
Воші (Pediculus humanus) – дрібні паразитичні комахи, які живляться кров’ю людини. Зараження вошами називають педикульозом. Існує кілька його видів залежно від того, які воші спричинили зараження та де вони паразитують.
Поширена думка, що воші з’являються через недостатню гігієну. Насправді педикульоз може виникнути у людей будь-якого віку незалежно від того, як часто вони миють волосся або чи дотримуються інших правил особистої гігієни. Зараження відбувається під час передачі вошей від іншої людини, а конкретний шлях залежить від виду паразита.
Найпоширенішою формою є головний педикульоз. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у 2018 році на нього припадало 96,1 % зареєстрованих випадків педикульозу в Україні. Платтяний і змішаний педикульоз разом становили 3,8 %. Тому в цій статті розглянемо різні види вошей, але більше уваги приділимо саме головним (P. h. capitis): як вони передаються, за якими ознаками можна виявити зараження та як його позбутися. [1]“Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України «Педикульоз: профілактика захворювання»“
Що таке воші та педикульоз
Воші – дрібні безкрилі паразитичні комахи, які живуть на людині та живляться її кров’ю. Зараження вошами називають педикульозом. Паразити не літають і не стрибають, а пересуваються поповзом.
Воші проходять три стадії розвитку: яйце (гнида), німфа (молода воша, зовні схожа на дорослу, але менша за розміром) та доросла особина. Приблизно через 6-9 днів із яйця вилуплюється німфа – молода воша, яка ще приблизно за 7 днів стає дорослою. Після досягнення статевої зрілості та спарювання самка починає відкладати яйця і може робити це щодня. Гниди головних і лобкових вошей прикріплюються до волосся, а платтяних – переважно до волокон і швів одягу. [2]“CDC «Pediculosis»“
Які бувають види вошей
У людини паразитують три види вошей:
- головні воші – живуть переважно на волосистій частині голови, зокрема на скронях, потилиці, тімені, а також у вусах, бороді;
- платтяні воші – переважно живуть і відкладають яйця у швах та складках одягу, а на шкіру переходять для живлення;
- лобкові воші – зазвичай уражають волосся в ділянці лобка, але можуть траплятися й на інших ділянках із жорстким волоссям.
Оскільки головний педикульоз є найпоширенішою формою, далі детальніше розглянемо саме його. Особливо часто він трапляється серед дітей через тісний контакт під час ігор і спільного перебування в дитячих колективах. Крім того, дитина може не одразу звернути увагу на свербіж або повідомити про нього дорослим, тому зараження певний час може залишатися непоміченим.

Як виглядає воша
Доросла головна воша – невелика комаха завдовжки приблизно 2-3 мм, із шістьма лапками. Її забарвлення може варіюватися від сіруватого до коричневого, тому твердження, що воші чорні, не зовсім правильне. Забарвлення паразита може ставати темнішим після живлення кров’ю.
Як виглядають гниди
Гниди – це яйця вошей. Вони дуже дрібні, овальної форми та міцно прикріплені до волосини біля шкіри голови. За кольором можуть бути світлими, жовтуватими або коричневими.
Гнида на волоссі може нагадувати лупу. Однак лупа легко відділяється від волосини, тоді як гнида міцно до неї прикріплена. Після вилуплення німфи порожня оболонка яйця залишається на волосині й у міру росту волосся поступово віддаляється від шкіри голови. Тому під час огляду можна одночасно побачити як гниди, розташовані близько до шкіри, так і порожні оболонки на більшій відстані від неї. Велика кількість таких оболонок може свідчити про те, що зараження вошами відбулося раніше, але для підтвердження активного педикульозу важливо виявити живих вошей.
Звідки беруться воші
Воші не виникають самі по собі – зараження відбувається від іншої людини, яка має педикульоз. Головні воші найчастіше передаються під час безпосереднього контакту волосся з волоссям. Рідше зараження можливе через предмети, якими користувалася людина з педикульозом, зокрема гребінці, щітки для волосся, рушники, подушки, а також головні убори, особливо якщо вони зберігаються разом або ними користуються кілька людей.
Шляхи передачі інших видів вошей відрізняються. Платтяні воші можуть поширюватися через тісний контакт, одяг і постільну білизну, а лобкові – переважно під час статевого контакту.
Основні симптоми педикульозу
Педикульоз не завжди можна помітити одразу. Під час першого зараження головними вошами свербіж може з’явитися лише через 4-6 тижнів, а за невеликої кількості паразитів симптомів іноді взагалі немає.
Основні ознаки головного педикульозу:
- свербіж шкіри голови – виникає внаслідок реакції організму на укуси вошей;
- відчуття руху або лоскотання у волоссі;
- сліди розчісування та подразнення шкіри – у випадку сильного свербежу можуть утворюватися невеликі ранки, які іноді інфікуються;
- наявність живих вошей – їх можна виявити під час уважного огляду волосся, зокрема за допомогою спеціального густого гребінця;
- гниди, прикріплені до волосин – особливо поблизу шкіри голови, часто за вухами та на потилиці.
Найнадійнішою ознакою активного головного педикульозу є виявлення живої воші або німфи. Наявність лише гнид, особливо розташованих далеко від шкіри голови, не завжди означає, що зараження залишається активним.

Як вивести воші
У випадку виявлення головних вошей необхідно оглянути інших членів сім’ї та людей, які мали тісний контакт із людиною з педикульозом. Лікування проводять усім, у кого виявлено активне зараження.
Для лікування головного педикульозу в домашніх умовах застосовують спеціальні протипедикульозні засоби. Зокрема, використовують препарати на основі перметрину, який діє на нервову систему паразитів, а також засоби з диметиконом, дія яких ґрунтується на фізичному впливі на вошей. Диметикон не належить до традиційних інсектицидів, тому його ефективність не залежить від стійкості вошей до таких речовин. [3]“BMJ «Treatment of head louse infestation with 4% dimeticone lotion: randomised controlled equivalence trial»“
Конкретний засіб необхідно застосовувати відповідно до інструкції, враховуючи вік людини, протипоказання та рекомендований час нанесення. Після обробки волосся ретельно прочісують густим гребінцем для видалення загиблих вошей і гнид. Огляд і вичісування доцільно повторювати протягом наступних тижнів.
Деякі засоби знищують живих вошей, але недостатньо діють на яйця. У такому разі обробку необхідно повторити у строк, зазначений в інструкції до препарату, – часто приблизно через 7-9 днів. За цей час із гнид можуть вилупитися німфи, але нове покоління ще не повинно встигнути продовжити цикл розмноження.
Щоб зменшити ризик повторного зараження, рекомендується випрати та висушити за високої температури одяг, рушники й постільну білизну, якими людина користувалася протягом двох днів перед лікуванням. Гребінці та щітки для волосся можна витримати в гарячій воді. Масштабна дезінфекція помешкання не потрібна, оскільки головні воші недовго виживають без людини. [4]“МОЗ України «Настанова 00270. Головні й лобкові воші»“
Чи допомагають народні засоби від вошей
У пошуках способу швидко позбутися вошей у домашніх умовах можна натрапити на різноманітні народні методи. Серед них – нанесення на волосся оливкової олії, майонезу, вершкового масла та інших жирних речовин, які нібито мають перекрити вошам доступ до повітря. Однак достатніх доказів того, що такі методи надійно знищують головних вошей і дозволяють вилікувати педикульоз, немає.
Можна зустріти й значно небезпечніші рекомендації – наприклад, обробляти волосся та шкіру голови гасом або іншими горючими рідинами. Використовувати їх не слід: вони можуть подразнювати або пошкоджувати шкіру, а також створюють небезпеку займання.
Якщо потрібен засіб від вошей у домашніх умовах, краще використовувати спеціальний препарат для лікування педикульозу відповідно до його інструкції або проводити ретельне вичісування волосся спеціальним густим гребінцем.
Для протипедикульозних засобів визначені правила застосування, протипоказання та вікові обмеження, що особливо важливо у лікуванні дітей. Тому перед використанням необхідно переконатися, що обраний засіб дозволений для відповідного віку.
Профілактика вошей
Профілактика головного педикульозу передусім спрямована на те, щоб уникати ситуацій, у яких воші можуть передаватися від однієї людини до іншої, та своєчасно виявляти зараження. Для цього варто:
- уникати безпосереднього контакту волосся з волоссям людини, у якої виявлено педикульоз;
- не користуватися спільними гребінцями, щітками, рушниками та головними уборами;
- періодично оглядати волосся дітей, особливо якщо випадки педикульозу виявлено в дитячому колективі або родині;
- у разі виявлення вошей перевірити людей, які перебували в тісному контакті із зараженою людиною;
- не використовувати засоби для лікування педикульозу профілактично без показань.
Такі заходи не можуть повністю виключити ризик педикульозу, але допомагають вчасно виявити зараження та зменшити ймовірність поширення вошей серед членів родини й у колективах.
Коли потрібно звернутися до лікаря
У більшості випадків головний педикульоз можна лікувати в домашніх умовах.
Звернутися до лікаря варто, якщо:
- не вдається точно визначити, чи є у волоссі воші або гниди;
- правильно проведене лікування не дало результату і живі воші залишаються;
- на шкірі з’явилися ознаки можливого інфікування розчухів – виражене почервоніння, набряк, болючість або гнійні виділення;
- педикульоз виявлено у маленької дитини й необхідно підібрати безпечний для її віку засіб;
- воші або гниди виявлені на віях чи бровах;
- є підозра на лобковий педикульоз – у такому разі також рекомендоване
- обстеження на інші інфекції, що передаються статевим шляхом.
За підозри на педикульоз можна звернутися до сімейного лікаря, а якщо воші виявлені у дитини – до педіатра. За вираженого подразнення, пошкодження шкіри або труднощів із встановленням причини симптомів може знадобитися консультація дерматолога. Лікар допоможе підтвердити діагноз та за потреби підібрати відповідне лікування.
Воші – паразити, які передаються від людини до людини, і їхня поява зовсім не означає, що гігієні приділяється недостатня увага. Найчастіше головні воші поширюються під час тісного контакту волосся з волоссям. За наявності педикульозу важливо не лише знищити живих вошей, а й перервати їхній життєвий цикл. Для цього застосовують спеціальні засоби відповідно до інструкції, за потреби повторюють обробку та контролюють волосся за допомогою густого гребінця. Одночасна перевірка людей, які мали тісний контакт із зараженою особою, допомагає запобігти повторному поширенню вошей.
Часті запитання
Чи з’являються воші від нервів?
Стрес або нервове напруження не можуть спричинити появу вошей. Для розвитку педикульозу необхідне зараження паразитами від іншої людини. Свербіж шкіри голови може виникати з багатьох причин, тому сам по собі він не означає наявності вошей.
Чи можуть воші зникнути самі?
Розраховувати на самостійне зникнення педикульозу не варто. Дорослі воші розмножуються та відкладають яйця, тому без лікування зараження може зберігатися й поширюватися на інших людей. У разі виявлення активного педикульозу необхідно провести відповідне лікування.
Як швидко розмножуються воші?
Гниди головних вошей зазвичай вилуплюються приблизно через 6-9 днів. Німфі потрібно ще близько 7 днів, щоб перетворитися на дорослу вошу. Доросла самиця може відкладати до восьми яєць на добу. Саме тому важливо дотримуватися схеми лікування та, якщо це передбачено для обраного засобу, провести повторну обробку до того, як нове покоління вошей почне розмножуватися.
Скільки живе воша без людини?
Головні воші залежать від регулярного живлення кров’ю. Після відокремлення від людини доросла воша зазвичай гине протягом 1-2 днів. На голові людини доросла воша може жити близько 30 днів.
Чи живуть воші на фарбованому волоссі?
Фарбування волосся не захищає від педикульозу. Вошам для виживання потрібна кров людини, тому вони можуть жити й на фарбованому волоссі. Сама фарба для волосся не може бути засобом лікування педикульозу.



