У спеку серцево-судинна система працює з підвищеним навантаженням: серце починає битися швидше, а ризик порушення серцевого ритму зростає. У деяких випадках це може призводити до серйозних проблем зі здоров’ям.
Через активне потовиділення організм втрачає рідину, що може підвищувати в’язкість крові та погіршувати її насичення киснем. Густіша кров створює додаткове навантаження на серце й судини та підвищує ризик утворення тромбів. Водночас серце змушене працювати інтенсивніше, щоб підтримувати нормальне постачання кисню до тканин і компенсувати можливу гіпоксію.
Саме тому під час сильної спеки, особливо коли температура повітря перевищує +35 °С, важливо уважно ставитися до самопочуття, дотримуватися питного режиму та уникати надмірних фізичних навантажень.
Гіпертонія: симптоми та ризик інфаркту міокарда та ішемічного інсульту
Неконтрольоване перебування під променями розпеченого літнього сонця або в задушливому приміщенні може стати причиною порушення кровообігу та обернутися серйозними проблемами для серцево-судинної системи: гіпертонією, інфарктом міокарда та ішемічними інсультами.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 1,28 млрд дорослих людей віком 30-79 років у всьому світі мають гіпертонію. Приблизно 46% дорослих із гіпертонією не знають про свій стан. [1]“WHO «Hypertension»“
Гіпертонія (високий кров’яний тиск) – це стан, при якому тиск у кровоносних судинах є занадто високим (140/90 мм рт. ст. або вище). Саме тому важливо знати основні симптоми гіпертонії та регулярно контролювати артеріальний тиск. Людина з підвищеним тиском може тривалий час не відчувати жодних проявів захворювання, і єдиний спосіб вчасно виявити проблему – вимірювання артеріального тиску.
Люди з високим кров’яним тиском (зазвичай 180/120 мм рт. ст. або вище) можуть раптово відчути такі симптоми:
- сильний головний біль;
- біль у грудях;
- запаморочення;
- утруднене дихання;
- нудоту;
- блювання;
- затуманення зору або інші зміни зору;
- сплутаність свідомості;
- шум у вухах;
- носову кровотечу;
- порушення серцевого ритму.
Гіпертонію потрібно лікувати, щоб знизити ризик розвитку інших захворювань, зокрема хвороб серця, ураження нирок, інфаркту міокарда та ішемічних інсультів.
Інсульт найчастіше стає наслідком гіпертонічної хвороби. Механізм його розвитку полягає в різкому підвищенні артеріального тиску, що створює надмірне навантаження на кровоносні судини. Це призводить до їхнього ураження та порушення стабільного кровопостачання головного мозку, наслідком чого стає пошкодження його життєво важливих тканин. [2]“Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України. «Інсульт: фактори ризику, які можна змінити»“
Ознаки та перша допомога при інсульті
Інсульт – це гостре порушення кровообігу головного мозку, яке потребує невідкладної медичної допомоги. Саме тому важливо знати, що таке інсульт, як розпізнати його перші симптоми та якою має бути перша допомога при інсульті.
Якщо у людини раптово з’явилося запаморочення, оніміли кінцівки з одного боку, порушилося мовлення або перекосило обличчя, це може свідчити про розвиток інсульту. У такій ситуації необхідно негайно покласти постраждалого в горизонтальне положення з трохи піднятою головою та плечима і якомога швидше викликати бригаду екстреної медичної допомоги.
Що таке інфаркт міокарда та як діяти при серцевому нападі
Гострий інфаркт міокарда, також відомий як серцевий напад, – це небезпечний стан, при якому кровопостачання серцевого м’яза раптово припиняється, що призводить до пошкодження тканин серця. Щоб краще розуміти, що таке інфаркт міокарда, важливо знати: найчастіше він виникає через закупорку однієї або кількох коронарних артерій. Це може статися внаслідок накопичення атеросклеротичних бляшок, які складаються переважно з жиру, холестерину та продуктів життєдіяльності клітин, або через раптове утворення тромбу на ділянці звуження судини.
Під час інфаркту артеріальний тиск може змінюватися по-різному: у частини людей він різко підвищується (до 150-180/90-110 мм рт. ст.) через стрес і біль, а в інших – навпаки, знижується (нижче 90/60 мм рт. ст.) через порушення роботи серця (кардіогенний шок). Саме тому відповідь на питання, який тиск при інфаркті, не завжди однозначна й залежить від тяжкості стану та індивідуальної реакції організму.
При підозрі на інфаркт міокарда необхідно негайно викликати швидку допомогу, заспокоїтилку людину, забезпечити доступ свіжого повітря та контролювати її стан до прибуття медиків. За наявності та за відсутності протипоказань лікарі можуть рекомендувати прийом нітрогліцерину або аспірину.
Що таке ішемічний інсульт і який може бути тиск?
Ішемічний інсульт виникає тоді, коли кровопостачання певної ділянки головного мозку блокується через звуження або закупорку судини тромбом (часто стається вночі/вранці). Саме ішемічні інсульти є найпоширенішим типом інсульту (близько 80-87 % випадків) та часто розвиваються на фоні гіпертонії, атеросклерозу та інших серцево-судинних захворювань.
Під час ішемічного інсульту артеріальний тиск у багатьох людей різко підвищується, оскільки організм намагається підтримати кровопостачання мозку. Однак показники можуть бути різними – залежно від тяжкості стану, віку та супутніх захворювань. Якщо систолічний («верхній») тиск не перевищує 220/120 мм рт. ст., лікарі часто уникають його різкого зниження в перші 24-48 годин, оскільки це може погіршити кровопостачання ушкоджених ділянок мозку та збільшити зону ішемії. [3]“NIH «Blood Pressure Management in Acute Ischemic Stroke»“
Основна небезпека ішемічного інсульту полягає в тому, що клітини мозку починають швидко пошкоджуватися через нестачу кисню. Саме тому при появі слабкості в кінцівках, асиметрії обличчя, порушення мовлення або координації необхідно негайно звернутися по медичну допомогу.
Захворювання серцево-судинної системи влітку: фактори ризику
У літній період серцево-судинна система працює з підвищеним навантаженням через спеку, втрату рідини, перепади атмосферного тиску та зміну клімату. Додатковим фактором ризику можуть стати тривалі переїзди, перельоти та різка зміна кліматичних умов. Під час авіаперельотів організм змушений адаптуватися до коливань атмосферного тиску та навантаження на судини, через що у частини людей можуть виникати головний біль, слабкість, підвищення артеріального тиску або порушення серцевого ритму.
Особливо уважними до свого самопочуття влітку варто бути людям, які:
- мають гіпертонію або інші хронічні захворювання серцево-судинної системи;
- погано переносять спеку або перепади атмосферного тиску;
- страждають на метеозалежність;
- мають порушення серцевого ритму;
- перенесли інфаркт міокарда або інсульт;
- планують тривалі подорожі чи авіаперельоти.
Для людей із підвищеним ризиком загострення серцево-судинних захворювань у літній період важливо:
- контролювати артеріальний тиск;
- уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями;
- дотримуватися питного режиму та не допускати зневоднення;
- не переїдати, особливо у спеку;
- обмежити надмірні фізичні навантаження;
- мати при собі препарати, призначені лікарем;
- обережно ставитися до різкого охолодження організму, зокрема до занурення у холодну воду, яке може спровокувати спазм судин.
Любителям пляжного відпочинку також важливо пам’ятати про базові правила безпеки: достатня кількість води, відпочинок у тіні та уникнення перегрівання допомагають знизити ризик небезпечних ускладнень для серця й судин.
Сонце та спека як збудники серцево-судинних захворювань
У період сильної спеки важливо уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями, особливо в години пікової сонячної активності – приблизно з 12:00 до 16:00. Якщо повністю уникнути перебування на сонці неможливо, варто обов’язково використовувати головний убір та намагатися перебувати в тіні. Саме тому в країнах зі спекотним кліматом існує традиція сієсти – денного відпочинку в найгарячіший час доби, коли зменшується фізична активність і навіть тимчасово припиняють роботу магазини чи транспорт.
Висока температура повітря створює додаткове навантаження на серце та судини, а мешканці великих міст особливо гостро відчувають вплив спеки через перегріте повітря, задуху та нестачу кисню. Саме влітку медики фіксують збільшення кількості звернень, пов’язаних із серцевими та судинними проблемами.
У спекотні дні бажано мінімізувати перебування в громадському транспорті, де часто створюється задушлива атмосфера та погіршується циркуляція повітря. За можливості варто більше часу проводити в тіні, біля водойм або на природі, де організм легше переносить високі температури.
Що небезпечно для серця та судин влітку
У літній період існують додаткові фактори ризику, які можуть негативно впливати на серце та судини. Спека, недосипання, зневоднення, стимулювальні напої та алкоголь створюють додаткове навантаження на серцево-судинну систему, тому в цей час особливо важливо уважно ставитися до способу життя та самопочуття.
Особливу увагу влітку варто звернути на такі фактори:
- Недосипання та перевтома. Влітку дні довші, фізична та соціальна активність часто зростає, а часу на відпочинок стає менше. Хронічне недосипання підвищує навантаження на серце та може впливати на артеріальний тиск і серцевий ритм.
- Енергетичні напої. Енергетики містять високі концентрації кофеїну та таурину, через що можуть прискорювати серцебиття, підвищувати артеріальний тиск і збільшувати ризик аритмії. Надмірне вживання таких напоїв також пов’язують із підвищеним ризиком тромбозу, інфаркту та інсульту. Для підтримки бадьорості безпечніше робити акцент на достатньому сні, контрастному душі та активності на свіжому повітрі.
- Надмірне вживання кави. Вплив кави на серцево-судинну систему досі активно обговорюється в науковому середовищі. Відомо, що кофеїн може впливати на серцевий ритм і артеріальний тиск, особливо у чутливих людей. Саме тому навіть любителям кави рекомендується дотримуватися помірності та не перевищувати безпечної кількості напою. Якщо без кави зовсім неможливо, рекомендується вживати напій у мінімальних кількостях, до трьох чашок на день. [4]“Український медичний часопис «Чи впливає споживання кави на ризик розвитку порушень ритму серця?»“
- Алкоголь у спеку. Вживання алкоголю влітку створює додаткове навантаження на серце та судини, підвищує ризик аритмії, кардіоміопатії та порушень кровообігу. Крім того, алкоголь не компенсує втрату рідини організмом і може посилювати зневоднення. Саме тому у спекотний період лікарі радять максимально обмежити або повністю уникати спиртних напоїв.
Для підтримки серцево-судинної системи влітку краще надавати перевагу достатньому відпочинку, воді та більш легким напоям – морсам, зеленому чаю, фруктовим смузі або молочним коктейлям.
Профілактика серцево-судинних захворювань
Якщо є бажання підтримувати здоров’я серця та знизити ризик інфаркту або інсульту, важливо регулярно займатися профілактикою серцево-судинних захворювань, контролювати артеріальний тиск і своєчасно звертатися до лікаря при появі симптомів порушення кровообігу.
- Збалансоване харчування. Раціон із достатньою кількістю овочів, фруктів, цільнозернових продуктів і нежирних джерел білка допомагає підтримувати нормальний уровень холестерину та знижує навантаження на серцево-судинну систему. Корисними можуть бути свіжі овочеві та фруктові соки – буряковий, морквяний, гарбузовий, яблучний, селеровий або смородиновий, адже вони містять калій і магній, необхідні для роботи серцевого м’яза. У повсякденному харчуванні також можна орієнтуватися на принцип «тарілки здорового харчування»: приблизно 50 % раціону мають становити овочі та фрукти, 25 % – цільнозернові продукти, ще 25 % – білкова їжа (риба, бобові, нежирне м’ясо).
- Контроль маси тіла. Підтримання індексу маси тіла (ІМТ) у межах 18,5-24,9 допомагає зменшити ризик розвитку гіпертонії, цукрового діабету та серцево-судинних захворювань. Індекс маси тіла (ІМТ) розраховується за формулою: ІМТ = вага (кг) ÷ (зріст у метрах)². Наприклад, якщо вага 70 кг, а зріст – 1,75 м, то: ІМТ = 70 ÷ (1,75 × 1,75) = 70 ÷ 3,06 ≈ 22,9. Це в межах норми (18,5-24,9).
- Регулярна фізична активність. Рух позитивно впливає на серце, судини та обмін речовин. За рекомендаціями ВООЗ, для підтримки здоров’я бажано приділяти фізичній активності щонайменше 150 хв на тиждень. Це можуть бути прогулянки, плавання, ранкова зарядка або навіть звичка частіше користуватися сходами замість ліфта. [5]“МОЗ України «Захворювання серцево-судинної системи: фактори ризику та профілактика»“
- Відмова від куріння. Тютюнокуріння значно підвищує ризик стенокардії, інфаркту міокарда, інсульту та раптової серцевої смерті. Особливо високий ризик спостерігається у жінок, які поєднують куріння із застосуванням оральних контрацептивів. [6]“Центр громадського здоров’я МОЗ України «Серцево-судинні захворювання: вплив куріння та алкоголю»“
Алкоголь і тютюн належать до поведінкових факторів ризику, на які людина може впливати самостійно, знижуючи таким чином ризик розвитку серцево-судинних ускладнень.
Влітку серцево-судинна система працює з підвищеним навантаженням через спеку, втрату рідини, перепади атмосферного тиску та зміну звичного режиму активності. Саме тому у цей період можуть загострюватися хронічні захворювання серця і судин, підвищуватися артеріальний тиск та зростати ризики небезпечних станів – інфаркту міокарда або інсульту.
Особливо уважно до свого самопочуття варто ставитися людям із гіпертонією, аритміями, метеозалежністю та іншими серцево-судинними захворюваннями. Контроль артеріального тиску, достатнє споживання води, помірна фізична активність, уникнення перегрівання та своєчасне звернення до лікаря допомагають знизити навантаження на серце та уникнути небезпечних ускладнень.
Якщо в спеку з’являються біль у грудях, сильний головний біль, задишка, запаморочення, порушення серцевого ритму або слабкість – важливо не ігнорувати ці симптоми та якомога швидше звернутися по медичну допомогу.
Поширені питання про серцево-судинні захворювання
Що таке інфаркт міокарда?
Інфаркт міокарда – це гострий стан, при якому кровопостачання частини серцевого м’яза раптово припиняється через закупорку коронарної артерії. Через нестачу кисню тканини серця починають пошкоджуватися, тому такий стан потребує негайної медичної допомоги.
Які можуть бути перші ознаки інфаркту?
До перших ознак інфаркту можуть належати сильний біль або тиск у грудях, задишка, холодний піт, слабкість, нудота, запаморочення або біль, що віддає в руку, спину чи нижню щелепу. У деяких людей симптоми можуть бути менш вираженими, особливо при цукровому діабеті або в літньому віці.
Що таке ішемічний інсульт?
Ішемічний інсульт виникає через порушення кровопостачання певної ділянки головного мозку внаслідок закупорення судини тромбом або її значного звуження. Саме ішемічні інсульти є найпоширенішим типом інсульту та часто пов’язані з гіпертонією, атеросклерозом і захворюваннями серця.
Чому гіпертонія небезпечна для судин?
Гіпертонія створює постійне надмірне навантаження на стінки судин, через що вони поступово втрачають еластичність і можуть пошкоджуватися. Це підвищує ризик інфаркту міокарда, інсульту, ураження нирок та інших серйозних ускладнень.
Які захворювання серцево-судинної системи найчастіше загострюються влітку?
У спекотний період частіше можуть загострюватися гіпертонія, ішемічна хвороба серця, аритмія та інші захворювання серцево-судинної системи. Спека, зневоднення та перепади атмосферного тиску створюють додаткове навантаження на серце й судини.
Як спека впливає на серцево-судинну систему?
Під час спеки організм втрачає більше рідини, через що кров може ставати густішою, а серце – працювати інтенсивніше. Це збільшує навантаження на серцево-судинну систему та може провокувати коливання артеріального тиску, порушення серцевого ритму й погіршення самопочуття.
Чи можуть ішемічні інсульти виникати через високий тиск?
Гіпертонія є одним із головних факторів ризику розвитку ішемічного інсульту. Постійно підвищений артеріальний тиск пошкоджує судини, сприяє утворенню атеросклеротичних бляшок і підвищує ризик закупорки артерій, що постачають кров до головного мозку.
Що робити при симптомах порушення кровообігу?
Якщо з’являються сильний головний біль, біль у грудях, задишка, слабкість, оніміння кінцівок, порушення мовлення або коорднації чи серцевого ритму, важливо не ігнорувати ці симптоми та якомога швидше звернутися по медичну допомогу. Раннє звернення до лікаря допомагає знизити ризик тяжких ускладнень.
Що таке гіпертонія і які її симптоми?
Гіпертонія – це стан, при якому артеріальний тиск стабільно залишається підвищеним (140/90 мм рт. ст. або вище). Часто гіпертонія тривалий час не має виражених симптомів, однак у частини людей можуть виникати головний біль, запаморочення, шум у вухах, прискорене серцебиття, задишка або затуманення зору.
Який тиск вважається небезпечним при інфаркті?
Під час інфаркту артеріальний тиск може як різко підвищуватися, так і небезпечно знижуватися. Особливо тривожними вважаються показники вище 180/110 мм рт. ст. або, навпаки, різке падіння тиску нижче 90/60 мм рт. ст., яке може свідчити про порушення роботи серця та розвиток кардіогенного шоку.
Яка перша допомога при інсульті?
При підозрі на інсульт необхідно негайно викликати швидку допомогу, покласти людину в горизонтальне положення з трохи піднятою головою та забезпечити доступ свіжого повітря. Не варто самостійно давати ліки без рекомендацій лікаря, особливо препарати для різкого зниження тиску.
Який тиск буває при інсульті?
У багатьох людей під час інсульту артеріальний тиск різко підвищується, оскільки організм намагається підтримати кровопостачання мозку. Однак показники можуть бути різними залежно від типу інсульту, віку людини та супутніх захворювань.
Як захистити серцево-судинну систему влітку?
У спекотний період важливо дотримуватися питного режиму, уникати перегрівання, контролювати артеріальний тиск і не перевантажувати організм надмірними фізичними навантаженнями. Людям із гіпертонією та іншими серцево-судинними захворюваннями також рекомендується регулярно приймати призначені лікарем препарати та уважно стежити за самопочуттям.
