Що таке остеопороз: які його прояви, діагностика та методи лікування

Остеопороз часто називають «тихою» хворобою, адже він може розвиватися роками без помітних симптомів. Багато людей дізнаються про проблему лише після першого перелому, який виникає внаслідок незначної травми або навіть звичного навантаження.

Існує поширена думка, що остеопороз – це захворювання виключно літніх жінок. Частково це відповідає дійсності: за даними ВООЗ, приблизно кожна четверта жінка у світі після 65 років має це захворювання. Проте остеопороз зустрічається і в чоловіків, а також може розвиватися в молодшому віці за наявності певних факторів ризику.

До групи ризику належать люди з низькою масою тіла, дефіцитом вітаміну D або кальцію, недостатньою фізичною активністю, тривалим сидячим способом життя та деякими хронічними захворюваннями. У цій статті розглянемо, що таке остеопороз, які його симптоми та причини, як діагностувати захворювання і що допомагає знизити ризик його розвитку.

Що таке остеопороз?

Остеопороз – це метаболічне захворювання скелета, що характеризується зниженням щільності кісткової тканини та порушенням її мікроархітектоніки. Внаслідок цього процесу кістки втрачають свою природну міцність, стають пористими та крихкими. Така патологічна зміна структури суттєво підвищує ризик виникнення переломів навіть у ситуаціях, які зазвичай не є небезпечними, як-от за незначних ударів, падіння з висоти власного зросту або під час виконання звичних фізичних вправ.

До 25-30 років організм досягає пікової кісткової маси – максимального рівня міцності та щільності кісток. Після цього процеси руйнування кісткової тканини поступово починають переважати над процесами її відновлення. З віком кісткова маса зменшується, а за наявності додаткових факторів ризику цей процес може прискорюватися.

Найчастіше остеопороз розвивається поступово і тривалий час не викликає помітних симптомів. Захворювання часто виявляють уже після першого перелому або під час профілактичного обстеження.

За даними досліджень, у світі щороку стається до 37 мільйонів патологічних переломів у людей віком понад 55 років, що еквівалентно приблизно 70 переломам щохвилини. ^[1]“National Library of Medicine. «Global, regional, and national burden of bone fractures in 204 countries and territories, 1990-2019: a systematic analysis from the Global Burden of Disease Study 2019»“

Хто в групі ризику?

Найчастіше остеопороз діагностують у жінок після менопаузи. Це пов’язано зі зниженням рівня естрогену – гормону, який допомагає підтримувати щільність кісткової тканини. Поширеність захворювання з віком стрімко зростає:

• 14 % серед жінок віком 50-59 років;
• 22% – 60-69 років;
• 39% – 70-79 років;
• 70% – після 80 років.

Жінки загалом частіше стикаються з остеопорозом і пов’язаними з ним переломами. Це пояснюється меншою кістковою масою та швидшою втратою щільності кісток після менопаузи. У результаті ризик переломів у них вищий і виникає в середньому на 5-10 років раніше, ніж у чоловіків.

Водночас остеопороз не є виключно «жіночою» хворобою. У чоловіків після 50 років ризик переломів також поступово зростає, а після 70 років наближається до показників у жінок. Хоча чоловіки зазвичай втрачають кісткову масу повільніше, переломи часто мають для них тяжчі наслідки. Зокрема, після перелому шийки стегна частіше розвиваються ускладнення, такі як пневмонія або сепсис, що підвищує ризик серйозних наслідків для здоров’я. ^[2]“International Osteoporosis Foundation. «Epidemiology of osteoporosis and fragility fractures»“

Окремою проблемою є пізня діагностика. Чоловіки рідше проходять профілактичні обстеження та звертаються до лікаря лише після появи перших симптомів, тому захворювання нерідко виявляють уже після перелому.

Три види остеопорозу

Не всі випадки остеопорозу мають однакові причини розвитку. Залежно від походження захворювання лікарі виділяють три основні види остеопорозу:

1. Первинний остеопороз. Найпоширеніша форма захворювання, яка розвивається внаслідок вікових змін. У жінок він часто пов’язаний зі зниженням рівня естрогену після менопаузи, а у чоловіків – з поступовими гормональними змінами та віковою втратою кісткової маси.
2. Вторинний остеопороз. Виникає на тлі інших захворювань або внаслідок тривалого прийому певних лікарських засобів. До причин остеопорозу можуть належати ревматоїдний артрит, цукровий діабет, захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення роботи щитоподібної залози, хвороби крові та тривале застосування кортикостероїдів.
3. Ідіопатичний остеопороз. Рідкісна форма захворювання, яка може виникати у молодих людей без очевидної причини. Незважаючи на сучасні методи діагностики, механізм його розвитку вдається встановити не завжди.

За поширенням процесу в кістковій тканині також виділяють кілька форм захворювання. Системний остеопороз уражає кістки всього скелета, тоді як регіонарний остеопороз розвивається в окремій ділянці тіла, наприклад після травми або тривалої нерухомості кінцівки.

Іноді в медичних висновках можна зустріти термін «дифузний остеопороз». Це означає рівномірне зниження щільності кісткової тканини в різних відділах скелета. Також лікарі можуть описувати плямистий остеопороз кісток – стан, за якого ділянки зниженої щільності розташовані нерівномірно та чергуються з відносно здоровою кістковою тканиною.

Такі зміни можуть виявлятися в різних частинах тіла, зокрема в кістках кисті та передпліччя. Саме тому після переломів зап’ястка або за наявності скарг на біль та зниження сили хвату іноді говорять про остеопороз руки як один із проявів загального порушення структури кісткової тканини.

Фактори, що підвищують ризик остеопорозу:

• вживання алкоголю;
• ранній клімакс, який настав до 45 років;
• погана екологія;
• сімейна історія захворювання;
• історія падінь або переломів;
• стрес;
• куріння.

Симптоми остеопорозу на ранніх стадіях майже завжди непомітні, але з прогресуванням захворювання може з’явитися біль і підвищується ризик переломів кісток.

Симптоми остеопорозу у жінок та чоловіків

Остеопороз часто називають «тихою» хворобою, тому що на ранніх стадіях він зазвичай не має виражених симптомів. Кістки поступово втрачають щільність і міцність, але зовні це ніяк не проявляється. Саме з цієї причини багато людей дізнаються про захворювання лише після першого перелому.

У міру прогресування хвороби можуть з’являтися такі симптоми остеопорозу:

• біль у спині або між лопатками;
• зменшення зросту з віком;
• сутулість або зміна постави;
• підвищена втомлюваність під час фізичних навантажень;
• переломи після незначних травм або падінь;
• тріщини кісток, які виникають без значного механічного впливу.

Для багатьох людей першим помітним сигналом захворювання стає так званий крихкий перелом. Якщо в нормі для перелому потрібна серйозна травма, то за наявності остеопорозу його можуть спричинити різкий нахил, підняття важкого предмета або навіть незручний рух. Найчастіше страждають хребет, зап’ястя та шийка стегнової кістки.

Симптоми кінцевої стадії остеопорозу

На пізніх стадіях остеопорозу втрата кісткової маси стає настільки вираженою, що захворювання починає суттєво впливати на якість життя людини. У цей період значно зростає ризик тріщин і переломів, а деякі зміни стають помітними навіть зовні.

Найхарактернішими симптомами пізньої стадії остеопорозу є:

• хронічний біль у спині;
• зменшення зросту через компресійні переломи хребців;
• сутулість або формування так званого «вдовиного горба»;
• часті переломи після незначних травм або падінь;
• обмеження рухливості та труднощі під час виконання повсякденних справ.

Хребет страждає особливо часто. Остеопороз хребта може призводити до компресійних переломів хребців, через які з’являється постійний біль у спині, труднощі під час сидіння, стояння або ходьби. У деяких людей поступово змінюється постава та зменшується зріст.

У випадку ураження кісток зап’ястя навіть звичні дії – приготування їжі, користування телефоном або перенесення невеликих предметів – можуть викликати дискомфорт. Якщо переломи виникають у ділянці стегна, значно знижується рухливість, а ризик ускладнень і тривалого відновлення суттєво зростає.

На цьому етапі багато людей потребують допомоги близьких, засобів пересування або спеціальних пристроїв для підтримки повсякденної активності. Саме тому рання діагностика та профілактика остеопорозу мають вирішальне значення для збереження якості життя.

Діагностика та лікування остеопорозу

Остеопороз часто розвивається безсимптомно, тому важливо знати, як діагностувати остеопороз до появи переломів. Якщо турбують болі в спині, зменшення зросту, порушення постави або вже були переломи після незначних травм, варто звернутися до лікаря-ендокринолога, ревматолога або сімейного лікаря.

Під час консультації лікар оцінює вік, масу тіла, наявність факторів ризику, перенесені переломи, супутні захворювання, рівень фізичної активності та особливості харчування. За результатами огляду можуть бути призначені такі обстеження:

1. Денситометрія (DXA) – основний метод діагностики остеопорозу. Дослідження дозволяє визначити мінеральну щільність кісткової тканини та оцінити ризик переломів ще до появи виражених симптомів.
2. Рентгенографія – допомагає виявити переломи, деформації хребців та інші зміни кісток, які можуть бути наслідком тривалого перебігу захворювання.
3. Аналізи на рівень кальцію, фосфору та вітаміну D – дозволяють оцінити стан мінерального обміну та виявити дефіцити, які можуть прискорювати втрату кісткової маси.
4. Додаткові лабораторні дослідження – за потреби лікар може призначити аналізи на гормони щитоподібної залози, статеві гормони або інші показники для пошуку можливих причин вторинного остеопорозу.

Лікування остеопорозу залежить від ступеня втрати кісткової маси та ризику переломів. Воно може включати корекцію харчування, достатнє надходження кальцію та вітаміну D, фізичну активність, профілактику падінь і медикаментозну терапію, яку призначає лікар. ^[3]“МОЗ України. «Остеопороз: ознаки, фактори ризику, способи профілактики»“

Профілактика остеопорозу кісток

Профілактика остеопорозу починається задовго до появи перших симптомів. Основна мета – зберегти кісткову масу, підтримати міцність кісток і знизити ризик переломів у майбутньому.

Важливу роль відіграє збалансоване харчування. Раціон має містити достатню кількість кальцію, який надходить із молочних продуктів, зелених овочів, горіхів та інших джерел. Не менш важливим є вітамін D, необхідний для засвоєння кальцію. Його організм отримує під впливом сонячного світла, а також із жирної риби та деяких продуктів харчування. За наявності дефіциту лікар може рекомендувати додатковий прийом препаратів вітаміну D.

Для підтримки кісткової тканини необхідна регулярна фізична активність. Найбільшу користь приносять ходьба, біг, танці, силові вправи та інші навантаження, які стимулюють оновлення кісток. Додатково рекомендуються вправи на баланс і координацію, що допомагають знизити ризик падінь.

Ще одним важливим чинником є підтримання здорової маси тіла. Надмірно суворі дієти, різке схуднення та недостатнє споживання білка можуть прискорювати втрату кісткової маси та підвищувати ризик розвитку остеопорозу.

Після 50 років або за наявності факторів ризику варто регулярно контролювати стан здоров’я. Лікар може рекомендувати перевірку рівня вітаміну D, кальцію, оцінку гормонального фону та, за потреби, проведення денситометрії для визначення щільності кісткової тканини.

Важливе значення мають і щоденні звички. Повноцінний сон, контроль рівня стресу, відмова від куріння та обмеження вживання алкоголю допомагають підтримувати здоров’я кісток і знижують ризик їхнього передчасного ослаблення.

Що можна і не можна їсти при остеопорозі

За наявності остеопорозу важливо знати, які продукти варто включати до раціону частіше, а які краще обмежити.

Корисно:

1. Молочні продукти (йогурт, кефір, сир), збагачені кальцієм напої.
2. Риба, особливо жирна (лосось, сардини) – джерело кальцію та вітаміну D.
3. Яйця та нежирне м’ясо.
4. Бобові, тофу, горіхи, насіння.
5. Овочі та фрукти, особливо темно-зелені (броколі, шпинат), багаті на кальцій та магній.

Що краще обмежити або чого уникати:

1. Надмірна кава та енергетики – вони зменшують засвоєння кальцію.
2. Газовані напої – особливо темні, з фосфатами.
3. Алкоголь – впливає на метаболізм кісток і підвищує ризик переломів.
4. Фастфуд і продукти з великою кількістю солі – кальцій «вимивається» з кісток.

«Перевір себе» – чи є у тебе ризик остеопорозу?

Наявність одного фактора ризику ще не означає, що остеопороз обов’язково розвинеться. Проте поєднання кількох чинників може суттєво підвищувати ймовірність втрати кісткової маси та переломів у майбутньому.

1. Вік понад 50 років, особливо у жінок після менопаузи.
2. Низька маса тіла або різке схуднення.
3. Переломи в особистому або сімейному анамнезі.
4. Недостатнє перебування на сонці або дефіцит вітаміну D.
5. Куріння або часте вживання алкоголю.
6. Тривалий прийом кортикостероїдних препаратів.
7. Малорухливий або переважно сидячий спосіб життя.

Якщо наявні два, три або більше факторів ризику, варто обговорити з лікарем необхідність додаткового обстеження та оцінки стану кісткової тканини.

Остеопороз – це поширене захворювання, яке поступово знижує щільність кісткової тканини та підвищує ризик переломів. Тривалий час хвороба може не викликати помітних симптомів, тому важливо знати фактори ризику, своєчасно проходити обстеження та дотримуватися заходів профілактики. Збалансоване харчування, достатня фізична активність, контроль рівня вітаміну D і регулярні консультації з лікарем допомагають підтримувати здоров’я кісток та зменшувати ризик ускладнень у майбутньому.

Поширені питання про остеопороз

Чи лікується остеопороз?

Повністю відновити втрачений об’єм кісткової тканини вдається не завжди, проте сучасне лікування допомагає уповільнити прогресування захворювання, зміцнити кістки та знизити ризик переломів.

Що не можна робити при остеопорозі?

Не рекомендується самостійно скасовувати лікування, дотримуватися жорстких дієт із дефіцитом кальцію та білка, зловживати алкоголем, курити та нехтувати фізичною активністю. Також важливо уникати ситуацій, які підвищують ризик падінь.

Який кальцій приймати при остеопорозі?

Вибір препарату кальцію залежить від віку, харчування, супутніх захворювань та результатів обстеження. Оптимальний препарат і дозування має рекомендувати лікар.

Який лікар лікує остеопороз?

Діагностикою та лікуванням остеопорозу можуть займатися ендокринолог, ревматолог, ортопед-травматолог або сімейний лікар.

Як діагностувати остеопороз?

Основним методом діагностики є денситометрія – дослідження, що визначає щільність кісткової тканини. Додатково лікар може призначити рентгенографію та лабораторні аналізи.

Що таке дифузний остеопороз?

Дифузний остеопороз – це форма захворювання, при якій зниження щільності відбувається рівномірно в багатьох кістках скелета, а не в одній окремій ділянці.

Що таке системний і регіонарний остеопороз?

Системний остеопороз вражає кісткову тканину всього організму. Регіонарний остеопороз розвивається в окремій частині тіла, наприклад після травми, тривалої іммобілізації або запального процесу.

Які вітаміни потрібні при остеопорозі?

Найважливішими для здоров’я кісток є вітамін D, який допомагає засвоювати кальцій, а також вітамін К, магній і деякі інші мікроелементи. Необхідність додаткового прийому визначає лікар після обстеження.

Популярні статті

14.11.2025 Клітковина: що це, які продукти багаті та яка норма в день

14.11.2025 Профілактичні аналізи: роби точно та вчасно

07.07.2025 Догляд за сухою шкірою та причини виникнення сухості

28.04.2025 Випадіння волосся? Які вітаміни в дефіциті?