Жіночі гормони (естроген, прогестерон, естрадіол) та їх вплив на організм

Жіночі гормони. Естроген, прогестерон, пролактин та їх функції

Гормони працюють як єдина система: зміна рівня навіть одного з них може впливати на роботу всього організму. Вони беруть участь у регуляції менструального циклу, репродуктивної функції, обміну речовин, емоційного стану, здоров’я кісток, шкіри та багатьох інших процесів.

До гормонів, які відіграють важливу роль у жіночому організмі, належать естрогени, прогестерон і пролактин. Кожен із них виконує власні функції, а їхня злагоджена взаємодія допомагає підтримувати гормональний баланс. Коли рівень цих гормонів перебуває в межах норми, жінка зазвичай почувається добре, має регулярний менструальний цикл, здоровий сон і гарне загальне самопочуття. Далі розглянемо, де синтезуються ці гормони, за що вони відповідають, які показники вважаються нормою та про що можуть свідчити їхній підвищений або знижений рівні.

Естроген та його вплив на організм жінки

Естрогени – це група жіночих статевих гормонів, до яких належать естрадіол, естрон і естріол. Найбільшу біологічну активність має естрадіол, тому саме його найчастіше визначають під час лабораторних досліджень. Основним місцем синтезу естрогенів є яєчники, а під час вагітності значну кількість естріолу виробляє плацента. Невелика кількість естрогенів також утворюється в жировій тканині та надниркових залозах.

Естрогени беруть участь у регуляції менструального циклу, дозріванні яйцеклітини та підтриманні репродуктивної функції. Вони також впливають на стан кісткової тканини, шкіри, слизових оболонок, серцево-судинної системи й обмін речовин.

Орієнтовні референтні значення естрадіолу для жінок репродуктивного віку залежать від фази менструального циклу та методу дослідження. Наприклад, за даними лабораторії UW Medicine (University of Washington), орієнтовні показники для жінок репродуктивного віку становлять:

Фолікулярна фаза – 20-92 пг/мл.
Овуляторна фаза – 32-517 пг/мл.
Лютеїнова фаза – 37-218 пг/мл.
Після менопаузи – менше 25 пг/мл.

Референтні межі можуть відрізнятися залежно від лабораторії, тому результати аналізу завжди слід оцінювати відповідно до значень, зазначених у бланку дослідження.

Підвищений або знижений рівень естрадіолу не є самостійним діагностичним критерієм, але може супроводжуватися різними симптомами та спостерігатися за наявності низки фізіологічних станів або захворювань. За наявності дефіциту естрогенів можуть виникати нерегулярний менструальний цикл, сухість слизових оболонок, зниження мінеральної щільності кісток, припливи та інші симптоми, особливо в період менопаузи. Підвищений рівень естрогенів може спостерігатися за деяких захворювань яєчників, ожиріння, патологій печінки або під час прийому певних лікарських препаратів. Остаточну оцінку результатів аналізів проводить лікар з урахуванням клінічної картини та результатів інших досліджень.

Коли здавати аналіз на естрадіол

День проведення аналізу залежить від мети дослідження. Найчастіше рівень естрадіолу визначають на 2-5-й день менструального циклу для оцінки функції яєчників і гормонального фону. В окремих випадках лікар може рекомендувати здати аналіз в інші дні циклу, наприклад для оцінки овуляції або ефективності лікування. ^[1]“American Society for Reproductive Medicine «Fertility evaluation of infertile women: a committee opinion»“

Перед дослідженням бажано повідомити лікарю про прийом гормональних препаратів, оскільки вони можуть впливати на результати аналізу. Якщо спеціальних рекомендацій немає, кров зазвичай здають уранці натщесерце.

Прогестерон та його функції

Прогестерон – це жіночий статевий гормон, який виробляється переважно жовтим тілом яєчника після овуляції. Під час вагітності основним джерелом його синтезу стає плацента, а невелика кількість гормону утворюється в надниркових залозах.

Основна функція прогестерону – підготувати слизову оболонку матки до імплантації заплідненої яйцеклітини та підтримувати перебіг вагітності. Крім цього, він бере участь у регуляції менструального циклу, впливає на молочні залози та взаємодіє з центральною нервовою системою. ^[2]“NIH «Key to Life: Physiological Role and Clinical Implications of Progesterone»“

Референтні значення прогестерону залежать від фази менструального циклу, віку та методу дослідження. Наприклад, за даними лабораторії UW Medicine (University of Washington), орієнтовні референтні значення для жінок становлять:

Фолікулярна фаза – менше 1,5 нг/мл.
Лютеїнова фаза – 3,0-25,0 нг/мл.
Після менопаузи – менше 1,0 нг/мл.

Референтні межі можуть відрізнятися залежно від лабораторії, тому результати аналізу слід оцінювати відповідно до значень, зазначених у бланку дослідження.

Знижений рівень прогестерону може спостерігатися в порушенні овуляції, недостатності лютеїнової фази та деяких інших станах. Підвищений рівень може бути пов’язаний із вагітністю, прийомом препаратів прогестерону або певними захворюваннями. Сам собою результат аналізу не встановлює діагнозу та потребує оцінки лікарем з урахуванням клінічної картини та результатів інших досліджень.

Коли здавати аналіз на прогестерон

Для оцінки рівня прогестерону важливе значення має день менструального циклу. У більшості випадків жінкам із регулярним циклом рекомендують здавати аналіз приблизно через 7 днів після овуляції, коли концентрація гормону є найвищою. За 28-денного циклу це зазвичай відповідає 21-му дню, однак цей орієнтир підходить не всім.

Якщо менструальний цикл нерегулярний, день дослідження визначає лікар. У деяких випадках для підтвердження овуляції або оцінки функції жовтого тіла можуть рекомендувати додаткові методи контролю, наприклад, тести на овуляцію або ультразвуковий моніторинг.

Для отримання найбільш достовірних результатів бажано повідомити лікарю про прийом гормональних препаратів, оскільки вони можуть впливати на рівень прогестерону.

Тестостерон у жінок

Тестостерон – це статевий гормон, який виробляється не лише в чоловічому, а й у жіночому організмі. У жінок він синтезується переважно в яєчниках і надниркових залозах, а частина тестостерону утворюється внаслідок перетворення інших гормонів у периферичних тканинах.

Попри нижчу концентрацію порівняно з чоловіками, тестостерон виконує важливі фізіологічні функції. Він бере участь у підтриманні лібідо, впливає на м’язову силу, кісткову тканину, обмін речовин і загальне самопочуття. ^[3]“Sage Journals «Testosterone: Vital to female physiology»“

Референтні значення загального тестостерону залежать від віку, методу дослідження та лабораторії. Наприклад, за даними лабораторії UW Medicine (University of Washington), орієнтовне референтне значення для жінок віком від 19 років становить 8-60 нг/дл.

Референтні межі можуть відрізнятися залежно від лабораторії та методу дослідження. Це пов’язано з тим, що для визначення рівня тестостерону використовують різні аналітичні методи, зокрема імунологічні методи та високоефективну рідинну хроматографію з тандемною мас-спектрометрією (LC-MS/MS). Тому результати аналізу завжди слід оцінювати відповідно до референтних значень, зазначених у бланку дослідження.

Підвищений рівень тестостерону може супроводжуватися акне, підвищеною жирністю шкіри, надмірним ростом волосся на обличчі та тілі (гірсутизмом), випадінням волосся за чоловічим типом, порушеннями менструального циклу та труднощами із зачаттям. Однією з найпоширеніших причин гіперандрогенії у жінок є поліендокринний метаболічний оваріальний синдром (ПМОС; раніше – синдром полікістозних яєчників, СПКЯ). 12 травня 2026 року за результатами міжнародного консенсусу захворювання офіційно перейменували, оскільки попередня назва не відображала його справжньої природи. ПМОС є комплексним ендокринним і метаболічним порушенням, яке впливає не лише на яєчники, а й на гормональний баланс, обмін речовин, шкіру, репродуктивне та психічне здоров’я. ^[4]“Science Direct «Polyendocrine metabolic ovarian syndrome, the new name for polycystic ovary syndrome: a multistep global consensus process»“

Знижений рівень тестостерону трапляється рідше та може супроводжуватися зниженням статевого потягу, підвищеною втомлюваністю й зменшенням м’язової маси, однак сам по собі не є підставою для встановлення діагнозу.

Коли здавати аналіз на тестостерон

У більшості випадків жінкам рекомендують здавати аналіз на 2-5-й день менструального циклу, якщо лікар не визначив інший день. Кров зазвичай здають уранці натщесерце, оскільки рівень тестостерону має добові коливання. Перед дослідженням важливо повідомити лікарю про прийом гормональних препаратів та інших лікарських засобів, які можуть впливати на результати аналізу.

Пролактин і його роль в організмі

Пролактин – це гормон, який виробляється передньою часткою гіпофіза. Найвідомішою його функцією є стимуляція розвитку молочних залоз і вироблення грудного молока після пологів. Водночас пролактин бере участь і в інших процесах: впливає на репродуктивну систему, менструальний цикл, овуляцію, обмін речовин та імунну відповідь.

Референтні значення пролактину залежать від статі, віку, фізіологічного стану (зокрема вагітності), методу дослідження та лабораторії. Наприклад, за даними лабораторії UW Medicine, орієнтовні референтні значення становлять:

Невагітні жінки – 1,9-25 нг/мл.
Вагітні жінки – 34-386 нг/мл (залежно від терміну вагітності).

Референтні межі можуть відрізнятися залежно від лабораторії та методу дослідження. Це пов’язано з тим, що для визначення рівня пролактину використовують різні аналітичні методи. Тому результати аналізу завжди слід оцінювати відповідно до референтних значень, зазначених у бланку дослідження.

Під час вагітності та грудного вигодовування рівень пролактину фізіологічно підвищується. У жінок, які не є вагітними та не годують грудьми, надлишок пролактину (гіперпролактинемія) може порушувати овуляцію, спричиняти нерегулярний менструальний цикл, безпліддя або виділення молока з молочних залоз за відсутності вагітності та лактації (галакторею). Зниження рівня пролактину трапляється значно рідше та зазвичай пов’язане із захворюваннями гіпофіза. ^[5]“The Journal of Clsnscal Endocrinology & Metabolism «Diagnosis and Treatment of Hyperprolactinemia: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline»“

Коли здавати аналіз на пролактин?

Оскільки рівень пролактину змінюється протягом доби та чутливо реагує на фізіологічні чинники, для отримання достовірного результату важливо правильно підготуватися до дослідження. Аналіз зазвичай рекомендують здавати вранці, через 2-3 години після пробудження. Жінкам із регулярним менструальним циклом дослідження найчастіше призначають на 2-5 день циклу, якщо лікар не рекомендував інший час.

За добу до аналізу бажано уникати інтенсивних фізичних навантажень, статевих контактів, теплових процедур (лазні, сауни), а також стимуляції молочних залоз, оскільки ці фактори можуть тимчасово підвищувати рівень пролактину. Перед забором крові рекомендують відпочити в спокійній обстановці протягом 15-20 хв, щоб мінімізувати вплив емоційного стресу на результат дослідження. Якщо людина приймає лікарські препарати, особливо гормональні або психотропні, про це необхідно повідомити лікарю, адже деякі з них можуть впливати на рівень пролактину.

Як розпізнати гормональні порушення

Постійна втома, перепади настрою, порушення менструального циклу, проблеми зі шкірою, труднощі із зачаттям, різкі зміни маси тіла або надмірний ріст волосся за чоловічим типом можуть свідчити про гормональний дисбаланс. Однак ці симптоми не є специфічними й можуть виникати за різних захворювань, тому встановити причину лише за самопочуттям неможливо.

Діагностикою гормональних порушень у жінок займаються гінеколог, ендокринолог або гінеколог-ендокринолог. Лікар оцінює скарги, особливості менструального циклу, репродуктивний анамнез, результати огляду та, за потреби, призначає лабораторні й інструментальні дослідження.

Перелік аналізів залежить від симптомів і клінічної ситуації. До обстеження можуть входити дослідження рівнів ФСГ, ЛГ, естрадіолу, прогестерону, пролактину, тестостерону, антимюллерового гормону (АМГ), тиреотропного гормону (ТТГ) та інших показників. Для оцінки причин гормональних порушень лікар також може призначити визначення рівнів глюкози в крові, інсуліну, глікованого гемоглобіну, ліпідного профілю або інші лабораторні дослідження.

Окрім аналізів крові, діагностика може включати ультразвукове дослідження органів малого таза (УЗД), а за показаннями – УЗД щитоподібної залози, магнітно-резонансну томографію гіпофіза чи інші методи візуалізації.

Проводити гормональні дослідження доцільно не лише за наявності симптомів. Лікар може рекомендувати їх під час планування вагітності, за наявності порушень менструального циклу, безпліддя, повторних викиднів, підозри на поліендокринний метаболічний оваріальний синдром, у період менопаузи або для контролю ефективності лікування.

Найпоширеніші захворювання, пов’язані з гормональними порушеннями

Гормони регулюють роботу репродуктивної системи, тому порушення їхнього балансу можуть супроводжуватися розвитком або проявами різних гінекологічних та ендокринних захворювань. Водночас важливо розуміти, що гормональні зміни не завжди є єдиною причиною цих станів. У багатьох випадках їхній розвиток пов’язаний із поєднанням генетичних, імунних, метаболічних та інших факторів.

Поліендокринний метаболічний оваріальний синдром (ПМОС; раніше – синдром полікістозних яєчників, СПКЯ). Один із найпоширеніших ендокринних розладів у жінок репродуктивного віку. Може проявлятися нерегулярним менструальним циклом, порушенням овуляції, підвищеним рівнем андрогенів, акне, надмірним ростом волосся та труднощами із зачаттям.
Ендометріоз. Захворювання, за якого тканина, подібна до ендометрію, розростається за межами порожнини матки. Перебіг ендометріозу залежить від дії статевих гормонів, насамперед естрогенів. Основними симптомами є хронічний тазовий біль, болісні менструації та безпліддя. ^[6]“European Society of Human Reproduction and Embryology «ESHRE Guideline Endometriosis»“
Міома матки. Доброякісна пухлина, ріст якої залежить від жіночих статевих гормонів, насамперед естрогенів і прогестерону. Вона може проявлятися рясними менструальними кровотечами, болем або відчуттям тиску внизу живота. ^[7]“МОЗ України «Настанова 00544. Доброякісні ураження і пухлини в гінекології»“
Доброякісні захворювання молочних залоз. Деякі доброякісні зміни молочних залоз, зокрема фіброзно-кістозні, можуть супроводжуватися болем, набряком або ущільненнями, особливо перед менструацією, що пов’язано з циклічними коливаннями рівня статевих гормонів. ^[8]“American Cancer Society «Fibrocystic Breast Changes»“
Менопауза. Це природний етап у житті жінки, який настає внаслідок поступового зниження функції яєчників і рівня естрогенів. У цей період можуть виникати припливи жару, порушення сну, зміни настрою, сухість слизових оболонок і поступове зниження мінеральної щільності кісток. ^[9]“The Menopause Society «Menopause Topics: Symptoms»“

Не всі зміни самопочуття свідчать про гормональні порушення, однак тривалі або виражені симптоми не варто залишати без уваги. Своєчасне звернення до лікаря, правильно підібрані лабораторні дослідження та комплексне обстеження допомагають виявити причину порушень, встановити діагноз і за потреби розпочати лікування або спостереження.

Зміни гормонального фону під час клімаксу

Клімакс (менопаузальний перехід і менопауза) – це природний етап у житті жінки, під час якого поступово згасає функція яєчників. У цей період зменшується вироблення естрогенів і прогестерону, припиняється овуляція, а менструації стають нерегулярними та згодом повністю припиняються. У відповідь на зниження функції яєчників рівень фолікулостимулювального (ФСГ) і лютеїнізувального (ЛГ) гормонів, навпаки, підвищується.

Зміни гормонального фону можуть супроводжуватися припливами жару, нічною пітливістю, порушеннями сну, перепадами настрою, зниженням концентрації уваги, сухістю слизової оболонки піхви, дискомфортом під час статевого життя та поступовим зменшенням мінеральної щільності кісток. Вираженість цих симптомів у кожної жінки індивідуальна: одні переносять менопаузу майже без змін самопочуття, тоді як іншим може знадобитися медична допомога.

За виражених симптомів або погіршення якості життя варто звернутися до гінеколога або гінеколога-ендокринолога. Лікар оцінить симптоми, за потреби призначить лабораторні дослідження та допоможе підібрати оптимальний спосіб полегшення симптомів і підтримання здоров’я, що може включати зміну способу життя, негормональні методи або менопаузальну гормональну терапію за відсутності протипоказань.

Регулярна фізична активність, збалансоване харчування, достатнє споживання кальцію та вітаміну D, відмова від куріння й підтримання здорової маси тіла допомагають зменшити ризик втрати кісткової маси та підтримувати загальне здоров’я в цей період.

Як підтримувати гормональне здоров’я

Підтримання гормонального здоров’я ґрунтується насамперед на здоровому способі життя. Хоча харчування чи фізична активність не можуть вилікувати ендокринні захворювання, вони допомагають підтримувати нормальний обмін речовин, репродуктивне здоров’я та загальне самопочуття.

Збалансований раціон із достатньою кількістю овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, білків і ненасичених жирів забезпечує організм поживними речовинами, необхідними для нормальної роботи ендокринної системи. За відсутності медичних показань не існує універсальної «гормональної дієти», яка могла б відновити гормональний баланс.

Регулярна фізична активність сприяє підтриманню здорової маси тіла, покращує чутливість тканин до інсуліну, позитивно впливає на психоемоційний стан і допомагає зменшити ризик розвитку низки хронічних захворювань.

Не менш важливими є достатня тривалість сну, контроль рівня стресу, відмова від куріння та надмірного вживання алкоголю. Якщо ж з’являються симптоми, що можуть свідчити про гормональні порушення, не варто намагатися самостійно відновити гормональний баланс за допомогою дієт чи біологічно активних добавок. У таких випадках необхідно звернутися до лікаря для встановлення причини змін і, за потреби, пройти рекомендовані обстеження.

Жіночі гормони регулюють роботу репродуктивної системи, обмін речовин, стан кісткової тканини, шкіри та багатьох інших органів. Зміни їхнього рівня можуть бути як природними, так і пов’язаними із захворюваннями. Якщо порушення менструального циклу, труднощі із зачаттям, виражені симптоми передменструального синдрому або інші зміни самопочуття не минають, варто звернутися до лікаря. Своєчасна лабораторна діагностика допомагає виявити причину симптомів, оцінити стан гормональної системи та за потреби розпочати лікування.

Питання та відповіді

Чим загрожує підвищений пролактин?

Підвищений рівень пролактину (гіперпролактинемія) може порушувати овуляцію та менструальний цикл, спричиняти труднощі із зачаттям, виділення молока з молочних залоз за відсутності вагітності й грудного вигодовування (галакторею), а також зниження лібідо. Для встановлення причини необхідно звернутися до лікаря.

Як підвищити прогестерон?

Якщо рівень прогестерону знижений, лікування залежить від причини. Самостійно приймати гормональні препарати не слід. За потреби лікар може рекомендувати медикаментозну терапію або лікування основного захворювання, що призвело до гормональних порушень.

Коли здавати пролактин жінкам?

Аналіз на пролактин зазвичай рекомендують здавати вранці, через 2-3 години після пробудження. За регулярного менструального циклу дослідження найчастіше призначають на 2-5 день циклу, якщо лікар не рекомендував інший час.

Коли здавати кров на жіночі гормони?

День проведення аналізу залежить від того, який саме гормон досліджують. Наприклад, ФСГ, ЛГ та естрадіол найчастіше визначають на 2-5 день менструального циклу, тоді як прогестерон – приблизно через 7 днів після овуляції. Конкретний час дослідження визначає лікар залежно від клінічної ситуації.

На який день циклу здавати прогестерон?

Найчастіше аналіз на прогестерон рекомендують здавати приблизно через 7 днів після овуляції. Для жінок із регулярним 28-денним циклом це зазвичай відповідає 21-му дню циклу, однак за іншої його тривалості день дослідження може відрізнятися.