Серцево-судинні захворювання: інфаркт, інсульт та інші

Серцево-судинні захворювання залишаються однією з провідних причин смертності у світі. До цієї групи належать інфаркт міокарда, інсульт, артеріальна гіпертензія, атеросклероз та інші порушення роботи серця і судин. Багато з них розвиваються поступово, а перші симптоми можуть залишатися непоміченими протягом тривалого часу.

Водночас значну частину факторів ризику можна контролювати за допомогою профілактики, регулярних обстежень і здорового способу життя. Розберімося, що таке серцево-судинні захворювання, як розпізнати ознаки інфаркту та інсульту і які кроки допомагають зберегти здоров’я серця.

Чому серцево-судинні захворювання – це серйозно?

Серцево-судинні захворювання – це група патологій серця та кровоносних судин, до яких належать інфаркт міокарда, інсульт, артеріальна гіпертензія, атеросклероз, порушення серцевого ритму та інші стани. Більшість із них пов’язані з порушенням кровообігу, що призводить до недостатнього постачання кисню й поживних речовин до органів і тканин.

Саме серцево-судинні захворювання залишаються однією з основних причин передчасної смерті та втрати працездатності у світі. Їхня небезпека полягає в тому, що багато патологічних змін розвиваються поступово й тривалий час можуть не викликати виражених симптомів. ^[1]“МОЗ України «Захворювання серцево-судинної системи: фактори ризику та профілактика»“

Першими ознаками проблем із серцем і судинами можуть бути задишка, швидка втомлюваність, перебої в роботі серця, підвищення артеріального тиску або біль у грудях. Своєчасне виявлення таких симптомів і регулярний контроль факторів ризику допомагають знизити ймовірність розвитку інфаркту, інсульту та інших небезпечних ускладнень.

Причини виникнення серцево-судинних захворювань

Серцево-судинні захворювання зазвичай розвиваються під впливом кількох факторів ризику, які поступово погіршують стан серця та судин. Частину з них неможливо змінити, наприклад вік або спадковість, проте багато причин пов’язані зі способом життя та піддаються контролю. ^[2]“CDC «Heart Disease Risk Factors»“

До основних факторів ризику серцево-судинних захворювань належать:

гіпертонія (підвищений артеріальний тиск);
підвищений рівень холестерину та атеросклероз;
куріння та надмірне вживання алкоголю;
надмірна вага та ожиріння;
цукровий діабет;
низький рівень фізичної активності;
стрес і хронічне емоційне перенапруження.

Ці фактори можуть формуватися протягом багатьох років і поступово збільшувати ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту та інших серцево-судинних захворювань. Чим раніше виявити та скоригувати фактори ризику, тим ефективнішою буде профілактика серцево-судинних захворювань.

Найнебезпечніші захворювання серцево-судинної системи

Серед усіх серцево-судинних захворювань найбільшу загрозу для життя становлять інфаркт міокарда та інсульт. Обидва стани розвиваються гостро, потребують невідкладної медичної допомоги та можуть призводити до тяжких ускладнень або смерті. Саме тому важливо знати їхні основні симптоми та алгоритм дій у критичній ситуації.

Інфаркт міокарда: коли кожна хвилина важлива

Інфаркт міокарда – це критичний стан, за якого частина серцевого м’яза відмирає через раптове припинення кровопостачання. Найчастіше це зумовлено блокуванням коронарної артерії внаслідок утворення тромбу або наявності атеросклеротичної бляшки. Важливо розуміти: чим довше клітини серця позбавлені кисню, тим критичнішими стають незворотні пошкодження органу.

Ознаки інфаркту серця

Перші симптоми інфаркту можуть виникати раптово або наростати поступово. Найхарактернішим проявом є сильний біль або дискомфорт у грудній клітці, який не минає після відпочинку. До основних ознак інфаркту належать:

стискаючий або пекучий біль у грудях, що триває понад 5 хв;
біль, який може поширюватися в ліву руку, плече, шию, нижню щелепу або спину;
задишка;
нудота або блювання;
холодний піт;
виражена слабкість;
відчуття тривоги, страху або паніки.

Перша допомога при інфаркті

У разі підозри на інфаркт необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу за номером 103. До приїзду медиків рекомендується:

Забезпечити людині спокій та допомогти зайняти напівсидяче положення.
Розстебнути тісний одяг та забезпечити доступ свіжого повітря.
Не залишати людину саму та контролювати її стан.
Якщо постраждалий раніше отримував рекомендації лікаря щодо прийому нітрогліцерину, допомогти виконати ці рекомендації.
У разі втрати свідомості та відсутності ознак дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію та діяти відповідно до рекомендацій диспетчера екстреної медичної допомоги.

Чим швидше людина отримає професійну медичну допомогу, тим вищими будуть шанси зберегти функцію серця та уникнути тяжких ускладнень.

Інсульт – удар, який змінює все

Інсульт – це гостре порушення кровообігу в головному мозку, яке призводить до пошкодження або загибелі нервових клітин. Це один із найнебезпечніших невідкладних станів у медицині, адже від швидкості надання допомоги часто залежать життя людини та її подальше відновлення. ^[3]“МОЗ України «Що таке інсульт та як його розпізнати?»“

Види інсультів

Залежно від причини розвитку розрізняють два основні види інсульту:

Ішемічний інсульт виникає через закупорку судини тромбом або атеросклеротичною бляшкою, внаслідок чого частина мозку перестає отримувати кисень і поживні речовини. Саме ішемічні інсульти становлять більшість випадків захворювання.

Геморагічний інсульт розвивається внаслідок розриву кровоносної судини та крововиливу в тканини головного мозку. Такий стан потребує негайної медичної допомоги та часто має тяжчий перебіг.

Причини виникнення інсультів

Ризик розвитку інсульту зростає під впливом різних факторів. Найпоширенішими причинами та факторами ризику є:

артеріальна гіпертензія;
атеросклероз;
порушення серцевого ритму, зокрема фібриляція передсердь;
цукровий діабет;
підвищений рівень холестерину;
куріння;
надмірна вага та ожиріння;
низька фізична активність;
хронічний стрес.

Як розпізнати інсульт?

Однією з головних особливостей інсульту є раптовий розвиток симптомів. Чим швидше буде розпізнано небезпечний стан і викликано екстрену медичну допомогу, тим вищими будуть шанси зменшити ризик тяжких наслідків.

Для швидкого розпізнавання інсульту в усьому світі використовують правило F.A.S.T., яке в Україні часто адаптують як тест «УПС»:

У – усмішка: попросіть людину усміхнутися. За інсульту одна сторона обличчя може опускатися, а усмішка стає асиметричною.
П – підняти руки: попросіть підняти обидві руки одночасно. Одна рука може бути слабкою або не утримуватися на одному рівні з іншою.
С – сказати фразу: попросіть повторити просте речення. Мовлення може стати невиразним, сповільненим або людина не зможе правильно дібрати слова.

Наявність хоча б одного з цих симптомів є підставою негайно телефонувати на 103 або 112 і чітко пояснити симптоми й стан людини.

Окрім тесту «УПС», про інсульт можуть свідчити й інші симптоми, які виникають раптово:

оніміння або слабкість м’язів, найчастіше з одного боку тіла;
порушення мовлення або розуміння мови;
погіршення зору в одному або обох очах;
запаморочення, порушення координації або рівноваги;
різкий сильний головний біль без очевидної причини;
нудота, блювання або виражена сонливість.

У деяких випадках такі симптоми можуть тривати лише кілька хвилин і самостійно зникати. Це може бути проявом транзиторної ішемічної атаки – тимчасового порушення кровообігу в мозку, що є серйозним попередженням про високий ризик розвитку повноцінного інсульту в майбутньому. Такі симптоми не можна ігнорувати навіть у разі їхнього швидкого зникнення.

Перша допомога при інсульті

За підозри на інсульт необхідно негайно зателефонувати за номером 103. До приїзду медиків рекомендується:

Покласти або посадити людину в зручне положення з трохи піднятою головою.
Забезпечити доступ свіжого повітря та розстібнути тісний одяг.
Не давати їжу, воду або ліки без призначення лікаря.
Не залишати людину без нагляду та контролювати її стан.
Якщо людина знепритомніла і не дихає, розпочати серцево-легеневу реанімацію та діяти відповідно до вказівок диспетчера екстреної медичної допомоги.

Відновлення після інсульту та заходи профілактики виникнення хвороби

Наслідки інсульту можуть бути різними: від незначних порушень рухів або мовлення до тяжкої інвалідності. Відновлення часто включає медикаментозне лікування, фізичну реабілітацію, заняття з логопедом і психологічну підтримку.

Профілактика інсультів полягає в контролі артеріального тиску, рівня холестерину та цукру в крові, відмові від куріння, підтриманні здорової ваги, регулярній фізичній активності та своєчасному лікуванні серцево-судинних захворювань. Такі заходи допомагають суттєво знизити ризик розвитку як ішемічного, так і геморагічного інсульту.

Загальні заходи профілактики виникнення серцево-судинних захворювань

Профілактика серцево-судинних захворювань спрямована насамперед на контроль факторів ризику, які впливають на стан серця та судин. Більшість із них пов’язані зі способом життя, тому своєчасна корекція звичок допомагає знизити ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту, артеріальної гіпертензії та інших небезпечних ускладнень. ^[4]“Harvard Health Publishing «Heart disease risk: Partnering on lifestyle change can help»“

До основних профілактичних заходів належать:

Регулярна фізична активність – щонайменше 150 хв помірних фізичних навантажень на тиждень або не менше 30 хв рухової активності щодня.
Контроль артеріального тиску – підвищений тиск є одним із головних факторів ризику розвитку інфаркту та інсульту.
Збалансоване харчування з достатньою кількістю овочів, фруктів, риби, цільнозернових продуктів та обмеженням надлишку солі, цукру і насичених жирів.
Відмова від куріння та обмеження вживання алкоголю.
Підтримання здорової маси тіла та контроль окружності талії.
Повноцінний сон і зменшення впливу хронічного стресу.
Контроль рівня холестерину та глюкози в крові.

Які обстеження варто проходити регулярно?

Навіть за відсутності скарг профілактичні обстеження допомагають виявити серцево-судинні захворювання на ранніх стадіях. Регулярний контроль показників здоров’я особливо важливий для людей старше 35 років, а також для тих, хто має фактори ризику.

До базового кардіологічного чекапу можуть входити:

вимірювання артеріального тиску;
визначення рівня холестерину та ліпідного профілю;
контроль рівня глюкози у крові;
електрокардіографія (ЕКГ);
загальний аналіз крові (ЗАК);
за показаннями – ехокардіографія (УЗД серця) або інші інструментальні дослідження.

Регулярні профілактичні огляди допомагають своєчасно виявити порушення роботи серця та судин, оцінити індивідуальний ризик розвитку серцево-судинних захворювань і за потреби розпочати лікування ще до появи виражених симптомів.

Серцево-судинні захворювання належать до найпоширеніших причин передчасної смерті та інвалідності у світі. Проте багато факторів ризику піддаються контролю, а своєчасна профілактика та регулярні обстеження допомагають виявити порушення ще до появи серйозних симптомів.

Контроль артеріального тиску, рівня холестерину та глюкози в крові, достатня фізична активність, збалансоване харчування й відмова від шкідливих звичок є важливими складовими здоров’я серця та судин. Чим раніше людина починає піклуватися про серцево-судинну систему, тим нижчим стає ризик розвитку інфаркту, інсульту та інших небезпечних ускладнень.

Питання та відповіді

Який тиск при інфаркті?

Універсального показника артеріального тиску за інфаркту не існує. У різних людей тиск може бути підвищеним, нормальним або навіть зниженим. Тому орієнтуватися слід насамперед на симптоми: сильний біль у грудях, задишку, холодний піт, слабкість та погіршення самопочуття.

Скільки живуть після інфаркту?

Тривалість життя після інфаркту залежить від обсягу ураження серцевого м’яза, своєчасності надання медичної допомоги, супутніх захворювань і дотримання рекомендацій лікаря. За умови правильного лікування та контролю факторів ризику багато людей живуть активним життям протягом багатьох років після перенесеного інфаркту.

Чим відрізняється стенокардія від інфаркту?

Стенокардія виникає через тимчасове порушення кровопостачання серцевого м’яза і зазвичай минає після відпочинку або прийому ліків. За інфаркту частина серцевого м’яза починає відмирати через тривале припинення кровотоку, а біль у грудях часто є інтенсивнішим і не минає самостійно.

Що не можна робити після інсульту?

Після інсульту не слід самостійно скасовувати призначені лікарем препарати, ігнорувати реабілітацію, надмірно перевантажувати організм або повертатися до шкідливих звичок. Важливо регулярно проходити контрольні обстеження та дотримуватися рекомендацій фахівців.

Що не можна робити після інфаркту?

Після інфаркту не рекомендується займатися інтенсивними фізичними навантаженнями без дозволу лікаря, курити, зловживати алкоголем, пропускати прийом призначених препаратів або ігнорувати контрольні огляди. Реабілітація має відбуватися поступово та під медичним наглядом.

Що таке інсульт простими словами?

Інсульт – це гостре порушення кровопостачання головного мозку, через яке частина його клітин перестає отримувати кисень і поживні речовини. Такий стан потребує невідкладної медичної допомоги та може призводити до тяжких наслідків.

Які перші ознаки інфаркту?

До перших ознак інфаркту належать сильний або стискаючий біль у грудях, задишка, холодний піт, нудота, слабкість та біль, що може поширюватися в руку, шию, щелепу або спину. За появи таких симптомів необхідно негайно викликати швидку допомогу.

Яка перша допомога при інсульті?

За підозри на інсульт необхідно негайно викликати швидку допомогу за номером 103, забезпечити людині спокій, доступ свіжого повітря та не давати їжу, воду чи ліки без призначення лікаря. Час у таких ситуаціях має вирішальне значення.

Які бувають види інсульту?

Існує два основні види інсульту: ішемічний та геморагічний. Ішемічний інсульт виникає через закупорку судини тромбом або атеросклеротичною бляшкою, а геморагічний – через розрив судини та крововилив у тканини мозку.

Як запобігти серцево-судинним захворюванням?

Для профілактики серцево-судинних захворювань важливо контролювати артеріальний тиск, рівень холестерину та глюкози в крові, підтримувати здорову вагу, регулярно рухатися, відмовитися від куріння та проходити профілактичні медичні огляди.