактеріями роду Borrelia. Ці спіралеподібні мікроорганізми, відомі як спірохети, належать до комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato.
  2. Не кожен іксодовий кліщ є переносником цих бактерій, проте якщо тебе вкусили – варто бути на сторожі.
  3. Іксодові кліщі виглядають так: https://animalfact.com/tick-ixodida.
  4. Кліщі зазвичай мешкають у вологих і затінених місцях – серед високої трави, чагарників, у лісосмугах, парках та лісах.
    Інфіковані бореліями кліщі зустрічаються по всій України. Найбільше випадків хвороби Лайма щороку реєструють у районах Полісся (Київська, Чернігівська, Черкаська, Сумська та Вінницька області), на Галичині (Львівська, Тернопільська обл.) і в Карпатах, де природні умови особливо сприятливі для поширення кліщів.
  5. В теплі сезони в міських парках проводять акарицидну обробку для попередження розмноження кліщів, проте ризик підчепити кліща під час прогулянки парком залишається.

Які прояви Хвороби Лайма та коли на них чекати?

Симптоми після укусу кліща зазвичай проявляються через 3-30 днів (у середньому через 7-14 днів).

Як починається хвороба Лайма: ранні симптоми

Раннім специфічним симптомом Хвороби Лайма є мігруюча кільцевидна еритема – червона пляма, що має просвітлення в центрі і збільшується в розмірах (схожа на приціл), однак в деяких випадках висип може мати однорідний червоний колір. Зазвичай не болить і не свербить. Шкіра в місці висипу не гаряча; зникає за декілька тижнів після появи. Мігруюча еритема післся укусу кліща виглядає так: https://www.nice.org.uk/guidance/ng95/resources/lyme-disease-rash.

Важливо!

В 20% випадків, кільцевидна еритема може не з’явитись. Еритема може виглядати нетипово і потребувати додаткової діагностики.

Інші ранні прояви легко сплутати з вірусною інфекцією, тому уважно постався таких симптомів:

  • підвищена температура тіла;
  • загальне нездужання;
  • втома;
  • біль або скутість у шиї;
  • мігруючий біль у суглобах або м’язах;
  • порушення пам’яті та труднощі з концентрацією уваги;
  • головний біль;
  • збільшення лімфатичних вузлів;
  • відчуття поколювання шкіри.

Пізні симптоми

Пізні симптоми можуть повільно з’являтись протягом декількох місяців-років з моменту укусу кліща і включають в себе:

  • артрит (частіше колінних суглобів);
  • кардіологічні захворювання, такі як блокада серця або перикардит;
  • офтальмологічні захворювання – запалення судинної оболонки або рогівки ока;
  • дерматологічні захворювання, такі як хронічний атрофічний акродерматит або лімфоцитом;
  • нейробореліоз (порушення пам’яті та концентрації; оніміння, слабкість, порушення чутливості і координації; менінгіт, енцефаломієліт).

Що робити, якщо кліщ був виявлений?

Якщо кліщ присмоктався, його потрібно видалити якомога швидше. Найкраще звернутися по медичну допомогу. Якщо це неможливо – скористайся рекомендаціями нижче:

  1. Не крапай на нього олію, спирт чи крем! Це може ускладнити видалення.
  2. Використовуй пінцет з тонкими кінчиками або інструмент для видалення кліщів (можеш придбати в аптеці або в зоомагазині).
  3. Захопи кліща якомога ближче до шкіри.
  4. Тягни вгору повільно, оскільки ротові органи, залишені в шкірі, можуть спричинити місцеву інфекцію.
  5. Промий місце укусу антисептиком.
  6. Утилізуй живого кліща помістивши в герметичний пакет/контейнер або змий в унітаз.

Важливо пам’ятати, що не кожен укус кліща призводить до розвитку хвороби Лайма, оскільки не всі кліщі є інфікованими. Проте слід бути пильним, і не проґавити момент, коли здавати аналіз на бореліоз.

За бажанням ти можеш перевірити чи інфікований кліщ, якщо віднесеш його в лабораторію, проте не нервуй, якщо він виявиться інфікованим, адже це ще не означає, що він встиг тебе заразити. Ризик передачі збудника підвищується у випадку, якщо:

  • це іксодовий кліщ;
  • ти у високоендемічному регіоні;
  • кліщ ймовірно був прикріплений ≥ 24 годин.

Для перевірки кліща дотримуйся наступних правил:

  1. Помісти кліща на зволожену серветку в стерильну ємність для біоматеріалу (транспортний контейнер), що щільно закривається.
  2. За можливості передай в лабораторію в день зняття кліща з тіла.
  3. Якщо така можливість відсутня, зберігай транспортний контейнер з кліщем за температури 2°-8°C 48 годин.
  4. Зафіксуй дату та час видалення кліща, вкажи цю інформацію під час замовлення тесту.

Аналізи на хворобу Лайма: як дізнатися про інфекцію?

У разі виявлення будь-яких з перелічених вище симптомів – звернись до лікаря. Якщо був укус кліща й є сумніви, чи відбулося зараження, можна здати кров на спеціальні аналізи. Спочатку проводять скринінг-тест, який показує, чи є антитіла до борелій. Якщо результат позитивний або сумнівний, його обов’язково перевіряють підтверджувальним методом (Western blot).

В сучасних лабораторіях є комплексні пакети, що поєднують необхідні в цьому випадку дослідження антитіл разом із загальним аналізом крові.

Такий підхід дає змогу лікарю побачити повну картину: чи організм уже реагує на інфекцію, чи є зміни в крові, і чи не було пропущено початок захворювання.

Важливо!

Перший етап діагностики варто проводити через 3-4 тижні після вірогідного укусу кліща, адже твоїй імунній системі потрібен час, щоб виробити антитіла у відповідь на дію збудника.

Однак, якщо симптоми з’явилися раніше, до лікаря варто звернутися негайно!

Другий етап діагностики виконується у тому разі, якщо результат першого скринінгу виявився позитивним або сумнівним.

Блот-аналіз (Western Blot) на бореліоз – це спеціальне дослідження, яке підтверджує результат первинного тесту. Якщо скринінг показав можливу інфекцію, блот допомагає побачити антитіла саме до унікальних білків борелій. Завдяки цьому лікар може відрізнити справжнє зараження від хибнопозитивного результату та зрозуміти, чи інфекція свіжа, чи вже перенесена. Це означає точний діагноз і правильне лікування без зайвих сумнівів.

Не втрачайте час: рання діагностика хвороби Лайма

Після укусу кліща перші 2-3 тижні – це «сіра зона» для класичної серологічної діагностики: антитіла IgM та IgG до Borrelia burgdorferi sensu lato ще не завжди визначаються, і стандартні аналізи можуть показувати негативний результат, навіть якщо інфекція вже розвивається. У цей період лікарю складно приймати рішення, адже клініка може бути нечіткою, а чекати й спостерігати –небезпечно.

Стадії бореліозу

Саме тут на допомогу приходить квантифероновий тест на борелії. Він шукає антитіла IgM та IgG і реєструє рівень гама-інтерферону (клітинну імунну відповідь) до Borrelia burgdorferi sensu lato. Т-клітинна реакція виникає раніше за антитіла , тому тест може бути інформативним уже з 7-10 дня після зараження. Важливо вчасно діагностувати цю хворобу, аби уникнути переходу в стадію хронічного бореліозу.

У випадку, якщо у вас є симптоми, характерні для хвороби Лайма, та позитивні лабораторні результати, лікар призначить необхідну терапію для усунення збудника інфекції.

Як лікувати хворобу Лайма

Пам’ятай, вчасна діагностика та початок терапії дозволяють попередити ризики розвитку тяжких проявів захворювання.

Як лікувати хворобу Лайма

На сьогодні ліцензованої вакцини проти ХЛ не існує, проте є медикаментозна профілактика Хвороби Лайма, яка залежить насамперед від оцінки ризику інфікування.

Важливо! Медикаментозна профілактика Хвороби Лайма є ефективною тільки у тому випадку, якщо з моменту укусу пройшло не більше 72 годин.

Історії відомих людей з хворобою Лайма

Наприклад, Емілі Бромберг – художниця-керамістка з Сіетла, штат Вашингтон. Більшу частину свого життя вона боролася з незрозумілим хронічним болем. В 2021 році стан здоров’я Емілі різко погіршився, що змусило її припинити роботу. Знадобилося ще два роки, перш ніж художниці діагностували хворобу Лайма, що дозволило розпочати лікування. Нещодавно вона завершила роботу під назвою «Для вашої зручності». Це мистецька інсталяція, яка поєднує картини та керамічні вази у роздумах про її багаторічну боротьбу з Хворобою Лайма. Наприклад, історія Емілі Бромберг – художниці-керамістки з Сіетла, посилання на яку, ви можете знайти нижче. Не менш вражаючою є історія Дена Фленагана – професійного скрипаля і композитора із Північної Каліфорнії. Він створює музику для скрипок соло та невеликих ансамблів. Ден здобував своє місце в музичному світі, незважаючи на сильний біль у м’язах і суглобах, які переслідували його з 12 років. Тільки п’ять років тому, у віці 37 років, йому нарешті діагностували Хворобу Лайма.

YouTube

Серед різного контенту на YouTube, можна натрапити на міні-серіал «Дівчина в барі» – створений продюсеркою, акторкою та письменницею Трейсі Маллхолланд з Південної Каліфорнії. Робота складається з 5 коротких епізодів, в яких йдеться про молоду жінку, яка намагається повернутися до звичного ритму життя після того, як хвороба Лайма втрутилась на п’ять років її життя.

«Я хотіла використати свою історію для створення серіалу, який підвищує обізнаність про хворобу Лайма та дає голос мільйонам людей, які страждають на Лайма та інші невидимі захворювання, які рідко можна побачити на екрані»,– сказала Трейсі Маллхолланд.

Насправді ж, Хвороба Лайма не була рідкістю. Багато людей страждали на артрити, причиною яких була маленька бактерія, про яку мало хто знав.

Про бореліоз на телебаченні

16 листопада 2004 року на телеканалі FOX в США відбулась прем’єра першого сезону серіалу «Доктор Хаус», в якому лікар-детектив» Грегорі Хаус розплутував справжні медичні загадки, беручись за найзагадковіші та найрідкісніші випадки. В одній із серій такою загадкою був пацієнт із Хворобою Лайма.

Сьогодні суспільство й медична спільнота значно краще усвідомлюють ризики хвороби Лайма, а отже – вміють вберегтися від кліщів та вчасно звернутися по допомогу.

Кожен своєчасний лабораторний висновок – це не лише дані, а реальний захист життя.

Як запобігти укусу кліща?

  • Уникай прогулянок у зарослих високою травою місцях.
  • Носи закритий одяг під час прогулянок на природі.
  • Використовуй засоби для захисту від комах, проте будь уважними під час вибору засобу, адже вони поділяються на три класи – відлякувачі кровососів (репеленти), ті що знищують кровососів (акарициди) і комплексні засоби (репелент плюс акарицид), що одночасно поєднують в собі обидві властивості.

Щоб захистити себе, обирай саме репелент, бо цей клас захисних засобів дозволено для нанесення на шкіру. Принцип дії репелентів поділяється на ольфакторний, тобто той, що впливає на нервові відростки нюхового органу паразита, і твій запах для нього перестає бути привабливим; і контактний, що відбиває бажання вкусити.

Другий клас – акарициди, використовуй виключно для обробки тканини (одяг, намети). Механізм впливу на паразита – контактно-кишковий. Отрута, що потрапляє на лапки і покриви кліща, блокує нервові імпульси, викликаючи в перші хвилини контакту стійкий параліч і подальшу загибель через кілька годин.

Засоби, що поєднують в собі обидві властивості – відлякування та знищення, розраховані для нанесення виключно на тканину, шкіра виключається.

Регулярно перевіряй свій одяг і тіло на наявність кліщів під час перебування на природі і повторно після повернення додому. Перевіряй також своїх дітей та домашніх тварин.

Питання та відповіді

Коли вважається позитивним тест на лайм-бореліоз?

Тест вважається позитивним, коли виявлено специфічні антитіла (IgM або IgG) до борелій у підтверджуючому дослідженні – блот-аналізі. Саме тому діагностика зазвичай проводиться у два етапи: спочатку скринінговий тест, а у випадку позитивного або сумнівного результату – підтверджуючий (IgM або IgG, блот-аналіз).

Чи передається хвороба лайма від людини до людини?

Ні, хвороба Лайма не передається від людини до людини, через повітря, їжу чи побутовим шляхом. Єдиний спосіб зараження — укус інфікованого іксодового кліща, який є переносником бактерій.

Чи виліковний бореліоз?

Так, у більшості випадків бореліоз повністю виліковний за своєчасного призначення курсу антибіотиків. Чим раніше розпочато лікування, тим вища ймовірність повного одужання без ускладнень.

Через скільки часу проявляється хвороба лайма?

Перші симптоми зазвичай з’являються через 3–30 днів (частіше через 7–14 днів) після укусу кліща. Характерним раннім проявом є мігруюча еритема — червона пляма, що розростається навколо місця укусу, проте вона виникає не у всіх пацієнтів. Відсутність типового висипу не виключає захворювання, тому важливо звертати увагу й на інші симптоми: лихоманку, втому, біль у м’язах та суглобах.

Який лікар лікує бореліоз?

На початкових стадіях бореліоз лікує сімейний лікар, терапевт або інфекціоніст. За наявності ускладнень можуть залучатися невролог (у випадку ураження нервової системи), ревматолог (за артритів) або кардіолог (за уражень серця).

Чи завжди укус кліща призводить до хвороби Лайма?

Ні, не кожен укус кліща є небезпечним. Зараження відбувається лише якщо кліщ інфікований бореліями і перебував на тілі достатньо довго (зазвичай понад 24 години). Тому своєчасне видалення кліща значно знижує ризик захворювання.

Чи можна захворіти на хворобу Лайма повторно?

Так, перенесене захворювання не формує стійкого довічного імунітету. Людина може заразитися бореліозом повторно у випадку нового укусу інфікованого кліща, тому важливо продовжувати дотримуватися заходів профілактики.

Чи існує вакцина від хвороби Лайма?

На сьогодні ефективної та зареєстрованої вакцини проти хвороби Лайма для людей немає. Єдиний надійний спосіб захисту – профілактика укусів кліщів: відповідний одяг, репеленти та огляд тіла після перебування на природі.

Чи передається хвороба Лайма через домашніх тварин?

Безпосередньо від собаки чи кота – ні, проте домашні улюбленці можуть принести кліщів у дім на шерсті. Тому після прогулянок тварин варто оглядати, а в сезон активності кліщів обробляти спеціальними засобами.

Коли після укусу кліща варто здавати аналізи?

Одразу після укусу аналізи неінформативні, оскільки антитіла ще не виробилися. Дослідження IgM та IgG доцільно проводити не раніше ніж через 3–4 тижні після укусу або за появи перших симптомів (еритема, лихоманка, біль у суглобах).

Чи можна обстежитися раніше ніж через 3-4 тижні після укусу кліща?

Якщо еритема атипова, відсутня, або є лише загальні симптоми (лихоманка, втома, біль у м’язах), то серологічні тести (IgM/IgG) раніше 3-4 тижнів після укусу дійсно неінформативні через так зване «серонегативне вікно» , коли організм ще не встиг виробити антитіла у виявній кількості. У таких випадках може бути корисним дослідження – квантифероновий тест на бореліоз. Він може бути інформативним на більш ранніх етапах інфекції та допомагає відрізнити активний процес від раніше перенесеної інфекції.

З повними історіями Емілі Бромберг, Трейсі Маллхолланд та Дена Фленагана можна ознайомитись за посиланнями.

Історія Емілі Бромберг – художниці-керамістки з Сіетла.
Історія Дена Фленагана.
Міні-серіал «Дівчина в барі».

Більше історій людей, що постраждали від Хвороби Лайма тут.