Аналізи на гормони щитоподібної залози (ТТГ, Т3, Т4)

У нашому житті бувають моменти, коли причина поганого самопочуття очевидна: забився – з’явився синець. Але нерідко одні й ті самі симптоми можуть бути пов’язані з різними захворюваннями та станами.

Наприклад, втома, коливання настрою, зміна маси тіла, порушення сну, сухість шкіри, випадіння волосся чи порушення менструального циклу можуть виникати з багатьох причин. Однією з них є порушення функції щитоподібної залози – органа, гормони якого впливають практично на всі процеси в організмі. Саме тому лікарі різних спеціальностей часто призначають аналіз на тиреотропний гормон.

Потрібно також враховувати, що, за даними фахівців ВООЗ та МОЗ України, для нашої країни залишається актуальною проблема недостатнього споживання йоду. А саме йод є одним із ключових елементів, необхідних для нормальної роботи щитоподібної залози та вироблення її гормонів.

Давайте розберемося, що таке ТТГ, Т3 та Т4, коли їх потрібно здавати та які аналізи допомагають оцінити роботу щитоподібної залози.

Що таке ТТГ, Т3 та Т4 та коли їх здавати?

Якщо виникає питання, коли здавати ТТГ, Т3, Т4, відповідь залежить від мети обстеження. Аналізи на гормони щитоподібної залози призначають за наявності симптомів порушення її функції, під час планування вагітності, профілактичних оглядів, а також для контролю ефективності лікування вже діагностованих ендокринних захворювань.

Щитоподібна залоза – це ендокринна залоза, розташована в нижній частині передньої поверхні шиї, яка за формою нагадує метелика. Її головне завдання – виробляти гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3), які з током крові потрапляють практично до кожної клітини організму.

Саме ці гормони відповідають за швидкість обміну речовин, використання енергії, підтримання температури тіла та забезпечують злагоджену роботу мозку, серця, м’язів, травної та репродуктивної систем. Якщо тебе цікавить, які гормони виробляє щитоподібна залоза, то основними є саме гормон Т4 (тироксин) та Т3 (трийодтиронін).

Робота щитоподібної залози регулюється тиреотропним гормоном (ТТГ), який виробляється гіпофізом – невеликою ендокринною залозою, розташованою в головному мозку.

ТТГ – це гормон, який виробляється не щитоподібною залозою, а гіпофізом – невеликою ендокринною залозою, розташованою в головному мозку. Часто пацієнти запитують: що таке ТТГ і за що відповідає гормон ТТГ? Його основна функція полягає в регуляції роботи щитоподібної залози та підтриманні нормального рівня тиреоїдних гормонів у крові.

Система «гіпофіз – щитоподібна залоза» працює за принципом негативного зворотного зв’язку. Коли рівень тиреоїдних гормонів знижується, гіпофіз починає виробляти більше

ТТГ, стимулюючи роботу щитоподібної залози. Якщо ж рівень Т3 і Т4 підвищується, вироблення ТТГ зменшується. ^[1]“NIH «Physiology, Thyroid Hormone»“

ТТГ – тиреотропний гормон

Аналіз на тиреотропний гормон (ТТГ) є першочерговим етапом у дослідженні роботи щитоподібної залози. Він є основним скринінговим інструментом, адже рівень ТТГ реагує на найменші відхилення в гормональному балансі значно швидше, ніж показники Т3 та Т4. Цей аналіз дозволяє діагностувати порушення на ранніх стадіях ще до появи клінічних змін у рівнях периферичних гормонів. ^[2]“NIH «Thyroid function tests»“

Результати аналізу на ТТГ можуть свідчити про такі зміни:

підвищення рівня ТТГ свідчить про те, що щитоподібна залоза виробляє недостатню кількість гормонів (первинний гіпотиреоз);
зниження рівня ТТГ зазвичай означає, що щитоподібна залоза виробляє надмірну кількість гормонів (гіпертиреоз);
в окремих випадках виникає вторинний гіпотиреоз: низький рівень ТТГ може бути наслідком проблем із гіпофізом, який не синтезує достатньо ТТГ для стимуляції щитоподібної залози.

У більшості здорових людей нормальний рівень ТТГ є ознакою правильної роботи щитоподібної залози.

Що показують аналізи на Т4 та Т3?

Тироксин (Т4) є ключовим гормоном, що синтезується щитоподібною залозою та відіграє важливу роль у регуляції метаболічних процесів в організмі. У кровотоці цей гормон присутній у двох станах: зв’язаному з білками-транспортерами та вільному.

Аналіз на загальний Т4 відображає сумарну кількість гормону в крові, проте він менш чутливий до реального функціонального стану залози. Для більш точної діагностики медичні фахівці віддають перевагу визначенню рівня вільного Т4. Саме ця форма є біологічно активною, тобто здатною безпосередньо впливати на тканини та органи. З огляду на це, у сучасній клінічній практиці аналіз на вільний Т4 є пріоритетним методом для об’єктивної оцінки гормонального фону щитоподібної залози.

Для більш точної оцінки роботи щитоподібної залози оцінюють рівень Т4 вільного в поєднанні з аналізом на ТТГ:

підвищення рівня ТТГ та зниження Т4 вільного може свідчити про первинний гіпотиреоз;
зниження рівня ТТГ та зниження Т4 вільного може вказувати на гіпотиреоз, пов’язаний із порушенням роботи гіпофіза;
зниження рівня ТТГ та підвищення Т4 вільного типово для гіпертиреозу.

Трийодтиронін (Т3) – це другий із ключових гормонів, що продукуються щитоподібною залозою. У кровообігу цей гормон присутній у двох станах: зв’язаному з білками та вільному. Варто розрізняти два типи лабораторних досліджень: загальний Т3, що показує сумарну кількість гормону, та вільний Т3, який відображає рівень саме біологічно активної фракції, що безпосередньо впливає на метаболічні процеси в організмі.

Клінічне значення аналізу на Т3 важко переоцінити, особливо у діагностиці та оцінці ступеня тяжкості гіпертиреозу. Існують випадки, коли за зниженого рівня тиреотропного гормону (ТТГ) рівень Т4 залишається в межах норми, проте рівень Т3 уже демонструє відхилення у бік підвищення. Саме тому визначення рівня Т3 є цінним інструментом, що дозволяє своєчасно виявити початкові ознаки надмірної активності щитоподібної залози, коли інші показники можуть бути ще неінформативними.

Для діагностики гіпотиреозу дослідження Т3 використовують значно рідше, оскільки його рівень зазвичай знижується на пізніших стадіях захворювання. Тому навіть за вираженого гіпотиреозу людина може мати високий рівень ТТГ, низький рівень Т4 та нормальний рівень Т3.

Тести на антитіла до щитоподібної залози

Імунна система відіграє роль захисного бар’єра, який оберігає наш організм від вторгнення патогенних мікроорганізмів, таких як бактерії та віруси. Ключовим інструментом цього захисту є антитіла – високоспеціалізовані білкові сполуки, здатні розпізнавати чужорідні агенти та нейтралізувати їх. Однак іноді біологічні механізми дають збій: у таких випадках імунна система помилково сприймає власні тканини організму як ворожі та починає їх атакувати. Коли об’єктом такої деструктивної імунної відповіді стає щитоподібна залоза, виникають стани, відомі як автоімунні захворювання, що потребують уваги та медичного спостереження. ^[3]“NIH «The Usefulness of Thyroid Antibodies in the Diagnostic Approach to Autoimmune Thyroid Disease“

У деяких людей лімфоцити починають виробляти антитіла проти структур щитоподібної залози. Найбільш поширеними є:

антитіла до тиреоїдної пероксидази (АТПО);
антитіла до тиреоглобуліну (АТТГ).

Визначення рівня цих антитіл допомагає лікарю встановити причину порушення функції щитоподібної залози. Наприклад, якщо у пацієнта з гіпотиреозом виявляються АТПО та / або АТТГ, це може свідчити про автоімунний тиреоїдит Хашимото – захворювання, за якого імунна система поступово пошкоджує тканину щитоподібної залози.

Окрему групу становлять антитіла до рецепторів ТТГ (АТрТТГ). Вони взаємодіють із рецепторами ТТГ на клітинах щитоподібної залози та можуть стимулювати надмірне вироблення тиреоїдних гормонів.

Саме ці антитіла відіграють ключову роль у розвитку хвороби Грейвса – однієї з найпоширеніших причин гіпертиреозу. Визначення рівня АТрТТГ допомагає лікарю оцінити ефективність лікування, визначити можливість відміни антитиреоїдних препаратів та оцінити ризик передачі антитіл дитині під час вагітності.

Визначення антитіл необхідне переважно для встановлення діагнозу. Контроль їхнього рівня в динаміці зазвичай не використовується для оцінки ефективності лікування. Для цього значно інформативнішими є показники ТТГ та Т4 вільного.

Норми вільного Т3, Т4 та ТТГ

Якою є норма ТТГ, Т3 та Т4? Тут важливо мати на увазі, що референсні значення можуть дещо відрізнятися залежно від лабораторії, використаного обладнання та методики дослідження. Тому оцінювати результати необхідно відповідно до референсних значень, зазначених у бланку лабораторії.

Орієнтовні референсні значення для дорослих становлять:

ТТГ – приблизно 0,4-4,0 мМО/л;
Т4 вільний – приблизно 10-22 пмоль/л;
Т3 вільний – приблизно 3,1-6,8 пмоль/л.

Якщо результат виходить за межі референсних значень, це ще не означає наявності захворювання. Лікар оцінює показники комплексно, враховуючи симптоми, вік, супутні захворювання, результати інших лабораторних та інструментальних досліджень.

Прояви порушення функції щитоподібної залози часто є неспецифічними та можуть нагадувати симптоми багатьох інших захворювань. До них належать:

непояснювана зміна маси тіла;
втома та сонливість;
забудькуватість, погіршення пам’яті та труднощі з концентрацією уваги;
лабільність настрою та дратівливість;
порушення сну;
розлади травлення;
коливання артеріального тиску;
випадіння волосся;
сухість шкіри та ламкість нігтів;
порушення менструального циклу.

Особливо це стосується початкових стадій захворювань, коли клінічні прояви ще відсутні або виражені незначно.

Що робити при підвищеному або низькому ТТГ?

Підвищений ТТГ найчастіше свідчить про недостатню функцію щитоподібної залози – гіпотиреоз. У такій ситуації лікар може рекомендувати додатково визначити рівень Т4 вільного, антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТПО), а також провести ультразвукове дослідження щитоподібної залози для уточнення причини порушення.

Знижений рівень ТТГ, навпаки, найчастіше пов’язаний із надмірною активністю щитоподібної залози – гіпертиреозом. Для уточнення діагнозу можуть додатково призначатися дослідження Т3 вільного, Т4 вільного та антитіл до рецепторів ТТГ.

Тактика лікування залежить від встановленої причини порушення. За гіпотиреозу може застосовуватися замісна терапія препаратами левотироксину. За наявності гіпертиреозу використовують препарати, що пригнічують синтез тиреоїдних гормонів, а в окремих випадках можуть застосовуватися радіойодтерапія або хірургічне лікування.

Важливо пам’ятати, що лікування спрямоване не на корекцію цифри в результаті аналізу, а на усунення причини порушення. Самостійно змінювати дозування препаратів або приймати гормональні засоби без призначення лікаря не можна.

Інші можливі відхилення в результатах аналізів на гормони щитоподібної залози

Під час оцінювання функції щитоподібної залози лікар аналізує не лише рівень ТТГ, а й показники Т3 та Т4. Залежно від того, який саме показник виходить за межі норми, результати можуть свідчити про різні порушення:

Підвищений рівень Т4 вільного або Т3 вільного найчастіше свідчить про надмірне вироблення тиреоїдних гормонів. Такий стан може супроводжуватися прискореним серцебиттям, тремтінням рук, дратівливістю, підвищеною пітливістю, схудненням та порушенням сну.
Знижений рівень Т4 вільного зазвичай характерний для гіпотиреозу. У таких випадках людина може скаржитися на втому, сонливість, сухість шкіри, випадіння волосся, закрепи, набряки та збільшення маси тіла.
Підвищений рівень Т3 у разі нормального рівня Т4 може спостерігатися за так званого Т3-тиреотоксикозу. Саме тому аналіз Т3 іноді допомагає уточнити причину зниженого ТТГ та виявити ранні порушення функції щитоподібної залози.

Будь-які відхилення в результатах аналізів на гормони щитоподібної залози потребують оцінки лікаря. Для правильної інтерпретації результатів важливе значення має не окремий показник, а їх поєднання, клінічні симптоми та результати інших обстежень.

Аналіз на гормони щитоподібної залози є одним із найважливіших методів оцінки роботи ендокринної системи. У більшості випадків перевірка щитоподібної залози починається з визначення рівня ТТГ, а за необхідності доповнюється дослідженням Т4 вільного, Т3 вільного та антитіл до тканин щитоподібної залози.

Оскільки симптоми порушення функції щитоподібної залози часто неспецифічні та можуть нагадувати прояви багатьох інших захворювань, своєчасне лабораторне обстеження допомагає виявити проблему ще до появи виражених клінічних симптомів.

Поширені питання про аналізи на гормони щитоподібної залози

Як здавати ТТГ?

Аналіз на ТТГ зазвичай рекомендують здавати вранці натщесерце. Напередодні бажано уникати надмірних фізичних навантажень та стресових ситуацій. Якщо людина приймає препарати для лікування захворювань щитоподібної залози, порядок їхнього прийому перед здачею аналізу необхідно узгодити з лікарем.

Які бувають симптоми при низькому ТТГ?

Низький рівень ТТГ може супроводжуватися прискореним серцебиттям, підвищеною пітливістю, дратівливістю, тривожністю, тремтінням рук, схудненням, порушенням сну та непереносимістю спеки. Однак подібні симптоми можуть зустрічатися і за інших захворювань, тому для встановлення причини необхідне комплексне обстеження.

Як зрозуміти, що є проблеми зі щитоподібною залозою?

Про можливі порушення функції щитоподібної залози можуть свідчити безпричинна зміна маси тіла, постійна втома, сонливість, випадіння волосся, сухість шкіри, зміни настрою, серцебиття або коливання артеріального тиску, у жінок – порушення менструального циклу. Однак підтвердити або виключити захворювання можна лише за допомогою лабораторних досліджень.

Які аналізи на щитоподібну залозу краще здати в першу чергу?

У більшості випадків первинне обстеження починається з визначення рівня тиреотропного гормону (ТТГ). Якщо результат виходить за межі норми або є характерні симптоми, лікар може додатково призначити Т4 вільний, Т3 вільний та антитіла до щитоподібної залози.

Чи змінюється ТТГ після видалення щитоподібної залози?

Так, змінюється. Після повного видалення щитоподібної залози організм більше не може самостійно виробляти тиреоїдні гормони, тому пацієнту призначають замісну гормональну терапію. Рівень ТТГ використовується для контролю ефективності лікування та підбору оптимальної дози препарату.

Що означає підвищене ТТГ?

Підвищений рівень ТТГ найчастіше свідчить про недостатню функцію щитоподібної залози – гіпотиреоз. Для уточнення причини лікар зазвичай оцінює рівень Т4 вільного, а за необхідності може призначити додаткові дослідження, зокрема визначення антитіл до щитоподібної залози та ультразвукове обстеження.