Будь здорова!

Контактний дерматит: чому шкіра запалюється після контакту з подразником

Контактний дерматит. Чому шкіра запалюється після контакту з подразником

Контактний дерматит – це запалення шкіри, яке виникає після контакту з певною речовиною або матеріалом. Шкіра може почервоніти, свербіти, ставати сухою, на ній іноді з’являються тріщини або пухирці. Такі зміни часто сприймають як алергію, однак контактний дерматит не завжди пов’язаний з алергічною реакцією.

В одних випадках речовина безпосередньо пошкоджує захисний шкірний бар’єр – так виникає подразнювальний контактний дерматит. В інших – імунна система реагує на конкретний алерген, до якого раніше сформувалася чутливість, або сенсибілізація, – це алергічний контактний дерматит.

Тому почервоніння або подразнення шкіри на руках, обличчі, шиї чи інших ділянках після контакту з косметикою, побутовою хімією, металами або іншими речовинами може мати різні механізми. Розберемося, як виглядає контактний дерматит, що найчастіше його спричиняє, як визначають причину та що допомагає шкірі відновитися.

Контактний дерматит: що відбувається зі шкірою

Шкіра постійно контактує з водою, косметикою, мийними засобами, металами та іншими речовинами. Від зовнішніх впливів її захищає шкірний бар’єр, основу якого становить роговий шар епідермісу. Він допомагає утримувати вологу та обмежує проникнення подразнювальних речовин у глибші шари шкіри.

Коли компоненти цього захисного шару пошкоджуються, шкіра швидше втрачає вологу й стає проникнішою для зовнішніх речовин. Контакт із подразником може додатково ушкоджувати клітини епідермісу та запускати вивільнення речовин, які беруть участь у запальній реакції. Унаслідок цього з’являються почервоніння, сухість, свербіж, печіння або набряк, а у разі вираженого запалення – пухирці та мокнучі ділянки.

Вираженість подразнювального контактного дерматиту залежить не лише від самого подразника. Значення мають його концентрація, тривалість і частота контакту, а також площа шкіри, що зазнає впливу.

Реакція може бути вираженішою, якщо шкірний бар’єр уже пошкоджений, а також за умов, які можуть підвищувати чутливість шкіри до подразнення, наприклад, за тривалого контакту шкіри з вологою або під оклюзією (коли шкіра тривалий час залишається закритою під щільним або непроникним покриттям, наприклад, пов’язкою чи рукавичками). [1]“NIH «Evidence of increased skin irritation after wet work: impact of water exposure and occlusion»“

Важлива деталь: реакція зазвичай виникає в ділянці контакту, але у випадку алергічного контактного дерматиту зміни шкіри можуть поширюватися і за її межі.

Типи контактного дерматиту

Залежно від механізму розвитку виділяють два основні типи контактного дерматиту:

  1. Простий подразнювальний (іритантний) контактний дерматит – виникає, коли речовина або повторний фізичний вплив безпосередньо пошкоджує шкірний бар’єр і запускає запальну реакцію. Його можуть спричиняти, наприклад, частий контакт із водою, милом, мийними засобами або розчинниками. Для розвитку такої реакції попередня сенсибілізація не потрібна.
  2. Алергічний контактний дерматит – це імунна реакція гіперчутливості уповільненого типу, яка виникає після контакту з певним алергеном у вже сенсибілізованої до нього людини. У розвитку запалення беруть участь Т-лімфоцити. Серед поширених контактних алергенів – нікель, ароматизатори та деякі консерванти в косметичних засобах.

Визначити тип контактного дерматиту важливо, оскільки подразнювальна та алергічна реакції можуть виглядати подібно, але пошук причини й способи запобігання повторним загостренням відрізняються. [2]“DermNet «Irritant contact dermatitis»“

Найпоширеніші подразники та алергени

Найпоширеніші подразники та алергени

Контактний дерматит можуть спричиняти дуже різні речовини – від води та мийних засобів до компонентів косметики й металів. При цьому важливо розрізняти подразники, які безпосередньо пошкоджують шкірний бар’єр, та алергени, що запускають імунну реакцію в сенсибілізованої людини.

Поширені подразники та алергени при контактному дерматиті (за даними American Academy of Dermatology та DermNet)

ПодразникДе зустрічається
Водачасте миття рук, тривала робота з водою
Мило та мийні засобизасоби для миття рук, посуду, прибирання
Дезінфекційні засобипобутова хімія, засоби для дезінфекції
Відбілювачізасоби для прання та прибирання
Розчинники та знежирювальні речовинипобутові й професійні засоби, фарби, виробництво
Кислоти та лугипобутова хімія, промислові й професійні засоби
Тертя та механічне подразненняробота руками, одяг, рукавички, інші повторювані механічні впливи
Холодне або сухе повітрянавколишнє середовище, робочі умови
Рослини та рослинні сокисадові й сільськогосподарські роботи
Паливо, мастила, технічні рідиниробота з автомобілями, обладнанням, промислові умови

Латексні рукавички

АлергенДе зустрічається
Нікельприкраси, застібки, годинники, деякі електронні пристрої
Кобальт і хромметалеві вироби; сполуки хрому також можуть міститися в цементі та матеріалах для обробки шкіри
Ароматизаторипарфуми, косметика, засоби особистої гігієни та побутові засоби
Консервантикосметика, засоби догляду, шампуні та інші продукти
Парафенілендіамін (PPD)стійкі фарби для волосся
Компоненти гумигумові рукавички, взуття та інші гумові вироби
Акрилатиматеріали для манікюру, штучних нігтів, клеї та деякі професійні матеріали
Каніфоль (колофоній)клеї, пластирі та деякі косметичні й технічні продукти

Це неповний перелік можливих подразників та алергенів. Контактний дерматит можуть спричиняти й інші речовини, а причина реакції залежить від конкретних контактів людини – побутових, професійних або пов’язаних із засобами догляду.

Окремо варто розрізняти реакції на натуральний латекс і компоненти гумових виробів. Білки натурального латексу можуть спричиняти IgE-опосередковану реакцію негайного типу, зокрема контактну кропив’янку. Симптоми зазвичай починаються приблизно через 5-15 хв після контакту. Натомість алергічний контактний дерматит після використання гумових рукавичок зазвичай пов’язаний не з білками латексу, а з хімічними добавками, зокрема тіурамами, карбаматами та іншими прискорювачами вулканізації. [3]“DermNet «Latex allergy»“

Одна й та сама категорія продуктів може містити як подразники, так і алергени. Наприклад, косметичний засіб може подразнювати шкіру через особливості складу або містити ароматизатор чи консервант, до якого сформувалася контактна алергія. Тому лише за місцем появи висипу або назвою засобу не завжди можна визначити механізм реакції.

Як виглядає контактний дерматит

Зміни за наявності контактного дерматиту зазвичай виникають на ділянках шкіри, які контактували з подразником або алергеном. Шкіра може почервоніти, набрякнути, стати сухою, шорсткою або вкритися висипом. За вираженого запалення можуть з’являтися пухирці, тріщини та мокнучі ділянки, а у випадку тривалого перебігу – потовщення й лущення шкіри. [4]“DermNet «Contact dermatitis»“

Розташування висипу іноді допомагає запідозрити його причину. Наприклад, контактний дерматит на обличчі або дерматит під очима може бути пов’язаний із косметичними засобами, на шиї – з парфумами або прикрасами, а почервоніння шкіри на руках – із частим контактом із водою, мийними чи професійними засобами. Водночас за самим виглядом і розташуванням змін визначити конкретний подразник або алерген не завжди можливо.

Симптоми контактного дерматиту

Контактний дерматит може спричиняти не лише видимі зміни шкіри. Серед характерних симптомів:

  • свербіж;
  • печіння або болючість;
  • відчуття сухості та стягнутості шкіри;
  • підвищена чутливість у ділянці запалення.

Вираженість проявів залежить від причини дерматиту, сили та тривалості впливу, ділянки контакту й індивідуальної реакції шкіри.

Тому вигляд контактного дерматиту може змінюватися з часом: гостре почервоніння та пухирці у разі повторного або тривалого впливу можуть поступитися сухості, лущенню, потовщенню та тріщинам шкіри.

Гостра та хронічна форми перебігу

У разі гострого контактного дерматиту зміни виникають після контакту з подразником або алергеном і можуть проявлятися вираженим почервонінням, набряком, свербежем або печінням. Зсильнішій запальній реакції можуть утворюватися пухирці та мокнучі ділянки.

У випадку хронічного контактного дерматиту, коли вплив повторюється або триває довго, шкіра частіше стає сухою, лущиться, потовщується та може тріскатися. Особливо характерний такий перебіг для рук, які регулярно контактують із водою, мийними засобами або іншими подразниками.

Коли з’являються пухирці та мокнучі ділянки

Пухирці можуть утворюватися за гострої вираженої запальної реакції. Вони містять рідину, а після їх розкриття поверхня шкіри може ставати вологою – так виникають мокнучі ділянки. Згодом вони можуть підсихати з утворенням кірочок.
Мокнуття за наявності контактного дерматиту саме по собі не означає, що приєдналася бактеріальна інфекція. На можливе інфікування можуть вказувати поява гною, наростання болю, швидке погіршення або поширення змін на шкірі, підвищення температури тіла чи загальне нездужання. У таких випадках потрібна медична оцінка. [5]“NIH «Secondary bacterial infection of eczema and other common skin conditions: antimicrobial prescribing»“

Контактний дерматит у дітей та немовлят

Контактний дерматит у дітей та немовлят

Контактний дерматит може виникати в будь-якому віці, зокрема у немовлят і дітей. Дитяча шкіра тонша, а її бар’єрні властивості ще формуються, тому вона може бути чутливішою до впливу подразників. У немовлят типовим прикладом подразнювального контактного дерматиту є пелюшковий дерматит, розвитку якого сприяє тривалий контакт шкіри з вологою, сечею та випорожненнями.

Причинами контактної реакції у дітей можуть бути:

  • подразники – вода, мило, мийні засоби, слина, сеча та інші речовини, що регулярно контактують зі шкірою;
  • метали – зокрема нікель у прикрасах, застібках, кнопках, іграшках;
  • ароматизатори – у косметичних засобах і засобах догляду;
  • консерванти – зокрема компоненти деяких вологих серветок і косметичних засобів;
  • клеї та інші контактні алергени – наприклад, у пластирах та різних побутових виробах.

Якщо контактний дерматит у дитини повторюється, важливо враховувати не лише засоби, які наносять безпосередньо на її шкіру. Джерелом контакту можуть бути також одяг, іграшки, прикраси, пластирі та навіть косметичні засоби, якими користуються дорослі, що контактують із немовлям.

Чи передається контактний дерматит від людини до людини

Контактний дерматит не є заразним і не передається від людини до людини, оскільки це запальна реакція шкіри на подразник або алерген, а не інфекційне захворювання.

Але тут є один цікавий нюанс. Від іншої людини або через предмет можна перенести саму речовину, яка спричиняє реакцію. Наприклад, якщо алерген залишився на руках, одязі чи іншій поверхні, після контакту з ним реакція може виникнути в людини, чутливої до цього алергену. Це не передавання дерматиту – це новий контакт із його причиною.

Діагностика контактного дерматиту

Діагностика починається з огляду шкіри та з’ясування обставин появи симптомів. Важливо оцінити:

  • де саме виникли зміни;
  • коли вони з’явилися;
  • з якими речовинами контактувала шкіра;
  • чи повторюється реакція після певного впливу.

Лише за виглядом висипу встановити конкретну причину не завжди можливо. Тому під час діагностики важливо не лише визначити, що шкіра запалена, а й з’ясувати, який саме контакт міг спричинити реакцію та чи йдеться про подразнювальний або алергічний механізм.

Патч-тести та виявлення алергену

Якщо є підозра на алергічний контактний дерматит, для пошуку причини можуть проводити патч-тести або аплікаційні шкірні тести. Також існує аналіз на алергени, де за одне взяття крові можливо виявити чи виключити алергію на певні продукти. Невелику кількість стандартних контактних алергенів наносять на спеціальні пластирі та фіксують на шкірі, зазвичай на спині. Через визначені проміжки часу лікар оцінює реакцію шкіри та встановлює, чи виникла відповідь на певний алерген. [6]“DermNet «Patch tests»“

Патч-тести призначені саме для виявлення контактної алергії. Вони не визначають, яка речовина просто подразнює шкіру, тому у випадку подразнювального контактного дерматиту особливо важливим залишається аналіз контактів та умов, за яких виникають симптоми.

Після виявлення контактного алергену важливо визначити, де саме людина може з ним контактувати. Наприклад, у разі підтвердженої алергії на нікель існують спеціальні тести з диметилгліоксимом, які використовують для перевірки металевих предметів, зокрема прикрас, на виділення нікелю. Це скринінговий тест для перевірки предмета, а не метод діагностики алергії у людини. [7]“NIH «Sensitivity and specificity of the nickel spot (dimethylglyoxime) test»“

Як відрізнити дерматит від екземи

Терміни «дерматит» та «екзема» часто використовують для опису запальних захворювань шкіри, і в медичній літературі їхні значення значною мірою перекриваються. Тому контактний дерматит також можуть називати контактною екземою. [8]“British Journal of Dermatology «British Association of Dermatologists’ guidelines for the management of contact dermatitis 2017»“

Важливіше визначити причину та тип запалення. За контактного дерматиту простежується зв’язок із впливом певного подразника або алергену. Інші форми екземи можуть мати інший механізм. Наприклад, атопічний дерматит – хронічне запальне захворювання шкіри, розвиток якого пов’язаний із порушенням шкірного бар’єра, імунними механізмами та генетичною схильністю.

Якщо зміни повторюються, довго не минають або їх причина незрозуміла, встановити діагноз і за потреби провести патч-тестування може дерматолог або алерголог.

Лікування контактного дерматиту

Лікування контактного дерматиту

Основою лікування контактного дерматиту є виявлення подразника або алергену та припинення або максимальне обмеження контакту з ним. Без цього симптоми можуть повторюватися навіть після успішного медикаментозного лікування.

Подальша тактика залежить від типу дерматиту, вираженості запалення та ділянки шкіри. Лікування може включати засоби для зменшення запальної реакції, регулярне використання емолієнтів для відновлення шкірного бар’єра та захист шкіри від повторного впливу подразника чи алергену.
Усунення контакту не завжди означає повну відмову від певної діяльності: іноді достатньо замінити засіб, змінити спосіб роботи з ним або використовувати відповідний захист шкіри.

Медикаментозна терапія та мазі

Для зменшення запалення під час контактного дерматиту можуть застосовуватися місцеві кортикостероїди. Вибір препарату, його сили, форми та тривалості застосування залежить від вираженості дерматиту й ділянки шкіри. Для обличчя, повік та інших ділянок із тонкою шкірою потрібен особливо обережний підхід.

Універсальної мазі від контактного дерматиту немає. Засіб, який підходить для шкіри рук, не обов’язково підходить для обличчя або ділянки навколо очей, а неправильне чи занадто тривале використання місцевих кортикостероїдів може спричинити побічні ефекти.

Іноді у разі вираженого свербежу можуть застосовувати антигістамінні препарати, однак їхня ефективність саме за свербежу, пов’язаного з контактним дерматитом, обмежена. Вони не усувають причини захворювання й не замінюють припинення контакту з причинною речовиною та протизапального лікування. [9]“American Family Physician «Diagnosis and Management of Contact Dermatitis»“

Антибіотики не є стандартним лікуванням контактного дерматиту й можуть знадобитися лише у випадку приєднання бактеріальної інфекції.

Догляд за шкірою вдома під час загострення

Під час загострення важливо зменшити додаткове подразнення шкіри та допомогти відновленню її захисного бар’єра. Для цього можна:

  • припинити контакт із відомим або ймовірним подразником чи алергеном;
  • регулярно використовувати емолієнти – засоби, які зменшують втрату вологи та допомагають підтримувати шкірний бар’єр;
  • для очищення шкіри використовувати м’які засоби без компонентів, які спричиняють подразнення;
  • уникати гарячої води, тривалого контакту з водою та інтенсивного тертя шкіри;
  • під час роботи з подразнювальними речовинами використовувати відповідні захисні рукавички, якщо їх матеріал сам не спричиняє реакції;
  • не розчісувати запалену шкіру, наскільки це можливо, щоб додатково її не травмувати.

Навіть після зникнення почервоніння шкірний бар’єр може потребувати часу для відновлення. Тому захист від повторного контакту та використання емолієнтів важливі не лише під час найбільш вираженого загострення.

Чи потрібно при контактному дерматиті змінювати харчування? Попри те, що одна з форм захворювання має алергічний механізм, універсальна гіпоалергенна дієта не належить до стандартних методів лікування контактного дерматиту. За наявності цього захворювання важливо насамперед визначити речовину, контакт шкіри з якою спричиняє подразнювальну або алергічну реакцію.

Контактний дерматит – це запалення шкіри, яке виникає після контакту з подразником або алергеном. У випадку подразнювальної форми речовина безпосередньо пошкоджує шкірний бар’єр, а у разі алергічній формі в розвитку запалення бере участь імунна система після попередньої сенсибілізації. Основою профілактики повторних загострень є визначення причини реакції та обмеження контакту з нею. Водночас почервоніння, свербіж або висип не завжди дають змогу самостійно встановити конкретний подразник чи алерген. Якщо симптоми повторюються, довго не минають або стають вираженішими, варто звернутися до дерматолога або алерголога для уточнення причини та вибору лікування.

Часті питання про контактний дерматит

Чи заразний контактний дерматит для оточення?

Ні. Контактний дерматит не є інфекційним захворюванням і не передається від людини до людини. Водночас через руки, одяг або предмети може переноситися сама речовина-алерген, яка здатна спричинити реакцію в сенсибілізованої до неї людини. У такому разі передається не дерматит – відбувається новий контакт з алергеном.

Скільки часу минає контактний дерматит після усунення подразника?

Після припинення контакту симптоми можуть поступово зменшуватися протягом кількох днів, однак повне відновлення шкіри іноді потребує кількох тижнів. Тривалість залежить від типу контактного дерматиту, вираженості запалення, тривалості попереднього впливу та того, чи вдається повністю уникнути повторного контакту.

Чим контактний дерматит відрізняється від екземи?

Терміни «дерматит» та «екзема» часто вживають як синоніми, тому контактний дерматит цілком можна назвати контактною екземою. За контактного дерматиту ключовим є зв’язок запалення шкіри з контактом із певним подразником або алергеном. Інші форми екземи, зокрема атопічний дерматит, мають інші механізми розвитку.

Яку мазь можна використовувати при контактному дерматиті без рецепта?

Універсальної мазі від контактного дерматиту немає. Вибір засобу залежить від типу та вираженості запалення, а також від ділянки шкіри. Для підтримання шкірного бар’єра застосовують емолієнти, а для зменшення запалення можуть використовувати місцеві кортикостероїди. Можливість їх придбання без рецепта та доступні препарати залежать від країни, а силу й тривалість застосування особливо важливо враховувати на обличчі, повіках та інших ділянках із тонкою шкірою.

Чи може контактний дерматит з’явитися у немовляти?

Так. Контактний дерматит може виникати й у немовлят. Подразнення можуть спричиняти тривалий контакт із вологою, сечею та випорожненнями, а також засоби догляду та інші речовини, що контактують зі шкірою. Можливий і алергічний контактний дерматит, хоча для його розвитку потрібна попередня сенсибілізація до конкретного алергену.