Бешиха: що це, симптоми, причини та лікування рожистого запалення

Бешиха. Як розпізнати й вилікувати

Бешиха, або рожа, – це гостре бактеріальне захворювання шкіри та підшкірної клітковини, яке найчастіше спричиняє стрептокок. Зазвичай люди помічають хворобу лише тоді, коли з’являються почервоніння, набряк, біль і підвищується температура тіла. Проте розвитку запалення часто передують чинники, які створюють умови для проникнення бактерій через пошкоджену шкіру, зокрема тріщини, садна, грибкові ураження стоп, порушення лімфовідтоку або хронічні захворювання.

Розуміння цих причин допомагає не лише своєчасно розпізнати перші прояви бешихи, а й знизити ризик її повторного виникнення. У цій статті розповідаємо, що таке бешихове запалення, чому воно виникає, чи передається бешиха від людини до людини, як розпізнати перші симптоми, коли необхідно звернутися до лікаря та як лікувати бешиху відповідно до сучасних медичних рекомендацій.

Що таке бешиха (рожисте запалення)

Бешиха (рожа, рожисте запалення) – це гостре бактеріальне інфекційне захворювання шкіри та підшкірної клітковини. Для нього характерне швидке поширення запального процесу, який проявляється чітко окресленим почервонінням, набряком, болем і підвищенням температури тіла. Запалення також може поширюватися на поверхневі лімфатичні судини та лімфовузли, що пояснює виражену місцеву й загальну реакцію організму. ^[1]“Oxford Academic/Clinical Infectious Diseases «Practice Guidelines for the Diagnosis and Management of Skin and Soft Tissue Infections: 2014 Update by the Infectious Diseases Society of America»“

Специфічного окремого тесту для визначення наявності запалення в організмі, викликаного бешихою немає, але може бути доцільним здати с-реактивний білок – універсальний показник наявності запального процесу в організмі. Також корисним в діагностиці буде загальний аналіз крові, який містить показники, що відображають стан здоров’я організму та вплив на нього можливої наявної хвороби.

Найчастіше рожа у людини виникає на нижніх кінцівках, однак може уражати обличчя, руки, вушні раковини та інші ділянки тіла. Захворювання розвивається гостро, але його появі зазвичай передує проникнення бактерій через пошкоджену шкіру. Саме тому лікування бешихи передбачає не лише усунення інфекції, а й виявлення чинників, які сприяли її розвитку та можуть стати причиною повторних епізодів.

Бешиха не належить до найпоширеніших інфекцій шкіри, однак лікарі регулярно стикаються з нею в клінічній практиці. Захворювання частіше розвивається у людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями, які порушують захисні властивості шкіри або лімфовідтік.

Збудник бешихи – причини захворювання

Основним збудником бешихи є β-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes). Ця бактерія може перебувати на шкірі або слизових оболонках людини, не викликаючи захворювання. Проте якщо порушується цілісність шкіри, стрептокок отримує можливість проникнути в глибші тканини, де запускає запальну реакцію.

Вхідними воротами для інфекції можуть стати навіть незначні пошкодження шкіри: подряпини, садна, тріщини на п’ятах, укуси комах, післяопераційні рани чи інші порушення її цілісності. Ризик розвитку бешихового запалення шкіри також підвищують грибкові інфекції стоп, хронічний набряк (лімфедема), венозна недостатність, цукровий діабет, ожиріння та стани, що послаблюють імунний захист організму.

Наявність стрептокока не означає обов’язкового розвитку захворювання. У більшості випадків бешиха виникає внаслідок поєднання кількох чинників: проникнення бактерій через пошкоджену шкіру та наявності умов, які сприяють їх розмноженню й поширенню інфекції. Саме тому під час лікування лікар не лише призначає антибіотикотерапію, а й за можливості усуває фактори ризику, щоб зменшити ймовірність рецидиву. Біохімічний аналіз крові, який включає показники рівня електролітів, креатиніну, оцінює роботу печінки та серця – може бути рекомендовано за виражених проявів інфекції.

Ілюстрацію згенеровано за допомогою штучного інтелекту (ШІ)

Як виглядає рожа на нозі та інших ділянках тіла

Незалежно від локалізації, бешиха має характерні зовнішні прояви. Уражена ділянка шкіри стає яскраво-червоною, гарячою на дотик, набрякає та болить. Почервоніння зазвичай має чіткі, нерівні межі, які добре відмежовують запалену шкіру від здорової. У деяких випадках на її поверхні можуть утворюватися пухирі, заповнені прозорою або кров’янистою рідиною.

Найчастіше рожа виникає на нижніх кінцівках, однак може розвиватися й на інших ділянках тіла. Зовнішні прояви дещо відрізняються залежно від місця ураження, оскільки будова шкіри, особливості крово- та лімфообігу, а також фактори ризику для різних ділянок тіла неоднакові. ^[2]“NIH «Erysipelas»“

Рожа на обличчі

Рожа на обличчі зазвичай розвивається гостро й супроводжується вираженим набряком, почервонінням і болем. Запалення часто охоплює щоки, ніс, повіки або чоло, через що обличчя може помітно змінюватися вже протягом перших годин або діб захворювання. Через добре розвинену мережу кровоносних і лімфатичних судин набряк у цій ділянці часто буває більш вираженим, ніж при ураженні інших частин тіла.

Вхідними воротами для інфекції можуть бути тріщини шкіри, подряпини, запальні захворювання носа чи навколоносових пазух, а також інші пошкодження, через які стрептокок проникає в тканини.

Бешиха на руці

Бешиха на руці найчастіше виникає після порізів, через садна та укуси комах або інших пошкодження шкіри. Якщо запалення локалізується на пальцях, у побуті можна почути вислів «рожа на пальці руки», однак механізм розвитку захворювання залишається таким самим, як і при інших локалізаціях.

Окрім почервоніння, болю та набряку, можуть з’являтися обмеження рухів кисті або пальців через болючість і виражений набряк тканин.

Бешихове запалення вуха

Бешихове запалення вуха проявляється почервонінням, набряком і болем у ділянці вушної раковини. Через тонку шкіру та невелику кількість підшкірної клітковини навіть помірне запалення в цій ділянці може супроводжуватися значним дискомфортом.

Причиною проникнення інфекції можуть стати мікротравми, розчісування шкіри, екзема, дерматити або інші стани, що порушують її захисний бар’єр. Як і за інших форм бешихи, лікування слід розпочинати якомога раніше, щоб запобігти поширенню запального процесу та розвитку ускладнень.

Бешиха: симптоми

Клінічні прояви бешихи зазвичай розвиваються гостро та поєднують загальні симптоми інфекції з характерними змінами шкіри. Вираженість проявів може відрізнятися залежно від локалізації запалення, форми захворювання, віку людини та наявності супутніх хронічних хвороб. ^[3]“Cleveland Clinic «Erysipelas»“

Перші ознаки рожі

У більшості випадків перші симптоми з’являються раптово. Спочатку можуть виникати загальні прояви інтоксикації, а вже через кілька годин або протягом доби – характерні зміни шкіри.

До основних симптомів бешихи належать:

раптове підвищення температури тіла, часто понад 38-39 °C;
озноб, слабкість, головний біль, ломота в м’язах;
почервоніння шкіри з чіткими нерівними межами;
локальне підвищення температури ураженої ділянки;
набряк і болючість шкіри;
відчуття печіння або розпирання в місці запалення;
збільшення та болючість прилеглих лімфовузлів;
поява пухирів із прозорим або кров’янистим вмістом – за окремих форм захворювання.

Поєднання загальних симптомів інтоксикації з характерними змінами шкіри є типовою ознакою бешихи та допомагає лікарю запідозрити захворювання вже під час первинного огляду.

Рожа на нозі: симптоми та причина загострення

Найчастіше бешиха розвивається на нижніх кінцівках. Якщо виникає рожа на нозі, симптоми зазвичай починаються з болю, почервоніння та набряку, які швидко поширюються на прилеглі тканини. Шкіра стає гарячою на дотик, а через виражений набряк можуть виникати дискомфорт під час ходьби та відчуття напруження в кінцівці.

Причиною загострення або повторного розвитку бешихи найчастіше стають не нові випадки інфікування, а чинники, які зберігаються тривалий час. ^[4]“NIH «Recurrent Erysipelas: Clinical Challenges and Strategies for Prevention—A Narrative Literature Review»“

До них належать:

лімфедема або порушення лімфовідтоку;
хронічна венозна недостатність;
грибкові інфекції стоп;
тріщини шкіри, особливо в ділянці п’ят і між пальцями;
цукровий діабет;
ожиріння;
попередні епізоди бешихи.
Усунення цих факторів є важливою складовою профілактики рецидивів, оскільки навіть після успішної антибіотикотерапії вони можуть створювати умови для повторного розвитку інфекції.

Форми бешихи

Клінічний перебіг бешихи може відрізнятися залежно від глибини ураження шкіри та вираженості запального процесу. Найчастіше лікарі виділяють еритематозну, бульозну, геморагічну та некротичну форми захворювання. Визначення форми бешихи допомагає оцінити тяжкість інфекції, підібрати оптимальне лікування та прогнозувати ризик розвитку ускладнень.

Більшість випадків бешихи не супроводжується некрозом або іншими тяжкими місцевими ураженнями. У дослідженні «Особливості перебігу бешихи», проведеному на базі КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», було проаналізовано 147 історій хвороби пацієнтів із цим захворюванням. Еритематозну форму діагностували у 49,7 % хворих, еритематозно-бульозну – у 24,5 %, а еритематозно-геморагічну та бульозно-геморагічну разом – у 25,8 %. Автори також зазначили, що ускладнення виникали рідко й мали лише місцевий характер.

Еритематозна форма бешихи

Еритематозна форма є найпоширенішим варіантом бешихи. Для неї характерні інтенсивне почервоніння шкіри, набряк, болючість і локальне підвищення температури. Осередок запалення має чіткі нерівні межі, що відмежовують уражену ділянку від здорової шкіри. За своєчасного призначення антибіотикотерапії ця форма зазвичай добре піддається лікуванню та рідше супроводжується місцевими ускладненнями.

Бульозна форма бешихи

За наявності бульозної форми на тлі почервоніння й набряку утворюються пухирі (були), заповнені прозорою або жовтуватою рідиною. Вони виникають унаслідок більш вираженого запального пошкодження поверхневих шарів шкіри. Після розриву пухирів можуть залишатися ерозії, які потребують належного догляду, щоб запобігти приєднанню вторинної бактеріальної інфекції.

Геморагічна та некротична форми бешихи

Геморагічна форма характеризується пошкодженням дрібних кровоносних судин, через що в осередку запалення або вмісті пухирів з’являються крововиливи. Це свідчить про тяжчий перебіг захворювання та потребує ретельного медичного спостереження.

Некротична форма є найтяжчим варіантом бешихи. Вона супроводжується відмиранням (некрозом) окремих ділянок шкіри та прилеглих тканин унаслідок вираженого запального процесу й порушення кровопостачання. Такий перебіг трапляється рідко, але пов’язаний із високим ризиком ускладнень і може потребувати не лише антибіотикотерапії, а й хірургічного втручання.

Як лікувати бешиху

Лікування бешихи залежить від тяжкості захворювання, локалізації інфекції, наявності супутніх хвороб і загального стану людини. Основним методом лікування є антибіотикотерапія, оскільки збудником захворювання найчастіше є бактерія Streptococcus pyogenes. Що раніше розпочато лікування, то нижчим є ризик поширення інфекції, розвитку ускладнень і повторних епізодів захворювання.

Перед початком лікування або за підозри на тяжкий перебіг захворювання лікар може призначити лабораторні дослідження для підтвердження запального процесу та оцінки загального стану організму. Найчастіше виконують загальний аналіз крові, визначення рівня С-реактивного білка (СРБ), а за показаннями – біохімічний аналіз крові, посів крові (за підозри на сепсис) та інші дослідження для виявлення супутніх захворювань або ускладнень.

Антибіотики за наявності рожи (бешихи)

Антибіотики є основою лікування бешихи. Вибір препарату, спосіб його введення та тривалість курсу визначає лікар залежно від тяжкості інфекції, віку пацієнта, наявності алергії та супутніх захворювань.

За легкого та середньотяжкого перебігу зазвичай призначають антибіотики для прийому всередину. У разі тяжкого перебігу, значного поширення інфекції, розвитку ускладнень або неможливості приймати ліки перорально може знадобитися госпіталізація та внутрішньовенне введення антибактеріальних препаратів.

Навіть якщо самопочуття покращилося вже через кілька днів після початку лікування, курс антибіотикотерапії необхідно завершити повністю. Передчасне припинення лікування може сприяти збереженню інфекції та підвищувати ризик повторного розвитку бешихи.

Лікування ураженої ділянки

Під час лікування важливо забезпечити правильний догляд за ураженою ділянкою шкіри. Лікар може рекомендувати підтримувати шкіру чистою, використовувати стерильні пов’язки за наявності пухирів або ерозій, а також тимчасово обмежити навантаження на уражену кінцівку.

За потреби додатково призначають препарати для зменшення болю та температури тіла. Якщо бешиха виникла на тлі лімфедеми або хронічної венозної недостатності, після стихання гострого запалення можуть рекомендувати заходи для покращення лімфовідтоку й венозного кровообігу, що допомагає знизити ризик повторних епізодів захворювання.

Як зняти рожу в домашніх умовах – що можна, а що заборонено

Лікувати бешиху лише домашніми методами не можна. Оскільки захворювання має бактеріальну природу, основою лікування залишаються антибіотики, призначені лікарем. Домашній догляд може лише доповнювати основне лікування та допомагати полегшити самопочуття.

Під час лікування рекомендують дотримуватися призначень лікаря, забезпечити достатній відпочинок, вживати достатню кількість рідини та уникати травмування ураженої ділянки шкіри. Не слід самостійно розкривати пухирі, наносити на запалену шкіру подразнювальні речовини або припиняти прийом антибіотиків після перших ознак покращення.

Народні методи лікування рожі: міфи та ризики

У народній медицині для лікування бешихи іноді рекомендують компреси, трави, мазі домашнього приготування та інші нетрадиційні методи. Проте жоден із них не усуває стрептококову інфекцію та не може замінити антибіотикотерапію.
Використання таких методів без своєчасного звернення до лікаря може призвести до прогресування захворювання, поширення інфекції та розвитку ускладнень. Якщо людина хоче застосовувати будь-які додаткові засоби, це варто обговорити з лікарем, щоб вони не заважали основному лікуванню.

Чому не варто «спалювати» рожу самостійно

У народній медицині іноді використовують вислів «спалити рожу», маючи на увазі припікання шкіри різними речовинами або застосування інших неперевірених методів. Такі процедури не знищують бактерії, що спричинили захворювання, і не впливають на причину інфекції.

Натомість вони можуть додатково пошкодити шкіру, спричинити опіки, ускладнити оцінку стану ураженої ділянки лікарем і відтермінувати початок ефективного лікування. При появі симптомів бешихи необхідно якомога швидше звернутися до лікаря та розпочати антибіотикотерапію.

Можливі ускладнення бешихи

За своєчасного звернення до лікаря та правильно підібраної антибіотикотерапії більшість випадків бешихи завершується одужанням без тяжких наслідків. Проте ризик ускладнень зростає, якщо лікування розпочато із запізненням або людина має захворювання чи стани, що погіршують кровообіг, лімфовідтік або роботу імунної системи. До них належать цукровий діабет, лімфедема, хронічна венозна недостатність, ожиріння, імуносупресія та деякі інші захворювання. Водночас навіть за відсутності цих факторів бешиха потребує своєчасного лікування, оскільки інфекція може прогресувати й у людей без супутніх захворювань. ^[5]“Infectious Diseases Society of America «IDSA 2014 Guidelines for the Diagnosis and Management of Skin and Soft Tissue Infections»“

Можливими ускладненнями бешихи є:

абсцес;
флегмона;
некроз шкіри та підлеглих тканин;
стійка лімфедема;
рецидиви бешихи;
поширення інфекції в кров із розвитком сепсису (трапляється рідко).

Своєчасне призначення антибіотиків, лікування супутніх захворювань і усунення факторів ризику допомагають значно знизити ймовірність розвитку цих ускладнень. ^[6]“МОЗ України «Настанова 00012. Важкі інфекції шкіри та м’яких тканин»“

Бешиха – це бактеріальне захворювання шкіри, яке потребує своєчасного лікування антибіотиками. У більшості випадків за раннього звернення до лікаря інфекція добре піддається лікуванню та завершується повним одужанням. Водночас зволікання з лікуванням або самолікування можуть підвищувати ризик ускладнень і повторних епізодів захворювання. Якщо з’явилися почервоніння шкіри, біль, набряк і висока температура, важливо якомога швидше звернутися до лікаря для встановлення діагнозу та призначення лікування.

Питання та відповіді

Чи заразна бешиха для оточуючих?

Бешиха не належить до висококонтагіозних захворювань і зазвичай не передається під час звичайного побутового контакту. Найчастіше інфекція розвивається тоді, коли бактерії потрапляють у шкіру через тріщини, порізи чи інші ушкодження. Ризик захворювання значною мірою залежить від стану шкіри, лімфовідтоку та імунної системи людини.

Скільки триває лікування рожі на нозі?

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, наявності супутніх хвороб і того, наскільки швидко розпочато антибіотикотерапію. У більшості випадків курс лікування триває приблизно 5-10 днів, але за потреби лікар може змінити його тривалість. Навіть якщо симптоми зменшилися раніше, курс антибіотиків потрібно завершити повністю.

Чи можна лікувати бешиху без антибіотиків?

Оскільки бешиха є бактеріальною інфекцією, основним методом лікування є антибіотики. Народні засоби або домашній догляд не усувають причини захворювання й не можуть замінити антибактеріальну терапію.

Чому бешиха повертається знову (рецидивує)?

Ризик повторного розвитку бешихи підвищується за наявності лімфедеми, хронічної венозної недостатності, грибкових уражень стоп, цукрового діабету, ожиріння та інших станів, що порушують захисну функцію шкіри або лімфовідтік. Для профілактики рецидивів важливо не лише своєчасно лікувати гострий епізод, а й контролювати ці фактори ризику.

Який лікар лікує рожисте запалення?

За появи симптомів бешихи варто звернутися до сімейного лікаря або терапевта. За потреби лікар може направити до дерматолога, інфекціоніста чи хірурга, особливо якщо захворювання має тяжкий перебіг, виникли ускладнення або потрібне стаціонарне лікування.