Геморой: причини, стадії та ефективне лікування вузлів

Геморой чому виникають гемороїдальні вузли і як їх вилікувати

Геморой (гемороїдальна хвороба) – поширене захворювання, пов’язане з патологічними змінами гемороїдальних вузлів – нормальних судинних структур анального каналу. Воно може проявлятися кровотечею під час дефекації, випадінням вузлів, свербежем, дискомфортом або болем. Кровотеча, біль та інші неприємні відчуття в ділянці анального каналу можуть виникати й при інших захворюваннях, тому самостійно встановлювати діагноз лише за симптомами не варто.

Від чого виникає геморой, які фактори підвищують ризик його розвитку, чим відрізняються внутрішні та зовнішні гемороїдальні вузли і як лікується геморой – розберемо далі.

Що таке геморой і чому він виникає

Гемороїдальні вузли – це нормальні структури анального каналу, утворені судинною тканиною, гладкими м’язовими волокнами та сполучною тканиною. Вони є частиною так званих гемороїдальних подушок, які беруть участь у нормальній роботі анального каналу.

Гемороїдальні подушки допомагають підтримувати його герметичність: наповнюючись кров’ю, вони доповнюють роботу анального сфінктера та сприяють утриманню кишкового вмісту й газів. Під час дефекації гемороїдальні подушки зменшуються в об’ємі та дещо зміщуються вниз, а після неї повертаються у звичне положення й знову наповнюються кров’ю. Зазвичай виділяють три основні гемороїдальні подушки, хоча їх кількість і розташування можуть відрізнятися. ^[1]“NIH «Pathophysiology of internal hemorrhoids»“

Про гемороїдальну хворобу говорять тоді, коли ці нормальні анатомічні структури патологічно збільшуються, зміщуються та починають спричиняти симптоми – наприклад, кровотечу, випадіння, свербіж або дискомфорт.

Геморой часто описують як «варикозне розширення вен прямої кишки», однак таке пояснення не зовсім точне. Сучасні медичні дані пов’язують розвиток гемороїдальної хвороби не лише зі змінами судин, а й з ослабленням тканин, які підтримують гемороїдальні вузли, їхнім зміщенням та порушенням кровотоку. ^[2]“NIH «The Italian Unitary Society of Colon-Proctology (Società Italiana Unitaria di Colonproctologia) guidelines for the management of acute and chronic hemorrhoidal disease»“

Причини появи гемороїдальних вузлів

Єдиної причини розвитку гемороїдальної хвороби немає. Її виникненню можуть сприяти різні чинники, пов’язані зі станом тканин анального каналу, дефекацією, підвищенням внутрішньочеревного тиску та індивідуальною схильністю.

З гемороїдальною хворобою пов’язують:

закрепи та регулярне натужування під час дефекації;
вагітність;
надмірну масу тіла та ожиріння;
старший вік;
сімейну схильність;
деякі хронічні захворювання та стани.

Малорухливий спосіб життя, недостатня кількість клітковини в раціоні, тривале перебування в туалеті та інші поведінкові фактори також розглядаються в контексті розвитку й загострень гемороїдальної хвороби, однак їхній внесок може відрізнятися.

Наявність одного або кількох факторів ризику не означає, що геморой обов’язково виникне. Розвиток захворювання залежить від поєднання різних чинників.

Фактори ризику у жінок та чоловіків

Більшість факторів ризику гемороїдальної хвороби спільні для жінок і чоловіків. До них належать порушення дефекації, зокрема закрепи й натужування, надмірна маса тіла та ожиріння, а також сімейна схильність. У жінок додатковим важливим фактором є вагітність, під час якої підвищується внутрішньочеревний тиск і відбуваються інші фізіологічні зміни, що можуть сприяти розвитку гемороїдальної хвороби.

За даними систематичного огляду та метааналізу 150 досліджень майже з 9 млн учасників, вагітність була пов’язана з приблизно у 2,6 раза вищими шансами гемороїдальної хвороби, закреп – приблизно у 2,5 раза, а ожиріння – приблизно у 1,6 раза. Найсильніший зв’язок у цьому аналізі виявили для сімейного анамнезу – шанси були приблизно у 4,2 раза вищими. Водночас чоловіча стать сама по собі не була статистично значущим фактором ризику. ^[3]“NIH «Worldwide prevalence of haemorrhoids: a systematic review and meta-analysis»“

Внутрішній та зовнішній геморой

Гемороїдальні вузли поділяють на внутрішні та зовнішні залежно від їх розташування відносно зубчастої лінії – анатомічної межі в анальному каналі.

Внутрішні гемороїдальні вузли розташовані вище цієї лінії, зовнішні – нижче, під шкірою навколо анального отвору. В однієї людини можуть одночасно бути внутрішні та зовнішні гемороїдальні вузли – у такому разі говорять про комбінований геморой.

Симптоми внутрішнього геморою

Внутрішній геморой на ранніх стадіях може не спричиняти болю, а його прояви залежать від ступеня збільшення та випадіння вузлів. Найхарактерніші симптоми:

яскраво-червона кров під час або після дефекації, зокрема на туалетному папері чи поверхні калу;
випадіння гемороїдальних вузлів з анального каналу під час дефекації;
відчуття дискомфорту або неповного випорожнення;
виділення слизу;
подразнення та свербіж у ділянці анального отвору.

Біль при внутрішньому геморої не є типовим симптомом, особливо якщо вузли не випадають. Виражений біль може виникати при ускладненнях або супутніх захворюваннях, тому його причину потрібно з’ясувати.

Симптоми зовнішнього геморою

Зовнішні гемороїдальні вузли розташовані в ділянці, багатій на чутливі нервові закінчення, тому їхні прояви відрізняються від внутрішнього геморою. Можливі:

набряк або утворення біля анального отвору, яке можна відчути на дотик;
свербіж і подразнення;
дискомфорт або біль у ділянці анального отвору;
кровотеча при пошкодженні поверхні вузла;
раптовий інтенсивний біль і щільне болюче утворення при тромбозі зовнішнього гемороїдального вузла.

Саме тромбоз найчастіше спричиняє виражений гострий біль при зовнішньому геморої. Поява сильного болю, значного набряку або кровотечі потребує медичної оцінки.

Стадії геморою

Для внутрішнього геморою ступінь захворювання визначають насамперед за випадінням гемороїдальних вузлів та можливістю їх самостійного або ручного вправлення. Найчастіше використовують класифікацію Голігера (Goligher), яка виділяє чотири ступені внутрішнього геморою.

Перша та друга стадії: перші ознаки

На ранніх стадіях внутрішні гемороїдальні вузли залишаються всередині анального каналу або випадають лише під час дефекації та самостійно повертаються назад.

I ступінь – гемороїдальні вузли збільшені, але не випадають з анального каналу. Можуть виникати кровотеча, свербіж або дискомфорт.
II ступінь – вузли випадають під час дефекації або натужування, але після цього самостійно вправляються.

Отже, комбінований геморой 2-го ступеня означає поєднання внутрішніх і зовнішніх гемороїдальних вузлів, при цьому внутрішні вузли відповідають II ступеню – можуть випадати, але повертаються в анальний канал самостійно.

Третя та четверта стадії: виражене випадіння вузлів

При III та IV ступенях випадіння внутрішніх гемороїдальних вузлів стає більш вираженим, однак між цими стадіями є принципова відмінність:

III ступінь – вузли випадають під час дефекації або натужування і вже не повертаються самостійно, проте їх можна вправити вручну.
IV ступінь – вузли постійно перебувають за межами анального каналу і не вправляються вручну.

Таким чином, геморой третього ступеня ще передбачає можливість ручного вправлення вузлів, тоді як неможливість їх вправити характерна для IV ступеня.

Кровить геморой: що робити

Гемороїдальні кровотечі найчастіше проявляються появою яскраво-червоної крові під час або після дефекації – на туалетному папері, поверхні калу або в унітазі. Кровотеча при внутрішньому геморої нерідко безболісна. Однак кров із прямої кишки може мати й інші причини, тому навіть за наявності геморою не варто автоматично пов’язувати її появу саме з ним.

Якщо виникає питання, як зупинити кровотечу при геморої, насамперед важливо оцінити її інтенсивність і звернутися до лікаря для встановлення причини. Не варто самостійно використовувати кровоспинні препарати, свічки від геморою або інші засоби, якщо джерело кровотечі не встановлене.

Невелика кількість яскраво-червоної крові після дефекації без погіршення самопочуття зазвичай не потребує екстреної допомоги, але повторювану кровотечу потрібно обговорити з лікарем. Тривала втрата крові може призвести до анемії, тому за потреби лікар може призначити загальний аналіз крові та інші обстеження.

Негайно звернутися по медичну допомогу потрібно, якщо кровотеча рясна або не припиняється, з’являються великі згустки крові, слабкість, запаморочення, непритомність або інші ознаки значної крововтрати. Темний, майже чорний дьогтеподібний кал також потребує медичної оцінки, оскільки може свідчити про кровотечу з інших відділів травного тракту.

Виліз геморой: перші дії

Людина може помітити випадіння гемороїдального вузла під час або після дефекації як м’яке чи припухле утворення біля анального отвору. Воно може спричиняти відчуття стороннього тіла, дискомфорт, свербіж або подразнення, а іноді супроводжуватися кровотечею. Вузол може вправитися самостійно або залишитися зовні.

Якщо це сталося вперше, не варто одразу намагатися самостійно вправити утворення. Сам факт, що воно певний час залишається зовні, не означає автоматично небезпечного ускладнення, тому до огляду лікаря не потрібно намагатися вправити його силоміць. Однак якщо з’явилися сильний або наростаючий біль, значний набряк, вузол став дуже щільним або різко змінив колір, потрібна невідкладна медична допомога. Такі ознаки можуть супроводжувати тромбоз або защемлення гемороїдального вузла.

Як вправити випавший вузол

При геморої III ступеня вузол за визначенням може бути вправлений вручну. Обережне вправлення допускається, якщо раніше лікар підтвердив геморой, людина знає, що має саме випадіння внутрішнього гемороїдального вузла, а його повернення в анальний канал не потребує значного зусилля і не спричиняє сильного болю; його можна обережно спробувати вправити:

Вимити руки.
За потреби використати лубрикант, щоб зменшити тертя.
Обережно, без сильного тиску, спробувати повернути вузол усередину анального каналу.
Припинити спробу, якщо виникає сильний біль або вузол не вправляється без значного зусилля.

Не слід намагатися вправити вузол силоміць або багаторазово повторювати спроби. Якщо він не вправляється, потрібна медична допомога. ^[4]“NHS «Piles (haemorrhoids)»“

Коли вправляти вузол самостійно не можна

Звернутися до лікаря потрібно, якщо утворення в ділянці анального отвору з’явилося вперше. Схожі прояви можуть виникати не лише при геморої, а й при інших станах (анальній тріщині зі сторожовим горбком, періанальному абсцесі, випадінні прямої кишки, поліпах або інших новоутвореннях). ^[5]“American Society of Colon and Rectal Surgeons & Unbound Medicine «Management of Hemorrhoids (2024)»“

Медична оцінка також потрібна, якщо гемороїдальний вузол не вправляється, значно збільшився або випадіння регулярно повторюється.

Сильний або раптовий біль, виражений набряк, значна чи безперервна кровотеча, різка зміна кольору тканин або погіршення загального самопочуття потребують невідкладної медичної оцінки. Такі прояви можуть виникати при тромбозі, защемленні гемороїдального вузла або інших станах, які неможливо надійно визначити самостійно.

Діагностика геморою

Діагноз геморою зазвичай встановлюють на підставі симптомів та огляду. Лікар уточнює, коли з’явилися кровотеча, біль, свербіж або випадіння вузлів, як часто виникають симптоми, а також розпитує про характер випорожнень, закрепи та натужування під час дефекації. Важливо не лише підтвердити геморой, а й виключити інші захворювання, які можуть спричиняти схожі симптоми.

Діагностикою та лікуванням геморою і в жінок, і в чоловіків займається проктолог (колопроктолог). Під час вагітності при появі симптомів геморою також можна звернутися до проктолога. Лікар врахує термін вагітності та підбере безпечну тактику обстеження й лікування, а за потреби узгодить її з акушером-гінекологом.

Огляд у проктолога та інструментальні методи

Під час обстеження лікар може:

оглянути ділянку анального отвору у спокої та під час натужування;
провести пальцеве дослідження прямої кишки, щоб оцінити її стан та виключити
інші зміни;
провести аноскопію – огляд анального каналу за допомогою спеціального інструмента.

Аноскопія дає змогу оцінити внутрішні гемороїдальні вузли та виявити інші можливі зміни в анальному каналі. Необхідність додаткових досліджень залежить від симптомів, результатів огляду, віку та індивідуальних факторів ризику.

Коли потрібна колоноскопія

Колоноскопія при геморої потрібна далеко не всім. Її можуть рекомендувати, якщо є ректальна кровотеча, джерело якої не вдалося встановити під час огляду, або якщо кровотеча продовжується після лікування геморою.

Додаткове обстеження товстої кишки також може бути потрібне при супутніх симптомах – наприклад, болю або здутті живота, появі закрепу чи його прогресуванні. Колоноскопію проводять і тоді, коли людина за віком або іншими критеріями має проходити скринінг колоректального раку.

Наявність геморою не виключає інших причин ректальної кровотечі, тому появу крові не слід автоматично пояснювати гемороїдальною хворобою.

Як лікувати геморой

Тактика лікування геморою залежить від його типу, ступеня, вираженості симптомів та їхнього впливу на повсякденне життя. Більшості людей із симптоматичним гемороєм операція не потрібна: лікування починають із консервативних заходів, а за їхньої недостатньої ефективності лікар може запропонувати малоінвазивні або хірургічні методи.

Консервативне лікування: мазі, свічки, флеботоніки

Основою консервативного лікування є нормалізація випорожнень та зменшення натужування під час дефекації. Для цього рекомендують:

збільшити кількість клітковини в раціоні;
вживати достатню кількість рідини;
уникати надмірного натужування;
не проводити тривалий час у туалеті.

Мазі, креми та свічки від геморою можуть використовуватися для тимчасового полегшення окремих симптомів, наприклад свербежу або дискомфорту. Однак доказів ефективності та безпеки тривалого застосування багатьох місцевих засобів недостатньо, а деякі з них при тривалому використанні можуть спричиняти подразнення або алергічні реакції.

Флеботоніки – препарати, що впливають на тонус вен і мікроциркуляцію, – також застосовують при гемороїдальній хворобі. Дослідження показують, що вони можуть зменшувати деякі симптоми, зокрема кровотечу та свербіж, однак вибір препарату і доцільність його застосування варто обговорити з лікарем.

Малоінвазивні методи: лігування, склеротерапія

Якщо консервативного лікування недостатньо, при внутрішньому геморої I–II та в окремих випадках III ступеня можуть застосовувати малоінвазивні процедури.
Лігування латексними кільцями полягає в накладанні невеликого еластичного кільця на основу внутрішнього гемороїдального вузла. Воно припиняє кровопостачання тканини, після чого вона поступово відторгується, а на її місці утворюється рубець, який допомагає фіксувати слизову оболонку.

При склеротерапії в гемороїдальний вузол вводять спеціальний препарат – склерозант. Він спричиняє локальну реакцію з подальшим утворенням фіброзної тканини, що зменшує кровопостачання вузла та сприяє фіксації слизової оболонки.

Вибір методу залежить від типу та ступеня геморою, симптомів, супутніх захворювань і попереднього лікування.

Хірургічне лікування геморою

Хірургічне лікування може бути потрібне при вираженому симптомному зовнішньому або комбінованому геморої, внутрішньому геморої III–IV ступенів, а також якщо консервативні та малоінвазивні методи не дали достатнього результату або не підходять конкретному пацієнту. ^[6]“МОЗ України «Настанова 00202. Геморой»“

Один із методів – гемороїдектомія, під час якої хірургічно видаляють патологічно збільшену гемороїдальну тканину. Існують також інші хірургічні методики, а конкретний спосіб лікування проктолог (колопроктолог) обирає з урахуванням особливостей захворювання, очікуваної користі та можливих ризиків.

Профілактика загострень геморою

Профілактика геморою та його загострень спрямована насамперед на нормалізацію випорожнень, зменшення натужування та інших факторів, що можуть сприяти появі симптомів. Для цього рекомендують:

вживати достатньо клітковини – овочів, фруктів, цільнозернових продуктів та інших її джерел, щоб підтримувати нормальну консистенцію випорожнень і запобігати закрепам;
вживати достатньо рідини – особливо при збільшенні кількості клітковини в раціоні;
підтримувати регулярну фізичну активність та уникати тривалих періодів без руху;
не відкладати дефекацію, коли виникає природний позив;
уникати сильного натужування під час дефекації;
не проводити тривалий час у туалеті, оскільки це збільшує навантаження на гемороїдальні структури;
дотримуватися делікатної гігієни – уникати інтенсивного тертя та засобів, що подразнюють шкіру навколо анального отвору;
підтримувати здорову масу тіла, оскільки надмірна маса тіла пов’язана з вищою ймовірністю гемороїдальної хвороби.

Якщо закрепи, натужування або інші порушення випорожнення виникають регулярно, варто звернутися до проктолога, щоб з’ясувати їхню причину та підібрати відповідну корекцію. Людям, які вже мали геморой, дотримання цих рекомендацій може допомогти зменшити ймовірність повторної появи симптомів.

Гемороїдальні вузли є нормальною частиною анатомії анального каналу, а про гемороїдальну хворобу говорять тоді, коли вони патологічно збільшуються, зміщуються та спричиняють симптоми. Кровотеча, випадіння вузлів, свербіж, дискомфорт або біль можуть виникати й при інших захворюваннях, тому не варто встановлювати діагноз самостійно. Тактика лікування залежить від типу та ступеня геморою і вираженості симптомів. У багатьох випадках достатньо консервативного лікування або малоінвазивних процедур, тоді як хірургічне втручання потрібне лише частині пацієнтів.

Часті питання про геморой

Чи можна вилікувати геморой без операції?

Так, у багатьох випадках геморой лікують без операції. При легких симптомах лікування починають зі збільшення кількості клітковини, достатнього споживання рідини, нормалізації випорожнення та зменшення натужування. За потреби застосовують симптоматичні засоби. Якщо цього недостатньо, внутрішній геморой можна лікувати малоінвазивними методами, зокрема лігуванням латексними кільцями або склеротерапією. Необхідність операції залежить від типу та ступеня геморою, симптомів і результатів попереднього лікування.

Що робити, якщо геморой кровоточить після туалету?

Якщо кровотеча виникла вперше або повторюється, варто звернутися до лікаря для встановлення її причини. Рясна або безперервна кровотеча, слабкість, запаморочення чи непритомність потребують невідкладної медичної допомоги.

Чи небезпечна температура при геморої?

Підвищення температури тіла не є типовим симптомом неускладненого геморою. Якщо разом із болем або набряком у ділянці анального отвору з’явилися гарячка, озноб чи погіршення загального самопочуття, потрібно звернутися до лікаря. Такі симптоми можуть бути пов’язані з іншим захворюванням або ускладненням і потребують медичної оцінки.

Скільки часу лікується геморой на різних стадіях?

Універсального терміну лікування геморою для кожного ступеня немає. Тривалість залежить від типу геморою, вираженості симптомів, обраного методу лікування та індивідуальної відповіді на нього. Симптоми легкого загострення можуть зменшуватися протягом кількох днів, тоді як після малоінвазивних або хірургічних процедур період відновлення залежить від конкретного втручання. Тому визначати термін лікування лише за ступенем геморою некоректно.

Чи передається геморой від людини до людини?

Ні. Геморой не є інфекційним захворюванням і не передається від людини до людини – ані побутовим, ані статевим шляхом. Його розвиток пов’язаний зі змінами гемороїдальних структур та дією факторів ризику, а не з інфекцією.

Який кал при геморої?

Сам геморой зазвичай не змінює форму, колір або консистенцію калу. При кровотечі з гемороїдальних вузлів яскраво-червона кров може бути помітна на поверхні калу, туалетному папері або в унітазі. Темний або чорний дьогтеподібний кал не є типовою ознакою геморою та потребує медичної оцінки, оскільки може свідчити про кровотечу з інших відділів травного тракту.